МОРФОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ В ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Завдання 1. Чому класифікація за принципом вираження морфологічних категорій можлива тільки для граматично оформлених словоформ?

1.             Тільки граматично оформлені словоформи мають словозмінні елемен-ти.

2.             Незмінні лексеми складаються з однієї словоформи.

3.             Граматично не оформлені лексеми не мають морфологічних категорій.

Завдання 2. Чому морфологічний принцип класифікації поєднує в одно-му типі словоформ іменники, а також кількісні та збірні числівники?

1.             Іменники, кількісні та збірні числівники мають однакові формальні по-казники в називному відмінку.

2.             Обидва типи словоформ мають співпадаючі словозмінні парадигми.

4.             Іменники, кількісні й збірні числівники мають однаковий набір морфо-

логічних категорій.

Завдання 3. Чи можна на основі тільки морфологічного критерію класи-фікації словоформ об’єднати в один тип інфінітив і дієприслівник?

1.             Так, тому що інфінітиву і дієприслівнику властиві обов’язкові і регуля-рні номінативні елементи значення.

2.             Так, тому що як інфінітив, так і дієприслівник мають категорію виду.

3.             Hi, тому що дієприслівник протиставляється інфінітиву по номінатив-ному елементу значення (другорядність дії).

4.             Hi, тому що дієприслівник і інфінітив мають різний набір морфологіч-них категорій.

Завдання 4. Які традиційно виділювані частини мови виключаються при морфологічному принципі класифікації словоформ у російській мові? в україн-ській мові?

1)            прикметник;

2)            займенник;

3)            числівник;

4)            дієслово;

5)            прислівник;

6)            іменник;

7)            дієприкметник;

8)            службові слова.

Завдання 5. Який морфологічний критерій дозволяє об’єднати в один клас іменники та збірні й кількісні числівники в російській та українській мо-вах?

1)            гранично загальне значення;

2)            однаковий набір членів дефектної парадигми;

3)            однаковий набір морфологічних категорій;

4)            загальна функція називання.

Завдання 6. Чому компаратив становить особливу групу серед незмінних слів у слов’янських мовах?

1.             Компаратив сполучається тільки з дієсловами та іменниками.

2.             Компаратив може відноситись до речення в цілому.

3.             У реченні компаратив є присудком і обставиною.

Завдання 7. Ha якій підставі іменники типу лінь, прикметники типу ра-дий, прислівники типу треба поєднуються шкільною граматикою в категорію стану?

1)            семантичний критерій;

2)            характер позначення явищ зовнішньої дійсності;

3)            участь у функції називання;

4)            однаковий набір морфологічних категорій.

Завдання 8. Виділіть у словах морфеми (сукупності морфем), що вира-жають лексичне значення.

Зразок:рос. подножие — под-нож-и П-е];

Російська мова:

1)            усилие (у-сил-иЦ-е]);

2)            имею (имеЦ-у]);

3)            без руки (без рук-и);

4)            безрукий (безрук-ий);

5)            тишь (тишь);

6)            тиша (тиш-ин-а);

7)            тихо (тих-о);

Німецька мова:

1)            denken (думати) [denk-en];

2)            das Denken (мислення) [das Denk-en];

3)            die Rede (мовлення) [die Red-e];

4)            Der Redner (доповідач) [Der Red-ner].

Англійська мова:

1)            Swim (плавати) £Swim]

2)            Swimming (плавання) [Swim-(m)ing]

3)            Sing (співати) [Sing]

4)            Song (спів) [Song]

5)            Acting (діючий) [Act-ing]

6)            Act (дія) [Act]

7)            Action (учинок) [Act-ion]

Завдання 9. Укажіть іменники в тексті мови офеней (діалектна різновид-ність російської мови дрібних торгівців, «ходебщиків») за зразком: мисовской (прил.)

Мисовской курехой стремьіжньш бендюх прохандшрили трущи: лохи би-ряли кольіги и гамза, кубьі биряли бряеть и в усреку кундяков и ягренят; ало-монньіе карюги курещали куряки, ласьіе мендатш грошались.

