9. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

Нинішня система підготовки фахівців з вищою освітою має пев-ні недоліки, а саме:

відсутність систематичної роботи студентів протягом навчально-го семестру; низький рівень активності студентів і відсутність елемен-тів змагання в навчальних досягненнях; можливість необ’єктивного оцінювання знань студентів; значні затрати бюджетних коштів і часу на проведення екзаменаційної сесії; відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців; недостатній рівень адаптації випускників ВНЗ до швидкозмінних вимог світового ринку праці; низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготовки, спеціальностей та ВНЗ; недостатня можливість вибору студентом навчальних дисциплін.

Для подолання недоліків традиційної системи підготовки фа-хівців впроваджується кредитно-модульна система, що передбачає: відхід від традиційної схеми «навчальний семестр – навчальний рік – навчальний курс»; раціональний поділ навчального матеріалу дисципліни на модулі і перевірка якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля; перевірку якості підготов-ки студентів до кожного лабораторного, практичного чи семінар-ського заняття; використання більш широкої шкали оцінки знань; вирішальний вплив суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни; стимулювання систе-матичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань; підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів; впровадження здорової конкуренції в навчанні; ви-явлення та розвиток творчих здібностей студентів.

Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньо-му етапі мо-дернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.

У червні 1999 р. в італійському місті Болонья відбулася перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту. Прийняту на цій зустрічі спільну декларацію міністрів Європи під-писали представники 29 країн Європи. В наступні роки до цієї де-кларації приєдналися ще 10 країн.

Після прийняття цієї декларації і за її назвою розширення євро-пейської інтеграції у сфері вищої освіти стали повсюдно називати Болонським процесом.

9. Кредитно-модульна система організації навчального процесу

Основним завданням цієї системи є запровадження передбаче-ної Болонською декларацією системи академічних кредитів, анало-гічній ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо пере-ходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти.

ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання її мобіль-ності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів ВНЗ інших країн.

Важливий момент запровадження акумулюючої кредитної сис-теми -можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових досліджен-нях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента по-винно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Бо-лоньї мети – створення умов для вільного переміщення студентів, НПП і менеджерів освіти на теренах Європи. Обов’язковою також вважається наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громад-ських систем контролю якості освіти.

Болонський процес – це низка або система заходів європей-ських державних установ (рівня міністерств освіти), університетів, міждержавних та громадських організацій, які мають відношення до вищої освіти, спрямованих на досягнення цілей, сформульованій у Болонській декларації.

Існує низка причин, що зумовили Болонський процес, основни-ми з яких є: прагнення європейських країн об’єднати свої розрізнені потенціали в єдиний економічний союз, докорінні перетворення в економічних системах усіх розвинених країн; посилення конкурен-ції у сфері науки, прагнення підвищити конкурентоспроможність європейської вищої освіти.

США значно випереджають європейські країни за низкою по-казників, що належать до системи освіти. Перший і найважливіший показник – це частка вже підготовлених фахівців, що мають вищу освіту. В Європі цей показник удвічі нижчий, ніж у США, що відпо-відно зумовлює й нижчий загальний потенціал європейських країн.

Другий показник, що визначає рівень освіти, – це кількість іно-земних громадян, що навчаються в країні. У США кількість іноземВведення до спеціальності агрономія

них студентів перевищує 500 тис. осіб, що значно більше, ніж у євро-пейських універ ситетах.

Третій показник – це розвиток науки й інтенсивність нарощення наукового потенціалу. США на фінансування наукових досліджень щороку виділяють понад 3 % від валового національного доходу, а країни Європи – в середньому 1,9 %.

Положення, що мають виконуватися в рамках Болонського про-цесу, зводяться до шести основних позицій.

1.         Впровадження двоциклового навчання: 1-й цикл – до одержан-ня першого академічного ступеня і 2-й – після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не мен-ше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського сту-пеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

2.         Запровадження кредитної системи.

3.         Контроль якості освіти.

4.         Розширення мобільності.

5.         Забезпечення працевлаштування випускників.

6.         Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Кредитна система – це систематичний спосіб описання освітньої

програми з доданням кредитів до її компонентів. Опис кредитів у системах вищої освіти може базуватися на різних параметрах, таких як обсяг роботи, результати навчання та контактні години.

