7.2. Форми громадської роботи, самоврядування студентів

Громадська робота студентів залежно від їх інтересів, захоплень, здібностей, наявного досвіду виявляється в різних формах. На пер-ших курсах це може бути виконання окремих громадських доручень в групі або на курсі. Надалі залежно від прояву здібностей, ступеня активності, відчуття відповідальності за доручену справу студенти висуваються або обираються на ту чи іншу громадську роботу. Для багатьох студентів навчання у ВНЗ є не тільки початком формуван-ня професійної підготовки, але й початком громадської діяльності.

Слід звертати особливу увагу на виховання відповідального від-ношення студентів в першу чергу до навчання, життя, авторитету українського студента. Важливою формою громадської роботи є диспути з найактуальніших питань на виховних годинах. Їх ефек-тивніше проводити на старших курсах або із запрошенням старшо-курсників. Великою популярністю серед студентів користуються диспути і на теми моралі. Для успішного проведення диспутів з ши-роким залученням студентства необхідна велика підготовча робота. Для цього доцільно запрошувати НПП з кафедр гуманітарних дис-циплін.

В підвищенні громадської свідомості студентів велика роль від-водиться зустрічам з визначними людьми держави і передовиками виробництва, кращими випускниками ВНЗ, екскурсіям до Музею історії ВНЗ, різним культурним заходам тощо.

Наймасовішою громадською організацією у ВНЗ є профспілка, діяльність якої спрямована на поліпшення організації навчального процесу, навчальної і виробничої практики, праці і відпочинку сту-дентів, залучення студентства до самоврядування.

Профспілкові організації ВНЗ країни ведуть роботу в тісному контакті, оскільки мають близьку мету і завдання в професійній і суспільно-політичній підготовці та виражають інтереси і прагнення передової частини студентської молоді.

У ВНЗ створюється і багато інших студентських організацій, об’єднань і товариств, що ведуть роботу серед молоді в тісному кон-такті з профспілковими організаціями.

У ВНЗ, відповідно до прийнятого курсу Міністерства освіти і науки України на розвиток більшої самостійності студентської мо-лоді, безперервно зростає і розширюється роль студентського само-7. Громадська і наукова робота студентів

врядування. Громадські паростки самоврядування з’являються вже в школах, де велику роль в навчальному процесі і житті учнів по-чинають виконувати комітети, комісії. Вони розглядають питання успішності школярів, організовують клуби, загони, дружини, про-водять перевірки, встановлюють чергування в бібліотеках, коридо-рах, навчальних кабінетах тощо. У ВНЗ самоврядування одержує подальший розвиток як принцип організації колективу.

Студентське самоврядування розповсюджується на навчальну, трудову, громадську, культурну, спортивну, художню та інші види діяльності студентів. В багатьох ВНЗ велику допомогу адміністрації в поліпшенні навчальної і виховної роботи надають створені акаде-мічні комісії. Питання матеріального забезпечення студентів і спра-ведливого розподілу стипендіального фунду відповідно до існуючих положень знаходяться в центрі уваги стипендіальних комісій. Зна-чну роботу з підвищення успішності, поліпшення дисципліни і по-ведінки студентів проводять органи студентського самоврядування – студентські деканати і ректорати, старости, профорги груп і курсів, члени профспілкового бюро. За доброї організації і активної участі всіх членів студентське самоврядування виконує все більш важливу роль в призначенні стипендій, наданні студентам місця проживання в гуртожитках, організації побуту студентів, відборі студентів у ме-ханізовані загони, загони по збиранню врожаю тощо.

Великі можливості самоврядування надані студентським ра-дам гуртожитків. Там, де ці ради очолюють активні керівники, вони практично регулюють все життя студентів в гуртожитку: органі-зовують обговорення статуту внутрішнього розпорядку, вселення, чергування, представляють студентів до різних видів заохочення або винесення осуду, організовують вечори художньої самодіяль-ності, контролюють дотримання правил проживання в гуртожитку і санітарного стану, збереження меблів, побутового інвентаря тощо.

