8.3. Основи бібліотечно-бібліографічних знань


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

Знання нагромаджуються в пам’яті не тільки під час обов’язкових і факультативних навчальних занять, але й за самостійної роботи з книгою. Студенти повинні з перших днів навчання у ВНЗ освоїти основи бібліотечно-бібліографічних знань, навчитися користувати-ся каталогами, бібліографічними виданнями та іншими матеріала-ми.

Методика пошуку літературних джерел, швидкого підбору літе-ратури з тих або інших питань, що цікавлять, висвітлюється в біблі-ографії, з основами якої повинна бути добре знайома кожна освічена

Введення до спеціальності агрономія

людина. Уміння користуватися бібліотеками і бібліографією – одна з найважливіших умов правильної організації самостійної роботи і самоосвіти як за стаціонарної, так і заочної форм навчання.

У всіх ВНЗ є бібліотеки з великими фондами навчальної і спеці-альної літератури, якою користуються НПП і студенти.

В деяких ВНЗ є філіали бібліотеки для окремих або для декіль-кох споріднених за напрямом підготовки факультетів.

На сьогодні з усіх агрономічних дисциплін видані підручники і навчальні посібники. Вони постійно поповнюються у всіх бібліоте-ках за рахунок нових видань.

Студентам книги видаються з бібліотеки через абонемент. В різ-них ВНЗ в структурі бібліотеки може бути один або декілька або-нементів для видачі навчальної, наукової або художньої літератури. Звичайно підручники і навчальні посібники студенти одержують на семестр, а решту літератури – на 15 днів.

При бібліотеках є читальні зали з окремим абонементом, де кни-ги видаються тільки для роботи в залі. За обмеженої кількості літе-ратурних джерел їх на студентський абонемент не видають, а працю-ють з ними тільки в читальних залах.

Якщо в бібліотеці відсутнє певне видання, то воно, на прохання читача, може бути доставлено з інших бібліотек країни (міжбібліо-течний абонемент). Висилають його на певний термін, і користува-тися ним можна через читальні зали.

Організація роботи бібліотек в різних ВНЗ відрізняється зна-чною своєрідністю, і завдання кожного студента – вже на першому курсі достатньо добре її освоїти. Для полегшення підбору літерату-ри і більш повного використання книжкового фонду в бібліотеках є каталоги, згруповані покажчики книг, інших друкованих, а іноді й рукописних праць. Бібліотечні каталоги складаються з карток, в яких наведені основні відомості про ту чи іншу працю. Це можуть бути книги, довідники, визначники, наукові праці, словники, тема-тичні збірники, журнали, газети, інструкції і т.д. За угрупуванням карток каталоги бувають: 1 – алфавітними, коли вони розташову-ються за абеткою прізвищ авторів, а коли автори не вказані, – за за-головками праць; 2 – систематичними, коли картки розташовані по галузях знань; 3 – наочними, де картки згруповані з окремих пред-метів, подій, країн та інших показників.

В аграрних ВНЗ звичайно є два види каталогів: алфавітний і систематичний.

8. Організація самостійної роботи і відпочинку студентів

Навчальну літературу, як правило, немає необхідності самостій-но шукати в каталозі. НПП на перших лекціях повідомляють осно-вну і додаткову літературу з кожної дисципліни, а співробітники бібліотек готують її до видачі.

Надалі, при висвітленні на лекціях або інших заняттях окремих розділів дисципліни НПП називає авторів (дослідників) гіпотез, те-орій, законів, закономірностей, технічних засобів, приладів, машин, сортів тощо. Якщо це зацікавить студента і виникне бажання позна-йомитися глибше з працями чи біографією дослідників, він може за допомогою алфавітного каталогу з’ясувати наявність такого мате-ріалу в бібліотеці. Для користування алфавітним каталогом треба знайти картки праць автора за абеткою і, ознайомившись з ними та анотаціями, вибрати найбільш корисні праці.

Для підбору літератури з певного питання чи теми велику до-помогу може надати систематичний каталог, де картки групуються за класифікацією наукових галузей знань. Щоб навчитися швидко знаходити праці, що зацікавили, треба спочатку вивчити класифіка-цію карток в каталозі, розбиття їх на підвідділи, рубрики. У багатьох наукових бібліотеках для полегшення і прискорення роботи з підбо-ру літератури використовуються відповідні комп’ютерні програми.

Для замовлення літератури, полегшення відшукання її в біблі-отеці слід виписати бібліотечні шифри, індекси, які звичайно про-ставляються в лівому верхньому кутку картки. Індекси можуть бути позначені цифрами, буквами або тим і іншим разом.

В Україні з 1962 р. в науково-інформаційній службі введена єдина універсальна десяткова класифікація (УДК), в основі якої покладений принцип десяткового розподілу всієї сукупності нако-пичених знань як основних відділів (класів), так і всіх подальших підрозділів. Розроблені і видані схеми, допоміжні таблиці загальних типових розподілів, за якими складаються систематичні каталоги багатьох вітчизняних бібліотек.

При першому відвідуванні бібліотеки в першу чергу з’ясовують загальну схему і структуру каталогу. В більшості бібліотек є спе-ціальні пам’ятки для читачів або плакати, де поряд із загальними правилами користування бібліотекою дається перелік основних розділів каталогу і їх індексів. Щоб раціонально організувати пра-цю і заощадити час, слід звертатися за консультаціями в довідково-бібліографічні відділи бібліотек, що прискорить пошук і підбір не-обхідної літератури.

Введення до спеціальності агрономія

Для того щоб допомога фахівців була результативнішою, необ-хідно знати основи бібліографії. Сучасна бібліографія – це не тільки облік, систематизація і опис літератури. Бібліографічна робота дуже складна і за змістом, і формою. Вона включає інформацію про на-явні праці з тих або інших галузей знань, праці різних видавництв, рецензії в різних критико-бібліографічних і спеціальних журналах та газетах тощо.

Набуті знання і уміле використання бібліографії має важливе значення не тільки в науково-дослідній роботі, але і в агрономічній діяльності кваліфікованого обґрунтовування необхідності впро-вадження окремих досягнень науки, техніки і передового досвіду. Передові студенти з перших курсів систематично накопичують бі-бліографічні відомості у вигляді спеціальної картотеки із загальних агрономічних питань і вибраної теми науково-дослідної роботи.

Останнім часом набуває все більшого значення у студентів ко-ристування Інтернетом. За допомогою нього студенти можуть ко-ристуватися як вітчизняними, так і закордонними бібліотечними фондами. Користування значною частиною бібліотечних фондів безкоштовне. Для користування бібліотечними фондами необхідно мати комп’ютер, підключений до мережі Інтернету, знати необхідні сайти та, за необхідності, іноземну мову.