ВЧЕННЯ ПРО ЧАСТИНИ МОВИ ВАРІАНТ 1


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Завдання 1. Дайте характеристику традиційної класифікації частин мови з урахуванням принципів її структурування.

1)            класифікація, позбавлена єдиного принципу угруповання словоформ;

2)            класифікація побудована на розходженнях, які не утворюють привати-вної опозиції;

3)            класифікація, заснована на інтегративних ознаках;

4)            класифікація що враховує принцип логічної несуперечності.

Завдання 2. Які найважливіші недоліки традиційної класифікації слово-форм?

1)            описовий характер, що не розкриває сутності класифікованого матеріа-лу;

2)            логічна суперечливість;

3)            непослідовність;

4)            відсутність єдиного загального принципу класифікації;

5)            визнання особливої специфіки частин мови ВМ і МП.

Завдання 3. Який із наведених способів класифікації слів є частиномов-ним?

1)            розподіл слів на знаменні й незнаменні;

2)            розмежування слів номінативних і образотворчих (іконічних);

3)            протиставлення займенникових і незайменникових слів;

4)            розрізнення „форм, мінімальним чином вільних” (тобто повнозначних) і „форм зв’язаних” (Є. Курилович);

5)            протиставлення слів із символічною функцією (основні частини мови”) і слів з функцією дейктичною;

6)            лексикологічний розподіл, з одного боку, і власне граматична класифі-кація, - з іншого.

Завдання 4. Чим обумовлене розуміння частин мови як лексико-граматичних класів слів?

1.             У частинах мови виявляється зв’язок між граматикою та лексикою.

2.             У частинах мови класифікуються лексичні одиниці - слова.

3.             Кожній частині мови властива словникова база.

4.             При переході слів із однієї частини мови до іншої (словотвір) можливі зміни лексичного значення твірного слова.

5.             У внутрішній стороні значенні слова здійснюється складна взаємодія лексичних і граматичних значень.

Завдання 5. Які ознаки лежать в основі граматичної класифікації словоформ?

1)            спільність граматичних категорій;

2)            наявність загальнограматичного значення;

3)            вираження загального номінативного значення системою флексій;

4)            обов’язковість і регулярність номінативного елемента граматичного значення.

Завдання 6. Які уточнення варто внести у визначення частин мови при розумінні їх як граматичних класів слів?

1.             Номінативний елемент значення, виведений із лексичного значення, є гранично загальним, структурно вираженим значенням.

2.             Граматичні групи характеризуються обов’язковістю та регулярністю номінативного елемента значення.

3.             У класи поєднуються не лексеми, а словоформи, тому що обсяг лексем може не збігатися.

Завдання 7. Яка семантика лежить в основі виділення частин мови?

1)            загальне номінативне значення;

2)            семантика, виражена лексично;

3)            семантика, виражена граматично;

4)            загальна лексична семантика;

5)            загальна граматична семантика;

6)            значення самого великого класу слів.

Завдання 8. Що є показником частиномовної приналежності слова, яке пройшло процес граматикалізації?

1)            регулярність і обов’язковість номінативного елемента значення;

2)            заміна лексичного способу вираження (значення виражається лексич-но) граматичним;

3)            співіснування „ще лексичних і вже граматичних рис” (A. Е. Супрун);

4)            можливість граматичної класифікації лексики;

5)            єдність лексичного та граматичного значень;

6)            маркірованість граматичного значення;

7)            формалізація значення.

Завдання 9. Чи доцільно на сучасному етапі розглядати загальне значен-ня класу (порівн. предметність, процесуальність і т. ін.) як підставу для виді-лення частини мови?

1.             Так, тому що загальне граматичне значення частини мови завжди є но-мінативним.

2.             Так, тому що первинні синтаксичні функції „випливають із лексичних значень частин мови та становлять свого роду транспозицію цих значень” (Є. Курилович).

3.             Так, якщо номінативне значення представляє узагальнення семантики слів, що відносяться за формальними ознаками до одного із класів.

4.             Hi, тому що саме поняття предметності виникло на граматичній основі.

5.             Hi, тому що узагальнення частиномовної семантики відбулося на осно-ві інтеграції значень граматичних категорій.

Завдання 10. Чи є частини мови граматичними класами слів?

1.             Так, тому що значення частин мови - це узагальнення категоріальних значень за принципом симультанності.

2.             Так, тому що значення частин мови - це узагальнене номінативне зна-чення, що знаходить структурне вираження в парадигмі закінчень.

3.             Так, тому що словоформи одного частиномовного класу характеризу-ються спільністю основних синтаксичних функцій.

4.             Hi, тому що узагальнене значення частин мови - це результат абстрагу-вання від номінативних елементів значення.

Завдання 11. Визначте статус вигуку з погляду на його частиномовну приналежності.

1.             Належить до службових частин мови.

2.             Входить до складу повнозначних слів.

3.             Виходить за рамки класифікації за семантико-граматичними ознаками.

4.             Утворює специфічну частину мови.

Завдання 12. Чи можуть загальнограматичні значення частини мови бути зведені до суми частковограматичних значень?

1.             Так, якщо частковограматичні значення розглядати як складові частини загальнограматичного значення.

2.             Так, тому що загальнограматичне значення - це категоріальне значення, співвідносне із частковограматичними значеннями за ознакою симультанності.

3.             Hi, тому що частковограматичні значення не відзначаються однорідні-стю.

4.             Hi, тому що зміна частковограматичного значення слова далеко не зав-жди означає зміну його загальнограматичного значення.

5.             Hi, тому що загальнограматичні значення - це не проста сума частково-граматичних значень.

6.             Hi, тому що набір частковограматичних значень окремих лексем навіть в одній мові може не співпадати.

Завдання 13. Чи можна прирівняти частини мови до структурно-морфо-логічних типів (не класів) слів?

1.             Так, тому що граматичне значення знаходить вираження в морфологіч-них показниках - парадигмі флексій.

2.             Так, тому що частина мови визначається кількістю і якістю частковог-раматичних значень і форм слова.

3.             Hi, тому що розподіл слів на структурно-морфологічні типи не збіга-ється із класифікацією слів за частинами мови (порівн.: іменники відмінювані та невідмінювані, дієслова відмінювані та невідмінювані й т. ін.).

4.             Hi, тому що між словами різних частин мови спостерігається структур-но-морфологічна подібність (nop. компаратив, незмінні форми дієслова, прик-метника, прислівника).

5.             Hi, тому що загальні структурно-морфологічні типи слів у різних мовах малочисленні (О. П. Суник).

6.             Hi, тому що частковограматичне значення в рамках загальнограматич-ного значення в різних мовах має значні розбіжності.

Завдання 14. Визначте систему частин мови, яка виявляється в переваж-ній більшості мов.

1)            субстантив (іменник);

2)            атрибут;

3)            слова зі значенням діючої ознаки;

4)            слова зі значенням статичної ознаки;

5)            слова зі значенням потенційної ознаки.

Завдання 15. Які частини мови можуть виконувати функцію атрибута?

1)            власне дієслово;

2)            дієприкметник;

3)            дієприслівник;

4)            інфінітив;

5)            прикметник;

6)            прислівник.