7.3. Науково-дослідна робота


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

Безперервне зростання ролі науки в сучасному виробництві спонукає до більш широкого вивчення дослідницької роботи всіма фахівцями. Для того щоб правильно і швидко сприймати досягнен-ня науки, науково-технічного прогресу, необхідно знати, як здобу-вається наукова інформація, розробляються технологічні рекомен-дації, як створюється нова техніка. Ці знання вже сьогодні потрібні всім фахівцям напряму “Агрономія”, що творчо відносяться до своєї роботи.

Високий ступінь залежності урожаю культур від місцевих зо-нальних особливостей (стану ґрунтового покриву, погодних умов, наявності органічних і мінеральних добрив, забезпеченості техні-кою тощо) примушує агрономів перевіряти і уточнювати наскільки

Введення до спеціальності агрономія

прийнятні і ефективні нові агротехнічні заходи( сорти і гібриди рос-лин, хімічні засоби, техніка, добрива тощо). Виробничу перевірку кваліфіковано можуть провести тільки грамотні агрономи, що воло-діють методикою дослідної справи і мають навички постановки по-рівняльних випробувань та обґрунтування отриманих результатів.

Якщо агроном знає, як і де отримані пропоновані заходи або тех-нології, то він може вносити деякі корективи і без постановки спе-ціальних дослідів. Рівень родючості ґрунтів, окультурення полів, ступінь забур’яненості, кліматичні умови можуть сильно різнитися, а це неминуче відіб’ється на ефективності рекомендацій.

Знання і досвід ведення науково-дослідної роботи ще більше стануть в нагоді тим випускникам ВНЗ, які з часом побажають пе-рейти працювати до науково-дослідних установ або вступити до ас-пірантури.

Наукова підготовка студентів включає в навчальний процес елементи досліджень і виконання науково-дослідної роботи в по-заурочний час. Якнайповніше і масове залучення студентів до науково-дослідної роботи вдається тоді, коли вона стає обов’язковою частиною навчального процесу. Основними її формами є: навчальна і виробнича практика з постановкою і проведенням дослідів; під-готовка рефератів з загальнотеоретичних дисциплін; самостійне виконання наукових досліджень в навчальний і позаурочний час; виконання курсових і дипломних робіт за наслідками проведених досліджень.

З перших курсів навчання при вивченні суспільних і загально-освітніх дисциплін (ботаніки, фізіології рослин, мікробіології, ґрун-тознавства тощо) починають поступово збільшувати впровадження елементів досліджень при проведенні аналізів, вимірювань, спо-стережень, відбору рослинних і ґрунтових зразків, формуванні ви-значень. Від цього завдання, зберігаючи своє теоретичне значення, стають більш цікавими, практичними, спонукають студентів до ак-тивного інтелектуального розвитку. Надалі питання дослідницької роботи розширюються і все більше набувають агрономічної спрямо-ваності.

На перших курсах студенти частіше за все проводять прості спо-стереження і аналізи. Проте це потрібний і обов’язковий етап на шляху до більш серйозних досліджень, до пошуку дійсно нового в науці. Без знань і умінь терпляче, послідовно і уважно проводити часом одноманітні спостереження і визначення не можна набути

7. Громадська і наукова робота студентів

необхідних навичок початківця дослідника. Важливо привчити себе помічати всі відхилення, зміни і давати їм по можливості самостійні пояснення. У НПП завжди можна з’ясувати всі незрозумілі питан-ня. Проте для кожного студента значно корисніше спробувати само-му знайти правильні відповіді і пояснення. Це не тільки мобілізація накопичених знань, тренування мислення, але й поступове виро-блення свого підходу до пояснення агрономічних явищ і процесів. Здібності дослідника нерідко виявляються вже у студентів перших курсів.