Європейська кредитна система взаємозаліку (взаємовизнання) та накопичення – це система, в основу якої покладено визначення обсягу роботи студентів, потрібного для участі у програмі. Вона орі-єнтована на спеціалізовані умови вивчення результатів навчання та необхідної компетенції.

ECTS запропонували 1989 р. в структурі Erasmus, а нині вона є складовою програми Socrates. ECTS – це єдина кредитна система, яку успішно випробували та використовують у всій Європі. Ця система допомагає визначити періоди навчання за кордоном, збільшує якість і кількість студентської мобільності в Європі. Нещодавно ECTS по-чала застосовувати накопичувальну систему, яка виконується на ін-ституціональному, регіональному, національному та європейському рівнях. Це одне з головних положень Болонської декларації.

ECTS полегшує читання та порівняння навчальних програм для будь-яких студентів – місцевих чи іноземних. ECTS підвищує мо-9. Кредитно-модульна система організації навчального процесу

більність і академічне визнання. З її допомогою університети орга-нізовують і перевіряють навчальні програми. ECTS можна викорис-товувати у будь-яких програмах і методах, вона робить європейську вищу освіту привабливішою для всіх інших студентів.

ECTS засновано на конвенції про 60 кредитних заходів з обся-гу робіт студентів за один академічний рік. Обсяг робіт студентів за повний робочий час навчальної програми в Європі становить пере-важно 36-40 тижнів на рік, у такому випадку один кредит становить від 24 до 30 робочих годин. Обсяг робіт – це час, за який пересічний студент отримає необхідний результат навчання.

Кредит також підсумовує результати навчання, тобто набуті знання, які вказують, що студент буде знати, розуміти або на що буде здатний після закінчення навчання ( короткого чи тривалого). Кредити в ECTS можна отримати після закінчення відповідної ро-боти та оцінки здобутого результату.

Повний обсяг робіт, потрібний для закінчення першого рівня циклу, становить 3-4 роки (тобто 180 або 240 кредитів).

Студентський обсяг робіт в ECTS включає час, проведений на лекціях, семінарах, час для самостійних робіт, підготовки до іспитів, їх складання тощо.

Кредити поширюються на всі компоненти навчальної програми (модулі, курси, дисертаційні роботи). Також вони відображають об-сяг робіт кожного з необхідних компонентів, включених у програму відносно всього обсягу робіт, потрібного для закінчення повного року навчання.

За будь-яких принципів організації навчального процесу саме системі оцінювання знань належить важлива роль у забезпеченні ви-сокої якості освіти та формуванні конкурентоспроможних фахівців.

Головне завдання – як досягти найбільш об’єктивного оцінюван-ня, як зробити, щоб оцінювання виконувало властиві йому функції і насамперед дві головні – контролюючу й мотивуючу.

На практиці немає ідеальних систем оцінювання, а кожна з тих, що використовується, має свої сильні і слабкі сторони. Отож тре-ба шукати не ідеальні системи, а проектувати ті, які мають більше переваг.

Результати екзаменів і заліків зазвичай виражаються в оцінках. Однак у Європі є багато різних систем оцінювання. До того ж питан-ня перезарахування оцінок було однією з найсуттєвіших проблем студентів – учасників ECTS:

Введення до спеціальності агрономія

а)         з одного боку, тлумачення оцінок значно відрізняється в одній

країні від іншої, в одному закладі від іншого і одного предмета

від іншого;

б)         з іншого боку, помилка при перезарахуванні оцінки може мати

серйозні наслідки для студентів.

Європейську систему «полегшеної шкали оцінювання» сформо-вано в результаті тривалого обговорення (табл.2).

Таблиця 2

Шкала оцінювання ECTS

 

Оцінка ECTS Кількість

набраних балів

з дисципліни

студентом під час

навчання        Визначення

А         100-90            ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

В         89-82  ДУЖЕ ДОБРЕ – вище від середнього рівня з кількома помилками

С         81-75  ДОБРЕ – загалом правильна робота з певною кількістю грубих помилок

D         74-68  ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

Е          67-60  ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX       59-35  Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік

F          34-1    Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота

Студент інформується про результати оцінювання навчального модуля як складової підсумкового оцінювання засвоєння навчаль-ної дисципліни.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дис-ципліни визначається без проведення семестрового екзамену (залі-ку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів з ураху-ванням «вагових» коефіцієнтів.

Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість ба-лів, може: не складати екзамен (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку; складати екзамен (залік) для підви-9. Кредитно-модульна система організації навчального процесу

щення свого рейтингу з певної навчальної дисципліни; ліквідувати академічну різницю, пов’язану з переходом на інший напрям підго-товки чи до іншого ВНЗ; поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці; вико-ристати час, відведений графіком навчального процесу на екзамена-ційну сесію, для задоволення своїх особистих потреб.

Студент, що набрав протягом семестру менше від необхідної кількості балів, зобов’язаний складати екзамен (залік).

Європейська Комісія на засіданні Генеральної Дирекції з питань освіти і культури окреслила заходи, щоб надалі розвивати Болон-ський процес щодо спільного Європейського простору вищої освіти. Одним із напрямів було прийняття системи зрозумілих і порівню-ваних учених (академічних) ступенів. Це насамперед широкомасш-табне впровадження додатка до диплома, що значно спростить про-цедуру визнання кваліфікацій у європейському регіоні.

В Україні нині розробляється Додаток до диплома відповідно до Закону України «Про вищу освіту» (стаття 9).

Додаток до диплома дотримується моделі, яка була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES, з ура-хуванням специфіки національної системи вищої освіти.

Основні терміни, з якими можуть зустрічатися студенти, що навчаються за кредитно-модульною системою навчання, наступ-ні: кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП), заліковий кредит, модуль, змістовий модуль.

КМСОНП – це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та заліко-вих освітніх одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального наванта-ження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, держав-ної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєд-нана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспромож-Введення до спеціальності агрономія

ності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є: адаптація ідей КМСОНП до системи вищої освіти України для забезпечення мобільнос-ті студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці; забезпечення можливості навчання студентові за ін-дивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програ-ми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями сту-дента і сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві; стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої осві-ти; унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Впровадженою КМСОНП у ВНЗ вважається коли наявні такі основні елементи ECTS: інформаційний пакет, де вказані загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеці-алізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладан-ня, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних за-ходів, система оцінювання якості освіти тощо; договір про навчан-ня між студентом і ВНЗ (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків); академіч-ну довідку оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.

Формування індивідуального навчального плану студента здій-снюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підго-товки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система зміс-тових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об’єднаних в блоки змістових модулів – розділи навчальної дисципліни.

Реалізація індивідуального навчального плану студента здій-снюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може переви-щувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і норматив-ним термінами не фінансується з державного бюджету.

9. Кредитно-модульна система організації навчального процесу

Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні на-вчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для ви-конання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної ха-рактеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, пе-редбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можли-вість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в на-прямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах по-винні бути уніфікованими в установленому порядку.

Індивідуальний навчальний план студента за певним напря-мом формується особисто студентом під керівництвом куратора за КМСОНП.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попере-дніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за пев-ним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору зміс-тових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна ста-новити не більше 44 кредитів (не менше 60 залікових кредитів).

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах спо-ріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю пе-реліку змістових модулів, які належать до нормативної складової ін-дивідуального навчального плану студента цих напрямів підготов-ки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в інди-відуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного

Введення до спеціальності агрономія

виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації екзаменаційних сесій.

Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залі-кових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

Формами організації навчального процесу за КМСОНП є лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні за-няття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентами та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною норматив-ною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуван-ням особливостей цієї системи.

Надання кваліфікованих консультацій щодо формування інди-відуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на куратора.

Куратором може бути НПП випускової кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відпо-відних галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається наказом ректора ВНЗ за поданням дека-на відповідного факультету (директора інституту). У рамках вико-нання своїх функцій куратор підпорядкований заступнику декана факультету (заступнику директора інституту), який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.

На куратора покладається виконання таких основних завдань: ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію на-вчального процесу за кредитно-модульною системою; надання реко-мендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчаль-ного плану з урахуванням засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших ВНЗ України або за кордо-ном; погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету (директорові інституту); контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залі-кові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.

