Тема 5. СЛОВО В ТЕОРІЇ ПЕРЕКЛАДУ. ШФОРМАТИВНИЙ ОБ’ЄМ СЛОВА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Завдання 1. Що є інваріантною основою в перекладі слова?

1)            лексичне значення порівнюваних слів;

2)            загальний комплекс семантичних множників слів у ВМ та МП;

3)            лексичне значення слова у ВМ;

4)            обсяг інформації, що міститься в базових інформативних одиницях -словах ВМ.

Завдання 2. Чи можна стверджувати, що поняття інформація та зміст є еквівалентними?

1)            Так, тому що інформація - „це будь-який зміст, константно закріплений в слові або показово доданий йому” (В. С. Виноградов).

2)            Так, тому що в обсяг поняття інформація входять значеннєві, оцінні, емоційні та експресивні відтінки слова;

3)            Hi, тому що інформація, передана за допомогою мови, значно більше ін-формації, безпосередньо закріпленої в мові (порівн. відомості про перекладача).

Завдання 3. Укажіть диференціальні ознаки змісту у висловленні В. О. Звегінцева: „Зміст залишає мову на її місці, але він вириває людську думку з полону лінгвістичних знань, та й структу’ мови в цілому, уможливлюючи ство-рення систем значень перших мовних барєрів”.

1)            протиставлення змісту та значення;

2)            розуміння змісту як екстралінгвістичної категорії;

3)            інтерпретація змісту як сукупності семантичних прирощень;

4)            можливість створення системи екстралінгвістичних знань, приписаних слову;

5)            протиставлення мови та мовлення;

6)            визнання власне мовного значення.

Завдання 4. За якими критеріями розмежовують екстралінгвістичну та лінгвістичну інформацію?

1)            за зв’язком з об’єктивною дійсністю;

2)            за відношенням до системи мови;

3)            за наявністю „по’ожніх” граматичних категорій;

4)            за наявністю звязаних (термін Л. С. Бархударова) граматичних зна-чень;

5)            за зв’язком із структурно-лінгвістичними характеристиками;

6)            за наявністю аксіологічних ознак;

7)            за екстралінгвістичним способом подання.

Завдання 5. Яка інформація в перекладі називається паралінгвістичною?

1)            інформація про мовця;

2)            інформація про автора написаного;

3)            інформація, породжувана незалежно від волі перекладача;

4)            інформація що виражає відношення перекладача до переданого пові-домлення;

5)            інформація про риси особистості перекладача;

6)            інформація про ступінь володіння перекладача мовою.

Завдання 6. Визначите предмет лінгвістичної інформації:

1)            абстрактні поняття;

2)            предмети і явища об’єктивної дійсності;

3)            факти;

4)            дії;

5)            стан;

6)            відношення між предметами;

7)            відношення між словами, що вказують на зв’язок з об’єктивною дійсністю;

8)            характеристики, якості, властивості;

9)            особливості предметів і явищ.

Завдання 7. Чи є конструктивні об’єкти предметом відображення екстра-лінгвістичної інформації?

1)            Так, тому що денотатом конструктивних об’єктів є сутності позамовної дійсності (змодельовані казкові, міфологічні явища).

2)            Так, тому що елементом значення фантастичних конструктів є міфоло-гічні поняття;

3)            Hi, тому що фантастичні конструкти не відбивають реальність.

Завдання 8. Чи можна стверджувати, що позначення феноменальних

об’єктів (абстрактна властивість, дія, ознака) виражають всю сукупність елеме-нтів інформації?

1.             Так, тому що феноменальні об’єкти є фактами дійсності, відбитими в слові.

2.             Так, тому що феноменальні об’єкти можуть бути предметом емпірич-ного дослідження.

3.             Так, тому що феноменальні об’єкти можуть піддаватися виміру в оди-ницях простору та часу.

4.             Hi, тому що дії і якості, позначені феноменальними найменуваннями, не є речами або предметами в класичному змісті.

5.             Hi, тому що позначення відокремленої дії і якості є значенням транспо-зиційних найменувань.

Завдання 9. Чому денотативна інформація в слові є головною?

1.             Займає в семантиці слова провідне місце.

2.             Є ядром лексичного значення.

3.             Відбиває сутність слова - денотат і десигнат.

4.             Є достатньою для функціонування слова як мовної одиниці.

5.             Забезпечує інформативну сутність слова.

Завдання 10. Співвіднесіть терміни з дефініціями:

1)            архаїзми;

2)            історизми;

3)            неологізми.

A.            Слова, що застаріли та вийшли з уживання;

Б. Слова що вийшли з уживання разом із річчю або поняттям, які вони

позначали;

B.            Нові слова, що виникли на пам’яті даного покоління.

Завдання 11. Яку інформацію називають незв’язаною (Л. С. Бархуда-ров)?

1.             Інформацію, що будується на реальній семантиці слова.

2.             Інформацію, що має номінативний елемент значення.

3.             Денотативну інформацію.

4.             Сигніфікативну інформацію.

5.             Інформацію, що відбиває духовні форми існування природи та суспі-льства.

6.             Екстралінгвістичну інформацію.

7.             Експресивно-емоційну інформацію.

Завдання 12. У яких нижчеперелічених випадках виявляється службова інформація?

1.             „Пустих граматичних категоріях”, позбавлених денотативної співвідне-сеності.

2.             Зв’язаних граматичних значеннях (Л. С. Бархударов).

3.             Граматичних формах, що мають чисто структурне (внутрісистемне

значення).

4.             Службових морфемах.

5.             Словоформах, змістовну структуру яких становить синтаксичний еле-мент значення.

Завдання 13. Як зв’язана службова (лінгвістична) інформація з перекла-дацькою практикою?

1.             Службова інформація не підлягає передачі при перекладі, тому що по-дає відомості про систему конкретної мови.

2.             Лінгвістична інформація іноземної мови заміняється лінгвістичною ін-формацією перекладної мови.

3.             Лінгвістична інформація перекладної мови не співвідносна з подібною інформацією іноземної мови.

4.             У процесі перекладу зміна службової інформації визначається інваріан-тною знаменною інформацією.

5.             Особливості перекладу службової інформації ставляться в залежність від системи перекладної мови.

6.             Лінгвістична (службова) інформація в процесі перекладу тільки тоді передається в мову перекладу, якщо вона має номінативне значення.

7.             Службова інформація підлягає перекладу, якщо вона має метафоричне значення .

Завдання 14. Чи можуть нейтральні слова виконувати естетичну функцію в художньому творі?

1.             Так, якщо нейтральне слово вживається в алюзивному контексті.

2.             Так, якщо нейтральне слово в тексті здобуває асоціативні значення за суміжністю.

3.             Так, тому що будь-яке нейтральне слово, включене у творчий контекст, може наповнюватися емоційно-експресивним змістом.

4.             Так, тому що всі слова в художньому тексті є засобом образного від-биття дійсності.

5.             Так, тому що слово в художньому мовленні стає естетичною категорією.

6.             Hi, тому що нейтральні слова покликані передавати в мовленні семан-тичну інформацію.

Завдання 15. Яким значенням володіють граматичні форми відмінка?

1.             Лінгвістичним, якщо відмінок має значення суб’єкта або об’єкта дії.

2.             Екстралінгвістичним, якщо відмінок має обставинне значення (просто-рове, часове й т. ін.)

3.             Лінгвістичним й екстралінгвістичним.