До участі в постановці вегетаційних і польових дослідів основна кількість студентів агрономічних спеціальностей, як правило, за-лучається на початку третього курсу, на якому навчальним планом передбачена науково-агрономічна практика. Проте, за бажання, сту-денти можуть брати участь в проведенні досліджень і з перших років навчання. Останніми роками в багатьох ВНЗ широко проводяться при кафедрах колективні дослідження за участю студентів різних курсів. За дослідом закріплюються старшокурсники, а в допомогу їм дають студентів молодших курсів, які проводять деякі найпрості-ші спостереження, оформляють дослід, формують густоту рослин тощо. Це дозволяє студентам молодших курсів набути початкових навичок ведення науково-дослідної роботи. Надалі випускники за наслідками проведеного досліду пишуть курсові і дипломні роботи. Студенти, що перейшли на черговий курс, повторюють і розширю-ють дослід, одержують новий матеріал. З року в рік кожний студент набуває все більшої самостійності, навичок в проведенні дослідів і осмисленні отриманих результатів. Він безперервно росте як фа-хівець і науковець. Для підготовки дипломних робіт використову-ються матеріали завершених досліджень з обґрунтованими висно-вками.

Дослідники-початківці не повинні розраховувати на легкий успіх в науці. Адже ті дані, що колись були на поверхні процесів і явищ, вже давно помічені і використані для розробки практичних заходів або технологій, створення гіпотез і теорій. Для розкриття складніших глибинних зв’язків необхідні обширні знання, засто-сування нових методів досліджень, технічних засобів. Треба уміти швидко і правильно аналізувати й узагальнювати отримані резуль-тати і оцінювати їх у взаємозв’язку з накопиченим експерименталь-ним матеріалом.

Введення до спеціальності агрономія

В науці нерідко трапляються випадки, коли проблеми не ви-рішуються через недостатню кількість загальних знань або слабкі технічні можливості. Тому те, що не вдалося зробити досліднику за одного рівня знань, може бути успішно вирішеним за більш висо-кого ступеня розвитку науки і техніки.

Для кожного студента, що вирішив займатися науковою робо-тою, в першу чергу треба визначитися з темою і науковим керівни-ком. Заздалегідь доцільно побувати на кафедрах факультету, озна-йомитися з пропонованою тематикою наукових робіт.

Студенти, прикріплені до кафедри, після проведення дослі-джень щороку готують письмовий звіт і виступають з доповіддю на засіданні наукового гуртка і студентській науковій конференції. Доповідь може бути підготовленою колективно чи індивідуально. За результатами досліджень, що мають наукову новизну або прак-тичне значення, можна написати статтю, що особливо важливо для студентів, які мріють після закінчення ВНЗ продовжити навчання (очно чи заочно) в аспірантурі.

Студенти, що займаються науковою роботою, об’єднані в сту-дентські наукові гуртки, товариства. Основна їх робота зосередже-на на факультетах і кафедрах. Науково-технічне товариство молоді ВНЗ організовує конкурси на кращі студентські наукові роботи, проводить студентські наукові конференції.

Наукова робота завжди починається з всебічного вивчення ста-ну питання (проблеми), що буде досліджуватися. Інакше можна за-тратити багато часу і зусиль на дослідження вже давно відомого. Це необхідно також і для того, щоб менше зробити помилок в процесі постановки і проведення досліджень.

Студентські наукові роботи корисно починати з підготовки реферативних письмових робіт або доповідей за підсумками огля-ду наукової літератури з досліджуваного питання. Це дозволить всебічно опрацювати літературу, добре осмислити стан проблеми і встановити найперспективніші напрями вегетаційних і польових досліджень.

Цілеспрямовані дослідження і творча повсякденна робота не-рідко приводять до виявлення нового в розвитку природи, вдоско-налення технологій вирощування культур, підвищення урожаю, поліпшення якості продукції. Студентська молодь повинна бути до-статньо обізнаною з основними питаннями винахідництва, раціона-лізації, патентознавства.

7. Громадська і наукова робота студентів

Відкриттям визнається встановлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей і явищ матері-ального світу, що вносять корінні зміни в рівень пізнання.

Винаходом визнається нове, суттєво відмінне технічне вирішен-ня завдання в будь-якій сфері економіки, соціально-культурного будівництва або оборони країни, що дає позитивний ефект.

Раціоналізаторська пропозиція – це технічне вирішення, що є новим і корисним для підприємства, організації або установи, якій воно надано, і передбачає зміну конструкцій виробів, технології ви-робництва і техніки або складу матеріалу, що застосовується.