Куратор має право: відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом; подавати пропозиції

9. Кредитно-модульна система організації навчального процесу

деканові факультету (директорові інституту) щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента; брати участь у за-сіданнях кафедри та вчених рад факультетів (інститутів); подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності ку-раторів.

Орієнтовна система нарахування рейтингових балів передбачає за кожний день, що залишився до обумовленого терміну, у випадку завчасної подачі курсової роботи на перевірку, зарахування додат-кового балу рейтингу, але не більше 5 балів.

Пропущені заняття повинні бути відпрацьованими протягом двох тижнів, при недотриманні цього терміну кількість штрафних балів подвоюється.

Пропущені з поважних причин заняття підтверджуються доку-ментально, відпрацьовуються без нарахування штрафних балів про-тягом двох тижнів з моменту поновлення навчання.

За кожний день, що пройшов після обумовленого терміну, за ви-падку несвоєчасної подачі курсової роботи на перевірку, зарахову-ється штрафний бал рейтингу, але не більше 5 балів.

Мінімальне значення рейтингу, яке повинен набрати студент для допуску до підсумкового контролю в першому семестрі – 22 бали, в другому – 60 балів.

Студенти, рейтинг яких в першому семестрі досягне 32 бали, оцінку про підсумковий семестровий контроль (диференційований залік) отримують автоматично. За величини рейтингу менше 22 балів, студенти до заліку не допускаються і повинні виконати до-даткову роботу, яка оцінюється певними заохочувальними балами рейтингу (табл.3).

Введення до спеціальності агрономія

Таблиця 3

Система нарахування рейтингових балів

 

№ п/п  Види робіт     Бали рейтингу

12       

Основний рейтинг

1          Модульний контроль:         

            а) глибоке розкриття всіх питань, вільне володіння матеріалом            5

 

            б) повна коротка відповідь  3-4

 

            в) неповна відповідь            1-2

 

            г) незадовільна відповідь     0

2          Курсова робота:       

            а) виконана та захищена на «Відмінно»     25

 

            б) виконана та захищена на «Відмінно» після доопрацювання  20

 

            в) виконана та захищена на «Добре»         15

 

            г) виконана та захищена на «Добре» після доопрацювання       10

 

            д) виконана та захищена на «Задовільно» 5

 

            е) виконана та захищена на «Задовільно» після доопрацювання           0

3          Середній бал поточної успішності (за традиційною шкалою):   

            4,51 і вище     10

            4,01- 4,50       8

            3,51- 4,00       5

            3,00 -3,50       2

            2,99 і нижче   0

            Заохочувальні бали (зі знаком «плюс»)     

4          Відсутність пропусків занять протягом семестру  5

5          Подача курсової роботи на перевірку раніше встановленого терміну   1-5

6          Реферативна робота:           

            а) глибоке розкриття проблеми, відображення власної позиції  3

            б) обґрунтоване розкриття проблеми        2

9. Кредитно-модульна система організації навчального процесу

Прождовження табл. 3

            в) реферат суто компілятивного рівня       1

7          Доповідь на науковій конференції з тематики дисципліни за рівнями:

            а) університетській   5

            б) міжвузівській         10

            в) міжнародній          15

8          І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з тематики дисципліни: 

            а) переможець           6

            б) призер        4

            в) учасник      2

9          II етап Всеукраїнської студентської олімпіади з тематики дисципліни:

            а) переможець           15

            б) призер        10

            в) учасник      5

10        Наукова стаття з тематики дисципліни:   

            а) в університетських виданнях      5

 

            б) в інших наукових виданнях України      10

 

            в) в міжнародних виданнях 15

11        Виготовлення наочного посібника (плаката, таблиці формату В 1 тощо)         2

12        Догляд за рослинами в колекційному розсаднику (дослідне поле), за кожні дві години        2

            Штрафні бали (зі знаком «мінус)    

13        Пропуски занять без поважних причин:  

            а) лекційних (2 години)       3 (6)

 

            б) лабораторно-практичних (2 години)     2(4)

 

            в) занять, на яких проводяться модульні контрольні заходи       4(8)

14        Подача курсової роботи на перевірку пізніше встановленого терміну   1-5

15        Несвоєчасна здача модульного контрольного заходу      2