Своєрідною школою самоврядування є студентські механізова-ні загони з проведення ранньовесняних польових робіт або збиран-ня урожаю сільськогосподарських культур, будівельні і ремонтні загони.

В більшості аграрних ВНЗ важливою формою залучення сту-дентів до громадської роботи є факультети громадських професій або факультети культури. На них готують керівників художньої са-модіяльності, бібліотекарів, юристів, суддів тощо.

Введення до спеціальності агрономія

Особливого статусу набуло студентське самоврядування в пері-од створення української суверенної, незалежної, соціальної, право-вої держави. Це відбулося завдяки наступним чинникам.

По-перше, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх секторах життєдіяльності українського суспільства. Студентське самоврядування потребує подальшого розвитку і зба-гачення новітніми демократичними ідеями.

По-друге, інтеграція України у Європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки, безумовно, стосуються всіх складо-вих освітньої галузі, вимагають її демократизації. У принципах Бо-лонського процесу студентство розглядається як партнер.

По-третє, студентство у всі часи виступало своєрідним «баро-метром» соціально-економічного та політичного стану суспільства. Молодь є найменш консервативною за своїми ціннісними орієнта-ціями соціальною верствою населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни. Їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів. Можна з по-вним правом розглядати молодь, особливо студентство, «соціаль-ним нервом суспільства».

Невипадково у програмних документах нової української влади головним стратегічним резервом соціально-економічних реформ та духовно-культурних перетворень в Україні визначено молодь, яка озброєна освітою європейського рівня та вихована на демократич-них здобутках сучасної цивілізації. Тому в нових умовах переходу до ринкової економіки, формування інформаційного суспільства молодіжна політика української держави і, в першу чергу, забезпе-чення молоді права на освіту посідає пріоритетне місце.

По-четверте, студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

По-п’яте, опора на ініціативу, активну життєву позицію, європейські ціннісні орієнтації студентства є реальним показником цивілізованості суспільства, утвердження в ньому демократичних начал. Важливо чіт-ко усвідомити, що успішна розбудова Української держави залежить від самосвідомості, самодостатності, незаангажованості, свободи мислення, наполегливої праці кожного молодого громадянина України.

Проте проголошення декларацій про студентське самовряду-вання та реальний його стан в окремих ВНЗ далеко не співпадають.

7. Громадська і наукова робота студентів

Саме цим пояснюється підвищена увага до проблеми студентського самоврядування з боку нової влади. Участь студентів в управлінні ВНЗ – це конкретний вияв демократизації вищої школи, утвер-дження її автономії.

Конкретні організаційні засади розвитку вищої освіти щодо підготовки фахівців, розширення доступу до вищої освіти грома-дян України, духовного відродження та розвитку української мови, надання автономії ВНЗ, оптимізація мережі ВНЗ, впровадження системи зовнішнього тестування, утвердження студентського са-моврядування, розширення міжнародного обміну студентами та НПП, збільшення державного замовлення на підготовку фахівців, надання потужної фінансової підтримки вищій освіті – ось далеко не повний перелік проблем, які стоять перед Міністерством освіти і науки України.

Урядом і Міністерством освіти і науки України визначено п’ять пріоритетних напрямів діяльності у сфері освіти і науки на най-ближчий період: досягнення європейського рівня якості освіти, за-безпечення доступності освіти, духовної зорієнтованості та демо-кратизації освіти, соціального благополуччя науковців і педагогів, реалізації формули «щасливий учитель – щасливий учень», розви-тку суспільства на основі нових знань.

Методологічні засади громадянського самоврядування знайшли своє втілення в Конституції України, а питання студентського само-врядування у Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту» та концептуальних засадах щодо стратегії і основних напрямів розви-тку освіти у першій чверті XXI століття (Національна доктрина роз-витку освіти, розд. V), інших нормативно-правових документах.

Проблему студентського самоврядування необхідно розгляда-ти як конкретизацію, розгортання громадського самоврядування у ВНЗ.

