Тема 7. МОРФОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ В ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ ГРАМАТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГРАМАТИЧНА ФОРМА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Завдання 1. Які фонетичні явища дозволяють визначити границю слова рос. клинопись у сполученніясно-сгтяя клинопись гтея?

1)            фонетичні чергування;

2)            відсутність асиміляції;

3)            відсутність акомодації;

4)            ступінь редукції.

Завдання 2. Яку роль грає поняття суцільнооформленості слова у визна-ченні його границі?

1.             Дозволяє зафіксувати місце флексії.

2.             Свідчить про неподільність слова на частини, між якими можна було б вставити елемент.

3.             Сигналізує про кінець слова.

Завдання 3. Чим відрізняється сполучення додому в двох уживаннях: 1) завдання додому; 2) До дому залишалось п ’ять кроків.

1.             У першому вживанні до є префіксом, а в другому — прийменником.

2.             В обох сполученнях до є прийменником.

3.             У першому випадку після до не можна зробити вставку, а в другому — можна.

4.             У першому вживанні додому — одне слово, у другому - два.

Завдання 4. Широкого розповсюдження одержало наступне визначення закінчення: це значуща частина слова, що служить для зв’язку слів у словоспо-лученні та реченні. Чи є дане визначення вичерпним?

1.             Так, тому що закінчення виступає формальним показником співвіднесе-ності даної словоформи з іншими словоформами, пов’язаними з нею семантично.

2.             Hi, тому що можливо ізольоване вживання словоформи.

3.             Hi, тому що у випадку сурядного зв’язку закінчення виявляється над-лишковим.

Завдання 5. Яке значення може виражати закінчення як значуща частина словоформи?

1)            денотативне;

2)            синтаксичне (синтагматичне);

3)            обов’язкове;

4)            регулярне.

Завдання 6. Знайдіть слова із двома словозмінними афіксами.

1)            снитися;

2)            захоплюватися;

3)            продаються;

4)            бережіться.

Завдання 7. Деякі лінгвісти (порівн. /. Г. Мшославський) у дієприкмет-нику типу споруджуваний (будгток) виділяють два закінчення. Визначте під-стави для такого виділення.

1.             Обидва фінальних елементи синкретичні, тому що сполучують декілька значень.

2.             Обидва елементи виконують граматичну функцію.

3.             Пасивний стан у дієприкметника теперішнього часу виражається за до-помогою словозмінного елемента —н—, що є засобом утворення станових пар.

4.             Елемент —ий указує на зв’язок з іншими словоформами.

5.             Елемент =н= - показник дійсного стану дієприкметника.

Завдання 8. Укажіть словоформи, у яких словозмінний елемент перебу-ває перед словотвірним елементом.

1)            когось;

2)            дехто;

3)            хто-небудь;

4)            умиватися

Завдання 9. Підберіть еквівалент до терміна форма слова.

1)            граматична форма слова;

2)            граматична форма;

3)            словоформа.

Завдання 10. Парадигма - це сукупність словоформ, що входять у дану лексему. Чи можна назвати лексемною парадигмою сукупність відмінкових форм іменника?

1.             Так, тому що відмінкові форми іменника синкретичні.

2.             Hi, тому що парадигма іменникової лексеми включає не тільки відмін-кові форми.

Завдання 11. Чому словникові статті не представлені іменниковими фо-рмами непрямих відмінків?

1.             Замість всіх відмінкових форм іменників у словнику виступає форма називного відмінка.

2.             Словозмінна відмінкова парадигма іменника представлена лексемою.

3.             Словникова форма виконує подвійну функцію - є словоформою та лек-семою.

4.             Форма називного відмінка - умовна позначка граматичної абстракції.

Завдання 12. Чи можна до форми слова віднести порядок слів?

1.             Так, тому що форма слова (граматична форма) становить єдність гра-матичного значення та способів його вираження.

2.             Так, тому що форма (від грецьк. phorma) - засіб вираження граматич-них відношень у мові.

3.             Hi, тому що форма слова - це морфологічний елемент у складі слова.

4.             Hi, тому що форма слова - це словоформа з певними морфологічними характеристиками.

Завдання 13. Номінативний елемент значення одиничності й синтаксич-ний елемент значення однина іменників є сполученими (спряженими). Які з нижчеперелічених висловлень підтверджують це положення?

1.             Ці елементи значення перебувають у взаємо-однозначній відповідності.

2.             Форма однини іменника сполучається тільки з формою однини прик-метника.

3.             Форма однини іменника інформує про те, що мається на увазі один предмет.

4.             Обидва елементи в будь-якій формі або присутні або відсутні.

Завдання 14. Словоформа стола допускає сполучення великого стола й не допускає сполучення велика стола. Виходячи зі сказаного, проаналізуйте значення словоформи.

1.             Словоформа означає предмет взагалі.

2.             Словоформа означає неживий предмет.

3.             Словоформа має синтаксичний елемент значення.

4.             Іменник відноситься до чоловічого роду.

Завдання 15. Іменники поряд із номінативним елементом значення числа мають синтаксичне значення числа. Які словосполучення підтверджують це по-ложення?

1.             Маленькою дівчгткою (порівн. неможливість "добре дівчгткою”).

2.             Маленька дівчинка (порівн. неможливість "маленький дівчинкою ”) .

3.             Маленьку дівчгтку (порівн. неможливість “маленьшх дівчгтку”) .

4.             Маленькоїдівчгтки (порівн. неможливість "маленька дівчгтки").

Завдання 16. У сучасній російській мові можна сказати роман, що я про-читав” і не можна сказати роман, якого я прочитав”. Про яку змістовну влас-тивість словоформи означуваного іменника свідчить ця закономірність?

1.             Іменник означає предмет.

2.             Іменник означає одиничний предмет.

3.             Іменник має обов’язковий елемент значення.

4.             Іменник має синтаксичний елемент значення.

5.             Іменник виражає синтаксичне значення живої істоти.

***