8.4. Робота з літературою


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

В сучасному потоці нової інформації стає все важче розібрати-ся без бібліотечно-бібліографічних знань. Не тільки кількість, але і якість знань студента багато в чому залежать від уміння самостійно працювати з книгою, правильно складати конспекти, читати книги з різною швидкістю і уважністю. Студентам дуже важливо оволоді-ти способами біглого читання. При роботі з науковою літературою, підготовці до семінарів і в інших випадках для відшукання окремих фактів, пояснень, положень, ідей нерідко доводиться відмовлятися від дослівного читання і освоювати техніку читання з підвищеною швидкістю. За цих випадків немає необхідності глибоко вникати в зміст читаного, але водночас важливо не пропустити необхідну пошукову інформацію. Навички біглого читання отримуються в результаті певного тренування. Це краще робити спочатку за допо-могою відрядкового відкриття тексту, заздалегідь прикритого чис-8. Організація самостійної роботи і відпочинку студентів

тим аркушем паперу. Надалі виробляється досвід швидко читати відкритий текст і без аркуша паперу.

При відшукуванні певної інформації нерідко доводиться бігле читання поєднувати із сповільненим. Поки матеріал не представ-ляє інтересу, він проглядається поверхнево і швидко, але як тільки з’являються відомості, що мають хоча б непряме відношення до по-шукової інформації, швидкість читання зменшують і тексту приді-ляють більше уваги. Не менш важливо уміти вчасно переключатися від біглого читання до детального і глибокого опрацьовування тек-сту. За підготовки до семінарських занять, вивченні складних роз-ділів дуже важливо поволі, зосереджено, з великою увагою читати першоджерела або підручники. За опрацьовування власних книг (з особистої бібліотеки) корисно виділяти найважливіші висновки і положення, підкреслюючи їх різнокольоровими олівцями. Припу-щення, гіпотези виділяють одним кольором, теорії — іншим, закони, висновки, докази – третім і т.д. Слід враховувати при цьому, що ви-користання більше 3–4 кольорів створює велику строкатість і вже утрудняє роботу з книгою. Доцільно робити олівцем помітки і за-писи на полях книг з особистої бібліотеки. Таке опрацьовування має важливе значення не тільки для більш глибокого і повного засвоєн-ня і розуміння викладеної в тексті інформації. Воно, безумовно, по-легшує також подальше закріплення всього матеріалу і підготовку до здачі заліків та іспитів. За повторного перегляду книги звичай-но вже відпадає необхідність всебічного обдумування і осмислення змісту. Щоб пригадати і відновити в пам’яті інформацію, що раніше детально опрацьована, можна читати в достатньо швидкому темпі, зупиняючись тільки на найважчих розділах або окремих забутих по-ложеннях.

Для більш глибокого розуміння і кращого запам’ятовування у ВНЗ широко застосовується конспектування важкого матеріалу. За цього випадку збільшується час сприйняття і осмислення матеріа-лу. Записи основного матеріалу, окремих витягів з тексту слугують опорою для пам’яті, дороговказним напрямом. Правильне і всебічно осмислене викладення матеріалу в концентрованій формі забезпе-чує якнайповніше сприйняття і засвоєння прочитаного. Записати стисло зміст будь-якої гіпотези, теорії, закономірності можна тільки після всебічного осмислення і достатньо чіткого розуміння матеріа-лу. Таке активне мислення дозволяє сформулювати основний зміст в стислій і зрозумілій формі. Конспектування дисциплінує само-Введення до спеціальності агрономія

стійну роботу над книгою, підвищує продуктивність творчої праці, оскільки раціональне чергування читання і записування зменшує утомленість і підвищує працездатність, тренує мислення, слугує контролем засвоєння опрацьованого матеріалу.

Далеко не всі студентські конспекти відрізняються високою досконалістю. За випадків, коли основні положення автора сприй-маються без обдумування, навряд чи істотно активізуються проце-си мислення. Механічне переписування, без достатньо глибокого осмислення, звичайно не виходить за рамки поверхневого уявлення про роботу. Це особливо помітно, коли студент не сам конспектує матеріал, а переписує його у товариша. За цього випадку економія часу зрештою позначається негативно, оскільки на семінарі або іс-питі студент не може вільно висловлюватися за змістом і одержує низьку оцінку.

Конспектування корисно також і за наявності доброї пам’яті. З окремих тем семінарських занять інтелектуально розвинутий сту-дент може підготуватися і виступити без конспекту, але для підсум-кового звіту з всієї дисципліни за один чи два семестри без наявнос-ті конспектів першоджерел це зробити дуже важко. Перед заліками або іспитами далеко не завжди можливо заново перечитати всі лек-ції, підручники. За наявності доброго конспекту значну частину пройденого матеріалу можна відновити в пам’яті по ньому.