Фундаментальні положення багатьох відомих педагогів і пси-хологів України, покладені в основу практичної діяльності студент-ських колективів, сприяли переходу ВНЗ з авторитарної педагогіки до педагогіки співпраці і толерантності.

З метою організаційного та науково-методичного забезпечення впровадження студентського самоврядування у ВНЗ Міністерство освіти і науки України наказом від 03.04.01 № 166 затвердило «По-ложення про студентське самоврядування у вищих навчальних за-кладах». У цьому Положенні визначається сутність студентського

Введення до спеціальності агрономія

самоврядування, права й обов’язки студентів. Самоврядування у ВНЗ – це самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) і здійсню-ється студентами відповідно до мети і завдання, що стоять перед студентськими колективами.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні академіч-ної групи, відділення, факультету, гуртожитку, ВНЗ. Залежно від контингенту, типу та специфіки ВНЗ студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу.

Виконавчий орган студентського самоврядування може мати різноманітні форми: студентська спілка, сенат, парламент, старо-стат, студентська навчальна (наукова) частина, студентський дека-нат, рада тощо.

Незважаючи на те, що студентські об’єднання можуть бути різ-ними за формами, але завдання їх однакові.

Згідно із статтею 38 Закону України «Про вищу освіту» осно-вними завданнями органів студентського самоврядування є: забез-печення і захист прав та інтересів студентів, зокрема, стосовно ор-ганізації навчального процесу; забезпечення виконання студентами своїх обов’язків; сприяння навчальній, науковій та творчій діяль-ності студентів; сприяння створенню відповідних умов для прожи-вання та відпочинку студентів; сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами; організація спів-робітництва зі студентами інших ВНЗ і молодіжними організація-ми; сприяння працевлаштуванню випускників; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Керівники студентських представницьких органів за посадою входять до складу вчених рад ВНЗ, керівники студентських пред-ставницьких органів факультетів – до вчених рад факультетів.

Впровадження студентського самоврядування у ВНЗ є конкрет-ною реалізацією громадянських прав студентів, формування у них почуття відповідальності, вміння вирішувати соціальні, економічні та культурно-освітні проблеми. Водночас студентське самовряду-вання є дієвою формою самовиховання.

Міністерство освіти і науки України зацікавлено в тісній співп-раці зі студентським самоврядуванням щодо вирішення всього багатогранного спектра питань – стипендій, гуртожитків, оздоров-7. Громадська і наукова робота студентів

лення, культурно-спортивної роботи. Студентське самоврядування покликано вирішити проблеми підвищення якості знань, виховання справжнього патріота з професією і освітою європейського рівня.

Студентське самоврядування сприяє задоволенню молодіжних потреб, реалізації студентських інтересів, є середовищем спілкуван-ня і взаємодії молоді. Необхідно враховувати, що в студентському «суспільстві» діють крім загальноприйнятих законів і норм поведін-ки специфічні норми і правила, права і свободи, обов’язки і відпо-відальність.

Студентські організації є посередником між адміністрацією ВНЗ та студентськими колективами. Проте важливо враховувати, що студенти виявляють найбільшу довіру органам студентського самоврядування. Неформальна ініціатива студентства має значний вплив на молодь, сприяє розвитку здібностей, вирішенню різнома-нітних проблем з навчання, проведення дозвілля тощо.

У студентському середовищі активно розвиваються різні нефор-мальні студентські ініціативи – так звані «молодіжні субкультури».

Останніми роками в Україні відроджені студентські будівельні загони. Вже виповнилося більше сорока років з часу їх започатку-вання в Україні.

За період їх існування у студентських загонах працювало близь-ко 5 млн студентів, які отримали можливість набути практичних професійних та управлінських навичок.

У контексті європейської інтеграції ключовим завданням освіт-ньої галузі є утвердження фундаментальних цінностей західної культури: парламентаризму, прав людини, прав національних мен-шин, свободи пересування, свободи отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демо-кратичного суспільства. Особливої актуальності ці проблеми набу-вають після приєднання України до Болонського процесу – одного із інструментів інтеграції України в Європу.

