ЛІТЕРАТУРА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 

Загрузка...

Виноградов В. С. Введенние в переводоведение. - М.: ИОСО РАО, 2001. -С. 34 - 61.

ЧерновГ. В. Основьі синхронного перевода. - М.: Вьісш. шк., 1987.- С. 55 - 67.

Шубин Е. П. Язьіковая коммуникация и обучение иностранньім язьікам.-М., C.17 – 23.

Гальперин И. Р. Информативность единиц язьіка. - М.: Наука, 1974. - С. 31, 35, 137.

Карабан В 'ячеслав. Переклад англійської наукової і технічної літератури. -Вінниця: Нова книга, 2002. – С. 273 - 323; 421 - 467.

Киселева Л.А. Теоретические проблемьі исследования язьіка как средства влияния (на материале русского язьіка). - Автореф. дисс. … доктор. филолог. наук. - М., 1973. - С. 8 - 9.

Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. - К.: Фір-ма „ ІНКОС”, 2002. - С. 10 - 13.

Копанев П. И. Вопросьі истории и теории художественного перевода. -Минск: Вьішейш. шк., 1972. - С. 46 - 53.

Сильчиков А. Н. Передача информации и переводимость. - Система и уро-вни язьіка .- М.: Наука, 1969. - С. 221 - 222.

Общее язьікознание. Внутенняя структура язьіка.- М.: Наука, 1972. - С. 444 - 445.

КЛЮЧОВІ СЛОВА

Слово, словоформа, лексема, граматична форма, форма слова, інформа-ція, імпліцитна, експліцитна інформація, фонова інформація, екстралінгвістич-на та лінгвістична інформація, смислова, емоційно-експресивна, соціолокальна, диференціальна інформація, формальна інформація, константна та оказіональна інформація, асоціативно-образна, словотвірна, алюзивна, функціональна, пара-лінгвістична інформація.

У зв'язку з тим, що поняття перекладу асоціюється з передачею інформа-ції, властивої даному мовленнєвому утворенню, засобами іншої мови (О. С. Ахманова), зміст оригінального тексту є інваріантною основою перекладу.

В останні роки наполегливо висувається теза про неоднорідність смисло-вого значення слова.

Види інформації

„ У змісті людського мовлення, крім основної інформації - думки,

майже завжди можна знайти також соціальну інформацію - вказі-

вку на соціальний стан мовця та, нарешті, його відношення до по-

відомлюваного: схвалення або несхвалення, байдужість, захоп-

лення, іронію й т. ін., одним словом, інформацію емоційну".

                (Ю. С. Степанов) 

У слові виділяється три види інформації : семантична [те, що він (трансмісор - А. М.) хоче повідомити] ; смислова - „вираження відношення трансмісора до переданих відомостей; паралінгвісти-чна - інформація про трансмісор, яка „ значною мірою не залежна ^_ від нього "; емоціонально-естетична інформація - емоційний та естетичний „вплив повідомлення ” на реципієнта.

(Є. М. Шубін).

Слова втілюють два види інформаційного змісту : зовні-лінгвіс-тичний та емоціонально-експресивний.

(О. Н. Сильчиков)

Семантична структура слова підрозділяється на „ ряд складових її компонентів: основний, соціально-історичний, територіальний, емоційно-експресивний, оціночний (позитивна або негативна оці- ^_ нка) та естетичний.

(К. Н. Дубровіна)

У слові виділяється дві групи інформації - інтелектуально-інфор-мативна та прагматична. Перша поєднує семантичну (раці-ональну, інтелектуальну), релятивну та соціально-стилістичну ін-формацію, друга має шість підвидів: спонукальну, емоціонально-оціночну, емоціональну, експресивну, естетичну та контактну .

(Л. О. Кисельова)

ПОНЯТТЯ ПРО смисл

Смисл (у вузькому розумінні) - контекстуальне значення слова або акту-алізована в мовному повідомленні конфігурація семантичних компонентів.

Смисл (у широкому розумінні) - екстралінгвістичне явище, результат взаємодії контекстуального значення слова в мовленні з когнітивними (пізнава-льними) факторами у вигляді знання про світ і знайомства з комунікативною ситуацією.

Значення слова „смисл" (словникові дефініції)

Смисл - той зміст (значення), який слово (вислів, зворот мовлення та ін.) одержує в даному контексті вживання, у даній конкретній мовній ситуації (ситуація спілкування); ситуація спілкування, яка називається також контекс-том ситуації, протиставляється лінгвістичному контексту, безпосередньому мовному оточенню слова, що у багатьох випадках не виконує досить чіткої ди-ференціальної функції (О. С. Ахманова).

Смисл - 1. застар. Розум, глузд... 2. Внутрішній логічний зміст, значення чого-небудь, що осягається розумом... 3. Розумна підстава, призначення, ціль (MAC).

Визначення смислу в роботах лінгвістів

 

Автор                    Дефіниції

 

                              

 

Н. 0. Слюсарева                   Смисл - екстралінгвістичне явище, сукупність зв'язків якого-небудь поняття з іншими поняттями та уяв леннями.

 

                              

 

                              

 

М. Ледрер                            Смисл - результат взаємодії праг-матичного (контекстуального) зна-чення та когнітивної інформації.

 

                              

 

                              

 

В. Г. Звягінцев                      Смисловий зміст - завжди резуль-тат творчої мисленнєвої умови, тому що формується в повторюва-них ситуаціях, втілюючи в собі співвіднесення даної ситуації (або речей, що її утворюють) із внутрі-шньою моделлю світу, яка зберіга-ється у свідомості людини.

 

                              

 

                              

 

К. М. Жінкін

Міра зміни інформації в двох сполучуваних словах є мініма-льною одиницей смислу.