1)            курехой

2)            стремьіжньій

3)            бендюх

4)            прохандьірили

5)            трущи

6)            лохи

7)            биряли

8)            кольіги

9)            алломонньіе

 

10)          гамза

11)          кубн

12)          бряеть

13)          в

14)          усреку 15)кундяков 16) ягренят

Завдання 10. Однакові чи різні фонологічні закінчення в українських словах стіна - лініяі

Завдання 11. За допомогою якого засобу виражаються граматичні зна-чення у формах німецької мови?

1)            erlesen - erliest;

2)            legen - liegt;

3)            schreiben - schriebst;

4)            gangen - ging;

5)            helfen - hilft.

a) наголос;

6)            редуплікація;

в)            чергування;

г)             закінчення;

д)            суфікси;

е)             внутрішня флексія;

ж)            словопорядок;

9)            інтонація;

10)          артикль.

Завдання 12. Чи підлягає службова (граматична) інформація перекладу?

1.             Так, якщо в ній виявляється відображення екстралінгвістичних фактів.

2.             Так, якщо граматична інформація становить номінативний елемент

значення.

3.             Так, якщо граматична інформація набуває функції знаменної інформа-ції.

4.             Так, якщо словозмінні значення використовуються метафорично (по-рівн.: рід неживих іменників).

5.             Hi, якщо граматичні форми виражають тільки синтаксичний елемент значення.

6.             Hi, тому що службова інформація ідіоматична.

Завдання 13. Укажіть явища, які перешкоджають перекладу граматичної інформації числа російської мови на іншу мову.

1)            іменники на позначення предметів у широкому смислі цього слова, да-лекі від ідеї рахунку (назви речовин, ігор, відокремленої дії, відокремленої ознаки і т. ін., порівн.: сметана, молоко, обробка);

2)            іменники sinqularia tantum (порівн. молоко, футбол, листя);

3)            іменники/іluralia tantum (порівн. вершки, ножщї);

4)            іменники pluralia tantum с формам однини (порівн. ворота, вермішель і т. ін.);

5)            дієслова недоконаного виду, що сполучаються зі словами завжди, зви-чайно, часто й т. ін.

6)            комплетивні форми знахідного об’єкта.

Завдання 14. У яких випадках при перекладі форми числа іменники ро-сійської мови можуть приймати значення невизначеності?

1.             Реальне й контекстуальне значення числа в словоформі не збігається.

2.             Значення одиничності в певному контексті заміняється абстрактним значенням узагальненості.

3.             Форми множини не одержують значення розчленованої множинності (порівн. рос: … чаираспиваете й т. ін.), а вказують на невизначений, невідо-мий предмет.

4.             Однина в іменниках може втрачати значення реальної одиничності й здобувати значення множинності невизначених предметів.

5.             Перед іменником з невизначеним значенням можна вставити невизна-чений займенник якийсь.

6.             При перекладі в числовій формі іменника можливе виникнення нового елемента значення, пов’язаного з означеністю / неозначеністю.

Завдання 15. Яким чином при перекладі вдається вирішити проблему „відмінковоГ” невідповідності в різних мовах?

1.             Урахуванням взаємодії відмінкової форми з іншими елементами, що формують значення відношення.

2.             Поділом відмінкових значень на суб’єктно-об’єктні, пов’язані із вхо-дженням відмінкової форми в конкретне словосполучення, і обставинні, пов’язані із входженням відмінкової форми в усе речення.

3.             Усвідомленням залежності обставинних значень від усього речення в цілому, від значення прийменників і від лексичних значень самих іменників.

4.             Урахуванням специфіки синтаксичного характеру відмінкових значень (суб’єкт дії, об’єкт дії і т. ін.).

5.             Знаходженням лексичних відповідностей у мові перекладу із відміт-ною (або відсутньої) відмінковою системою: те саме значення може виражатися як морфологічним, так і лексичним шляхом.