7. ГРОМАДСЬКА І НАУКОВА РОБОТА СТУДЕНТІВ 7.1. Значення громадської роботи


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

Широка участь людей в громадській роботі має важливе значення не тільки для розвитку суспільства, але й справляє істотний вплив на самих людей, їх духовний світогляд, свідомість, морально-етичні норми.

Участь в громадському житті розвиває організаторські здібнос-ті, розширює кругозір, прищеплює високі етичні якості, підвищує загальну культуру і рівень всебічної естетичної підготовки. Але це досягається за умови виконання громадської роботи з бажанням, проявом ініціативи, творчого пошуку.

Студентській молоді в нашій країні створені широкі можливості для прояву і розвитку соціальної творчої активності. Громадська ро-бота має важливе значення у всебічному розвитку організаторських здібностей майбутніх фахівців.

Залучення до громадської роботи першокурсників прискорює їх самоутвердження в студентських колективах.

Природна і розвинута в школі допитливість, товариськість біль-шості студентів сприяють швидкому їх ознайомленню з умовами ВНЗ, навчальним процесом, громадськими організаціями.

Студенти, що беруть участь в громадському житті, завжди швид-ше освоюються в нових виробничих колективах. Більш широкий за-гальний кругозір, наявність навичок роботи в колективі дозволяють швидше долати сором’язливість в спілкуванні з людьми. Громадські діячі швидше обзаводяться друзями, їх краще розуміють в нових ко-лективах. Виїжджаючи на навчальну і виробничу практику, роботу за направленням в господарства або наукові установи, вони швидше проходять період адаптації у виробничих колективах.

В сучасному сільськогосподарському виробництві неможливо уя-вити фахівців, особливо випускників аграрних ВНЗ, у вузьких рамках своєї спеціальності. Вони все частіше виступають не тільки технолога-ми виробництва, вміло використовуючи досягнення науки і нову техні-ку, але й організаторами людей різного рівня підготовки, вихователями доброзичливості, взаєморозуміння і підтримки в колективі. Багато аг-рономів з часом стають керівниками господарств різних форм власнос-ті і господарювання, висуваються або обираються до керівних органів, ведуть велику господарську і громадську роботу. Уміння працювати 7. Громадська і наукова робота студентів

в колективі з різними за характером, освітою і підготовкою людьми необхідне не тільки на громадській, але й на будь-якій агрономічній ро-боті та державній службі. В практичній діяльності керівник або фахі-вець сільського господарства доводить, переконує в необхідності про-ведення різних агротехнічних заходів, організовує, перебудовує роботу людей. А для цього повинні бути навички виховної, суспільної і орга-нізаторської роботи. Без урахування морально-політичних наслідків розпоряджень, що віддаються, неможливо вирішувати адміністративні питання. Кожний керівник і фахівець повинен добре знати закономір-ності формування відносин між людьми, розвитку соціальних про-цесів, вміло їх використовувати при вирішенні виробничих завдань, особливо у великих колективах. В аграрному секторі економіки держа-ви, де виробництво постійно пов’язано з природними, важко прогно-зованими чинниками, від фахівців нерідко вимагається уміти зібрати воєдино енергію і волю малих і великих колективів різних людей для виконання термінових і складних робіт.

Громадська діяльність в поєднанні з набутими професійними знаннями і уміннями завершується виробленням свого підходу (ме-тоду) роботи з людьми. За відсутності досвіду громадської і вихов-ної роботи діяльність фахівців, навіть з високою теоретичною під-готовкою, істотно ускладнюється.

За період навчання у ВНЗ кожний студент повинен опробува-ти свої організаторські здібності, набути хоча б початкових навичок громадської роботи і бути готовим до активної агрономічної і госпо-дарської діяльності.

Соціальна активність членів колективу обумовлюється при-родною товариськістю, організаторськими здібностями. Істотний вплив на активність та ініціативу окремих людей справляє став-лення до них колективу. Якщо вчинки і дії студентів-громадських діячів сприймаються в колективі з розумінням і підтримкою, то це вселяє в них сміливість, спонукає до нових дій на користь колекти-ву. Залучаються до громадської роботи і менш активні, невпевнені в собі студенти, які звичайно трималися в стороні від громадських справ. Задоволення перших колективних інтересів об’єднує колек-тив, приводить до вироблення більш злагоджених дій і об’єднання зусиль. В молодому колективі, що розвивається, виникають нові ін-тереси і потреби, що вимагають участі у громадській роботі все біль-шої кількості членів групи і складнішої діяльності. Все це створює простір для прояву громадських здібностей всіх членів колективу.

Введення до спеціальності агрономія