 

Предмет інформації

екстралінгвістичний (екстрамовний) зміст

лшгвістичнии (внутрішньомовний) зміст

 

1)            поняття;

2)            предмети;

3)            явища;

4)            факти;

5)            характеристика;

6)            дії;

7)            стан;

8)            особливості;

9)            якості;

 

10)          ознаки;

11)          властивості.

 

1)            об’єкти мовної системи;

2)            відношення між мовними об’-єктами;

3)            закономірності функціонуван-ня .

 

Види екстралінгвістичної інформації

Найменування виду

1. Денотативна

(означувана,

семантична,

денотативна,

смислова)

2.             Емоціонально-екс-

пресивна (стилістич-

на, конотативна)   

3.             Соціолокальна (со-

ціальна, стильова, со-

ціогеографічна)

4. Хронологічна ін-формація (тимчасова, діахронічна)

5. Фонова інформація

Визначення

Інформація, в якій відо-бражаються поняття та уявлення про все суще, реальне, абстрактне.

Інформація, яка відбиває людські почуття та емо-

ЦІЇ.        

Інформація, яка вказує на соціосферу функціо-нування слова.

Інформація, зв’язана з розвитком суспільства та його історією.

Інформація, яка відобра-жає соціально-культур-ний уклад певної націо-нальної спільності.

Об'єкт позначення

1.             Тілесні об'єкти (дено-

тати).

2.             Феноменальні об'єкти (дії, властивості, якості, ознаки, відношення тілес-них об’єктів).

3.             Конструктивні об’єкти (неіснуючі в природі фантастичні конструкти, казкові поняття й т. ін. ).

4.             Мовні денотати (ка-тегоріальні значення час-тин мови, порівн.: спо-сполучник, прийменник; значення лінгвістичних термінів: слово, звук, бук-ва й т. ін. ).

Модальність, емоції мов-ця, емоційний вплив на

реципіента.           

Різні сфери соціально-ви-

робничих,суспільних і по-

бутових відношень лю-

дини .     

Предмети, явища, що ви-йшли з ужитку або тільки ввійшли в нього та по-значаються словами з но-новою внутрішньою фор-

мою.      

Прояв духовної та мате-ріальної культури.

 

6. Диференціальна ін-формація

Інформація, визначена Словесний зміст, зв’яза-сукупністю виражених ний із граматичними сми-диференціальних ознак. сло-розрізнювальними оз-

наками.

Порівняльна характеристика семантичної та емоціонально-зкспресивної інформації

Загальні ознаки

1.             Семантична та емоціонально-експресивнаа інформація є компонентами семантики слова.

2.             Обидва компоненти слова виражають екстралінгвістичний зміст.

3.             Істотним компонентом семантики слова є вираження екстралінгвіс-

тичного значення - відношення мовця до переданих відомостей.

Розпізнавальні ознаки

1.             Семантична інформація відбиває поняття та уявлення про навколишню дійсність, емоційно-експресивна - почуття та емоції.

2.             Емоційно-експресивна інформація, відносячись до внутрішньомовного змісту, має оціночний характер.

3.             Семантична інформація - це те, що становить ядро слова, а емоційно-експресивна іноформація супроводжує семантичну інформацию.

Мова як система потенційних можливостей реалізується в мовленні, що являє собою процес говоріння й результат цього процесу. Отже, матеріалом перекладу служать елементи мовлення з денотативним значенням, супрово-джувані інформаційними та емоціонально-експресивними відтінками значення.

Види лексичної інформації з урахуванням співвіднесеності з фактами мови та мовлення

* 1. Константна інформація

усталена мовна інформа-ція, яка співвідноситься зі словом .

а)             основне номінативне значення;

б)            похідне номінативне значення;

в)            переносне номінативне значення;

г)             конструктивне значення;

д)            категоріальне граматичне значення.

2. Оказіональна інформація

контекстуальна мовлен-нєва інформація.

-*■ а) інформація, що відбиває особливості індивідуального мислення;

' б) авторське контекстуальне значення;

-> в) суб’єктивне значення.

Види оказіональної інформації

 

1. Асоціативно-образна інформація                   зміст будь-якого переносного вжи-вання слова.

 

                              

 

2. Словотвірна експресив-

но-емоціональна інформа-

ція

оказіональне значення (індивіду-ально-авторські неологізми - новий зміст, значущий та експресивний, який виражається за допомогою існуючого в мові чи заново створе-ного слова).

 

3. Алюзивна информація

інформація, яка виникає асоціатив-но за зв’язком з літературним, со-ціальним фактом, яким-небудь зви-чаєм, реалією на основі фонової інформації.

 

                               інформація, яка виникає на основі заданості якого-небудь виду повно-значної інформації, пор.укр.: лікар, будинок (знаменна інформація) та ескулап, розвалюха (перш за все емоціонально-експресивна, потім -семантична інформація).

4. Функціональна інформація                            

 

                              

 

                              

 

                               інформація, в якій відображуються особисті риси автора мовлення (го-лос, почерк, манера викладати свої думки й т. ін.)

5. Паралінгвістична інформацяя                       

 

                              

 

                              

 

Зведена таблиця видів лексичної інформації

 

Константна (мовна) інформація          Оказіональна (мовна) інформація

1. Екстралінгвістична (знаменна) інформація

1.             Смислова

2.             Емоціонально-експресивна (стиліс-

тична)

3.             Соціолокальна (стильова)

4.             Хронологічна

5.             Фонова

6.             Диференціальна    1.             Асоціативно-образна

2.             Словотвірна експресивно-емоціо-

нальна

3.             Алюзивна

4.             Функціональна

5.             Паралінгвістична

2. Внутрілінгвістична (службова) інформація

1.             Граматична

2.             Фонематична (формальна)   1.             Словотвірна

2.             Фонематична