Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_8068b2c4aba616cc6ea7505ca2c42524, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Тема 7. МОРФОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ В ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ МОРФОЛОГІЇ СЛОВОТВІР I СЛОВОЗМІНА : Вступ до теорії перекладу : Бібліотека для студентів

Тема 7. МОРФОЛОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ В ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ МОРФОЛОГІЇ СЛОВОТВІР I СЛОВОЗМІНА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Завдання 1. Визначите, що становить об’єкт вивчення морфології:

1)            словоформа;

2)            лексема;

3)            словозмінна морфема;

4)            форма слова;

5)            словозмінна парадигма;

6)            слово.

Завдання 2. Що є предметом вивчення морфології?

1)            словоформа;

2)            лексема;

3)            форма слова;

4)            слово;

5)            словозмінна парадигма; 5) правила словозміни.

Завдання 3. Одне із завдань морфології - визначити набір словоформ у лексемі. Як інакше можна сформулювати це завдання?

1)            провести границю між парадигмами та їхніми складовими;

2)            розмежувати словоформу й лексему;

3)            провести границю між формами слів і різних слів;

4)            провести границю між формою слова та лексемою.

Завдання 4. Укажіть аспекти вивчення морфологічних явищ.

1)            особливості плану вираження словоформ;

2)            диференціальні та інтегральні особливості плану змісту словоформ;

3)            сполучні (погоджувальні) можливості словоформ;

4)            лексико-граматична класифікація лексем і словоформ;

5)            критерії об’єднання словоформ у лексему;

6)            кореляції в плані вираження загальної частини словоформ - основи.

Завдання 5. Як пояснити тенденцію до заміни систем трьох термінів “словотвір - формотворення - словозміна” системою двох термінів “словотвір -словозміна”?

1)            віднесенням формотворення до словотвору (О. М. Пєшковський);

2)            включенням формотворення до словозміни (В. В. Виноградов);

3)            об’єднанням словотвору та словозміни в рамках формотворення (О. О. Реформатський);

4)            непрозорістю границь між словотвором і словозміною.

Завдання 6. Який погляд автора на співвідношення словотвору й словоз-міни відбито у ствердженні О. О. Реформатського: „Зміна реляційного значення охоплюється словозміною; зміна ... дериваційного значення охоплюється сло-вотвором. Те й інше - формотворення - словозмінне та словотвірне ”?

1)            словотвір протиставляється словозміні;

2)            словотвір поєднується зі словозміною;

3)            словотвір поглинається словозміною;

4)            словотвір і словозміна наділяються статусом формотворення.

Завдання 7. У яких висловленнях явища формотворення відносять до словозміни?

1)            “формотворення залишається в сфері словозміни...”, тому загальне за-вдання розмежування словотвору та словозміни зберігається (О. I. Мойсєєв);

2)            якщо є “ ознаки наявності / відсутності формотворення (або, що те ж саме, словозміни...” (Ю. С. Маслов);

3)            “словотвір і формотворення - це мовні процеси, що відбуваються у від-повідних сферах мови... процеси, результатом яких є нові одиниці мови: слова -у словотворі й форми слова - у формотворенні” (Е. О. Балаликіна, Г. М. Нікола-єв);

4)            якщо це “... клас словозмінних, або формотвірних морфем” (О. С. Куб-рякова).

Завдання 8. У чому виявляється ізоморфізм словотвору та словозміни?

1)            морфемному (морфологічному) способі словотвору та словозміни;

2)            єдності механізму процесу словотвору та словозміни - взаємодії осно-ви й афікса;

3)            вираженні афіксом типового (граматичного або словотвірного) зна-

чення;

4)            бінарному складі форм словозміни та дериватів;

5)            наявності ізоморфних категорій і понять:

а)             спосіб словотвору - спосіб словозміни;

6)            словотвірний засіб - граматичний засіб;

в)            словотвірна форма - граматична форма

г)             словотвірне значення - граматичне значення.

Завдання 9. У чому відмінність словотвору й словозміни?

1)            утворення нових слів - результат словотвору;

2)            утворення нових форм слів - результат словозміни;

3)            регулярність словозмінної парадигми;

4)            характер значення (словотвірне / словозмінне);

5)            зрушення в лексичному значенні (словотвір) - зміна граматичного зна-чення (словозміна);

б)            засоби вираження (маркірованими є словотвірні засоби);

7) виводимість (словотвір) - співіснування (словозміна).

Завдання 10. Якщо виходити з того, що маркером граматичного значення є закінчення, то які логічні висновки можна зробити у відношенні т. зв. нефлек-сійної словозміни ?

1.             Виключити з морфологічного обігу термін формотвірний афікс (суфікс, префікс).

2.             Поширити на сферу позначення формотвірних значень термін закін-чення (флексія).

3.             Розглядати формотвірний афікс як засіб словотвору.

Завдання 11. Які аргументи можуть свідчити на користь зарахування діє-прикметника та дієприслівника до сфери словотвору?

1.             В основі протиставлення дієприкметників і дієприслівників особовим формам дієслова лежить номінативний елемент значення: дієприкметники ви-ражають дію як ознаку, дієприслівники позначають другорядність, додатковість дії.

2.             Афікси дієприкметників і дієприслівників зберігаються у всіх словофо-рмах лексемної парадигми.

3.             Суфікси дієприкметників міняють віднесеність твірного дієслова до

словозмінного типу (порівн.: словозмінна парадигма дієслова / словозмінна

ад’єктивна парадигма).

4.             Суфіксальні морфеми позбавлені сполучної функції.

Завдання 12. Назвіть аргументи на користь словотвірної природи елеме-нта =ся категорії стану.

1)            семантична нестандартність;

2)            відтворюваність у парадигмах словозміни;

3)            наявність дієслів з =ся, що не мають пари зі значенням стану дії;

4)            несинтаксичність елемента = ся.

Завдання 13. Куди варто віднести слова суб’єктивної оцінки - до словот-вору чи до словозміни?

1. До словозміни, тому що зменшеність / збільшеність - це категорії, що виражають суб’єктивне значення.

2.             До словотвору, тому що “самі відношення й оцінки теж щось реальне” (О. I. Мойсєєв).

3.             До словотвору, тому що суфікси суб’єктивної оцінки відтворюються у всіх словоформах похідної лексеми.

4.             До словотвору, тому що парадигма словозміни похідного із суфіксом суб’єктивної оцінки може відрізнятися від словозмінного типу твірного.

Завдання 14. Чи справедливо словотвірною функцією наділяти словоз-мінні елементи - парадигму закінчень?

1.             Так, тому що закінчення можуть являти собою синкретичні форми ви-раження значень.

2.             Hi, тому що відношення похідності знаходять втілення в акті словотво-ру.

Завдання 15. Чим відрізняється твірне слово від похідної форми з погля-ду словозмінної парадигми?

1.             Семантика твірного слова проектується в семантику похідного слова.

2.             Похідне слово фіксує не стільки сам знак, скільки валентність твірного слова.

3.             Значення початкової форми (порівн. Н. в.) ніяк не проявляється в зна-ченні інших словоформ парадигми.

4.             Значення початкової форми більш чітке, ніж значення інших форм того ж слова.

5.             Вихідна словоформа перебуває у відношенні співіснування з іншими словоформами лексеми.

Завдання 16. Ha підставі яких критеріїв словоформи типу двічі, тричі не відносять до сфери словозміни?

1)            лексичного значення;

2)            наявності дериваційного значення;

3)            формального показника.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_8068b2c4aba616cc6ea7505ca2c42524, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0