Тема 8. СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА РЕЧЕННЯ ЯК ПРЕДМЕТ I ПРОДУКТ ПЕРЕКЛАДУ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Завдання 1. Якщо ознаками мовного рівня вважати наявність конститу-тивних одиниць і здатність цих одиниць інтегрувати до складу одиниці більш високого рівня, то чи утворює мовний рівень синтаксис?

1.             Так, тому що синтаксис має специфічні одиниці, які характеризують тільки синтаксичний пласт структури мови.

2.             Так, тому що синтаксис - мовний зріз, що вивчає правила зв’язування слів і форм слів у складі синтаксичних одиниць.

3.             Так, тому що морфологічні одиниці (словоформи та лексеми) є інтегра-нтами синтаксичних об’єктів.

4.             Так, тому що синтаксис як рівень стоїть над морфологічним рівнем.

5.             Hi, тому що синтаксичні одиниці не мають у своєму розпорядженні ін-тегративної функції стосовно вищестоящого рівня.

6.             Hi, тому що синтаксичний рівень є категоріоматичним.

Завдання 2. Яким чином досягається актуалізація речення?

1)            ієрархієзацією змісту речення;

2)            закріпленням певного порядку слів;

3)            місцем фразового наголосу;

4)            виділенням інтонаційного центра;

5)            переносом фразового наголосу на перший компонент;

6)            введенням комунікативного завдання.

7)            зміною денотативного змісту.

Завдання 3. Укажіть модальні значення речення, обумовлені позицією мовця.

1)            бажання;

2)            воля;

3)            спонукання;

4)            об’єктивна модальність;

5)            суб’єктивна модальність;

6)            ствердження;

7)            заперечення;

8)            зв’язок з мовним актом;

9)            констатація об’єктивності позиції мовця.

Завдання 4. Зіставте речення: рос. Ночка бьіла темнее. - Бьіла бьі ночка потемней! Пусть будет ночка потемней, - і дайте їхню характеристику з пози-ції тотожності / розходження.

1)            відносна тотожність граматичної будови;

2)            близьке лексичне наповнення;

3)            наявність тимчасової характеристики;

4)            розходження в об’єктивній модальності;

5)            різна суб’єктивна модальність.

Завдання 5. Укажіть ознаки словосполучення.

1)            непредикативність словосполучення;

2)            нездатність виконувати комунікативну функцію;

3)            двохкомпонентність як мінімум складу;

4)            позаситуативна денотація;

5)            відсутність оцінки висловлення;

6)            вираження суб’єктивної оцінки;

7)            віднесеність до моменту мовлення.

Завдання 6. Відзначте конститутивні ознаки речення.

1)            співвіднесеність із дійсністю;

2)            функціонування в ролі одиниці комунікативного акту;

3)            модальна характеристика;

4)            часова характеристика;

5)            оцінна характеристика мовця;

6)            формальне вираження предикативного комплексу знань;

7)            імпліцитність актуалізованого змісту;

8)            ізоморфність структури складного речення.

Завдання 7. Чи є сполучення підмета та присудка словосполученням?

1.             Так, тому що сполучення підмета та присудка є двочленним.

2.             Так, тому що вибір форми присудка в однині може визначатися чис-лом, родом або особою підмета-іменника.

3.             Так, тому що підмет і присудок можуть бути зв’язані відношеннями детермінації (порівн. хлопчик (що робить?) читає).

4.             Hi, тому що підмет і присудок сполучаються предикативним зв’язком.

5.             Hi тому що підмет і присудок - це предикативна синтагма.

Завдання 8. У яких випадках у перекладацької діяльності речення нази-вають висловленням?

1.             Якщо речення розглядається з погляду його комунікативної організації.

2.             Якщо речення може бути піддано актуальному членуванню.

3.             Якщо увага дослідника акцентується на змісті.

4.             Якщо враховується залежність значення від контексту та ситуації.

5.             Якщо речення має інтонацію закінченості.

6.             Якщо речення відповідає певному комунікативному завданню.

Завдання 9. Які типи зв’язків характеризують дієслівну семантичну структуру?

1)            дія - діяч;

2)            дія - об’єкт дії;

3)            дія - предметні імена (актанти);

4)            субстанція - ознака;

5)            дія - непредметні визначники предмета;

6)            субстанція - темпоральний визначник;

7)            дія - ознака.

Завдання 10. Доведіть, що в процесі перекладу глибинні синтаксичні ві-дношення повинні залишатися незмінними.

1.             Глибинні синтаксичні відношення характеризуються не формами ви-раження, а семантикою, змістом.

2.             Глибинні синтаксичні відношення однакові у всіх мовах.

3.             Один і той же тип зв’язку може бути представлений у різних поверх-невих структурах.

4.             Синтаксичні значення виражають комплекс різних за своєю природою семантичних компонентів.

5.             Семантична структура речення - це зміст речення, представлений в узагальненому вигляді.

6.             В основі глибинної семантики лежить пропозиція - об’єктивний зміст речення.

7.             Глибинна структура - те загальне, що існує між реченням і його варіан-тами в одній мові та перекладами в різних мовах.

Завдання 11. Визначте структуру пропозиції.

1)            предикат;

2)            рема;

3)            тема;

4)            актанти;

5)            сірконстанти.

Завдання 12. Чи суперечить логічне визначення пропозиції як загально-го, що існує між реченням і його перекладом, лінгвістичному визначенню (про-позиція - об’єктивний зміст речення)?

1.             Так, тому що логічне розуміння пропозиції будується на категоризації (знаходження загального ’ відокремленні від частки), а загальне має місце не тільки між елементами, звязаними сукцесивними відношеннями але між суку-пністю елементів, зв’язаних симультанними відношеннями

2.             Так, тому що логічне визначення пропозиції не виключає узагальнення референціальних (не тільки денотативних) значень.

3.             Hi, тому що лінгвістичне визначення пропозиції як моделі „положе-

ния дел” також припускає узагальнення.

Завдання 13. Укажіть характерні ознаки актантів.

1)            зв’язок із предикатом;

2)            належність до предметних імен;

3)            участь у створенні номінативного мінімуму речення;

4)            входження до складу визначників предиката;

5)            належність до конститутивних членів речення;

6)            належність до неконститутивних членів речення.

Завдання 14. Чи входять актанти в групу обов’язкових перекладних еле-ментів?

169

1.             Так, якщо актант є конститутивним членом речення.

2.             Так, якщо актант входить до номінативного мінімуму речення.

3.             Так, якщо актант позначає учасників події.

4.             Так, якщо актант позначає суб’єкт дії.

5.             Так якщо актанти є об’єктними членами речення.

Завдання 15. У якому випадку можливо вживання детермінанта в тексті перекладу?

1.             Якщо визначник предиката є неконститутивним.

2.             Якщо визначник предиката не обумовлений граматичною формою або лексичними значеннями предиката.

3.             Якщо визначник предиката носить ситуативний характер.

4.             Якщо визначник предиката є поширювачем усього речення.

5.             Якщо визначник предиката виявляє можливість входити до складу ре-чень, побудованих за різними структурними схемами, порівн.: Сьогодні потеп-лішало. - Сьогодні тепло. - Сьогодні соще.

***