Болонський процес орієнтує ВНЗ на залучення студентів, як компетентних, активних і конструктивних партнерів, до формуван-ня Зони Європейської вищої освіти.

Студентське самоврядування регламентується Статутом ВНЗ і визначається «Положенням про студентське самоврядування», по-становами вченої ради, наказами ректора. Системний підхід до ор-ганізації студентського самоврядування характеризується тим, що воно охоплює усі сфери життєдіяльності університету: навчально-Введення до спеціальності агрономія

виховну, науково-дослідну, спортивно-оздоровчу роботу, побут, від-починок, дозвілля, участь у суспільно-громадському житті та функ-ціонує на всіх рівнях: академічної групи, факультету, гуртожитку, університету тощо. Студентське самоврядування визначає основні форми і напрями своєї діяльності. Воно стало умовою і важливим фактором удосконалення навчально-виховного процесу, спрямова-ним на якісне навчання, сприяння діяльності студентських наукових гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами, працевлаштуван-ня випускників, виховання духовності та культури студентів, фор-мування у студентської молоді національно-громадянської позиції, соціальної активності, оволодіння навичками організатора і керів-ника, формування громадянської політичної культури, становлення особистості нового типу. Вищим органом студентського самовряду-вання є загальні збори (конференція) студентів університету, фа-культету, гуртожитку, які ухвалюють «Положення про студентське самоврядування»; обирають виконавчі органи студентського само-врядування та заслуховують їх звіти; визначають структуру повно-важення та порядок обрання виконавчих органів студентського са-моврядування. Самоврядування у ВНЗ є тим підґрунтям, на якому майбутні спеціалісти набувають організаторських і управлінських навичок.

На державному рівні органи студентського самоврядування об’єднуються у Всеукраїнській студентській раді. Варто зазначити, що доцільність участі в цій організації визначають самі студенти че-рез органи студентського самоврядування.

Всеукраїнська студентська рада, згідно з Положенням, є консультативно-дорадчим органом при Міністерстві освіти і науки України, створеним з метою більш повного врахування позицій сту-дентської молоді при виробленні та реалізації політики України у сфері освіти, культури, праці, соціального становлення та розвитку молоді, налагодження конструктивної взаємодії між органами дер-жавної влади, органами місцевого самоврядування і органами сту-дентського самоврядування вищих навчальних закладів України.

Головними завданнями Всеукраїнської студентської ради є: сприяння розвитку студентського руху в Україні, в тому числі роз-витку у ВНЗ України студентського самоврядування; забезпечення постійного зв’язку та взаємодії між Міністерством освіти і науки України і органами студентського самоврядування ВНЗ; аналіз суспільних процесів у сфері освіти, культури, праці, соціального

7. Громадська і наукова робота студентів

становлення та розвитку студентської молоді, молодих спеціалістів і громадян, які вступають до ВНЗ, розроблення та внесення за ре-зультатами такого аналізу пропозицій Міністерству освіти і науки України та органам місцевого самоврядування всіх рівнів; участь у підготовці та розробці пропозицій до нормативно-правових актів, програм з найважливіших питань суспільного становища.

Це ще раз засвідчує те, що тільки активна участь студентів в органах студентського самоврядування надаватиме поштовху і по-дальшого розвитку цій формі самоорганізації. Це закладає й підва-лини сприйняття студентом суспільної моделі.

Ініціатива створення Всеукраїнської студентської ради є спіль-ною ініціативою студентських лідерів та Міністерства освіти і науки України.

Унікальність Всеукраїнської студентської ради випливає з ви-ключного статусу, який не має жодна громадська організація, що за-ймається питаннями студентства.

Цей статус передбачає об’єднання органів студентського само-врядування з консультативним дорадчим органом Міністерства освіти і науки України.

Щодо участі студентів у Всеукраїнській студентській раді та більш детального знайомства з нею рекомендується відвідати Інтер-нет сторінку www.studrada.info, зв’язуватись із секретаріатом або безпосередньо з членами ради та членами всеукраїнської студент-ської колегії.