5.4. Технічні засоби навчання


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

Значення науково-технічного прогресу сьогодні невпинно зрос-тає, що обумовлюється не тільки домінуючою роллю техніки в піз-нанні навколишнього середовища, але й у перетворенні реальної дійсності. Все більш широке і різноманітне застосування техніка знаходить і в навчальному процесі. І це цілком закономірно, оскіль-ки її досягнення істотно розширюють уявлення людини про різні предмети, явища, процеси, Всесвіт.

Використання технічних засобів у навчанні не є новим для сту-дентів, вони застосовуються і в середній школі для постановки різ-них дослідів, зберігання і переробки навчальної інформації, кращо-го спостереження за явищами природи.

5. Організація навчального процесу

Застосування технічних засобів істотно розширює можливості вивчення різних дисциплін і дозволяє ефективніше використовува-ти час, відведений на навчання.

На сьогодні, у зв’язку з необхідністю інтенсифікації процесу навчання і тим, що сучасні наукові дослідження стали майже не-можливі без різноманітного інструментарію і відповідних технічних пристроїв, принципово змінюється підхід до використання техніч-них засобів навчання.

Сучасні технічні засоби навчання підвищують якість навчання; забезпечують ефективнішу організацію навчального процесу; змен-шують витрати навчального часу на засвоєння інформації НПП і студентом; вирішують завдання, проводять визначення, спостере-ження, аналізи, які неможливо виконати без використання сучасно-го інструментарію.

Усі технічні засоби, що використовуються в навчальному про-цесі у ВНЗ, умовно поділяють на технічні засоби інформації і на-вчальні засоби.

З технічних засобів інформації найбільш широко в навчальному процесі використовують різні апарати статичної проекції – графопроек-тори, відеопроектори, епідіаскопи та інші засоби світлового зображен-ня, що дозволяють демонструвати таблиці, рисунки, схеми, креслення, прилади, досліди тощо. Останніми роками універсальним приладом виявився персональний комп’ютер (ноутбук) з мультимедійним про-ектором, що дозволяє виводити на екран будь-яку інформацію з аудіо супроводом. Уміння працювати на комп’ютері – обов’язкова умова як для НПП, так і студентів. Захист дипломних робіт студентів, що отри-мують вищу освіту, все частіше супроводжується використанням су-часних технічних засобів інформації.

У вивченні іноземних мов і для знайомства зі звуковою документа-цією використовується звукотехніка (записи і відтворення звуку). Осо-бливо важливе застосування звукозаписів за вивчення вимови, сприй-няття іноземної мови на слух. Аудіотехнічні пристрої використовують для самостійної роботи студентів як заочної, так і стаціонарної форм навчання, оскільки вони дозволяють після записування прослуховувати свою мову і мову НПП, порівнювати, зіставляти, виправляти помилки і знову прослуховувати. Для цього в розпорядженні студентів сучасні лін-гафонні кабінети, а також персональні диктофони високої якості.

Одним із сучасних засобів наочності є навчальні відео- та цифро-ві фільми. На сьогодні з метою підвищення ефективності навчальної

Введення до спеціальності агрономія

роботи створені фільми з біології окремих рослин, сучасних техно-логій вирощування польових, овочевих і плодових культур, ресур-созберігаючих технологій механічного обробітку ґрунту, хімічної меліорації, боротьби з ерозією ґрунту, біотехнології, насінництва та насіннєзнавства, географічних інформаційних систем, механіза-ції, захисту рослин, охорони природи тощо. Для навчання студентів широко використовується Інтернет. Для цього у ВНЗ на кожному факультеті створені комп’ютерні класи та ресурсні центри.

В сучасному навчальному процесі на лекціях, лабораторних, практичних, семінарських заняттях, в науково-дослідній роботі такі технічні засоби як комп’ютер з мультимедійним проектором тощо застосовують всі НПП з метою активізації процесу пізнання, по-силення емоційного сприйняття, збільшення надходження нової і своєрідної інформації. На таких заняттях від студента вимагається уваги, зосередження і активного сприйняття.

За випадків використання інструментарію на лабораторно-практичних заняттях або науковій роботі, для проведення обліків, спостережень і аналізів, студентам необхідно вивчити як правильно працювати з технічними засобами, забезпечити їх збереження і до-тримуватися техніки безпеки.

Таким чином, технічні засоби, з одного боку, полегшують і спро-щують навчання, з іншою – ускладнюють, підвищують технічне на-вантаження студентів, вимагають від них певної підготовчої роботи, знань з інформатики.

Із початку навчання у деяких студентів з’являється побоюван-ня щодо власних можливостей освоєння технічних засобів, персо-нальних комп’ютерів, особливо коли останні застосовуються для контролю знань. Нерідко від студентів можна почути твердження, що екзаменатору вони завжди відповідають краще, ніж ПК. За тако-го відношення до техніки і настрою важко розраховувати на високу результативність у засвоєнні матеріалу. Від студентів вимагається, щоб вони з великим розумінням відносилися до технічних засобів. Це обов’язкова умова ефективного використання технічних засобів з метою пізнання.

Останнім часом безперервно зростає роль техніки в отриманні нових відомостей про явища і процеси в природі і суспільстві, в пе-редачі накопичених знань. Нові досконалі персональні комп’ютери істотно розширюють можливості людини. У багатьох випадках вони не тільки більш чітко й оперативно, ніж людина, сприймають і збері-5. Організація навчального процесу

гають інформацію, але й точніше, швидше і в більшому об’ємі її пе-реробляють, аналізують і нерідко отримують об’єктивніші рішення.

Великого значення у навчальному процесі набула розробка електронних посібників і підручників, комп’ютерних програм, у тому числі навчальних, розрахункових, тестових, для дистанційно-го навчання.

В перспективі з подальшим розвитком науки і техніки засто-сування персональних комп’ютерів неухильно розширюватиметь-ся, оскільки вони стимулюють пізнавальну діяльність, розвивають самостійність у студентів, відкривають широкі можливості для самопідготовки, самостійного опанування дисципліни, кращого сприйняття завдань, що безперервно ускладнюються, на високому методичному рівні. Навчання з використанням комп’ютера роз-виває творче мислення, надає можливості самостійного розвитку, тому добре і з задоволенням сприймається студентами.

6. ОСНОВНІ ФОРМИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Виключно важливе значення в навчанні, вихованні і станов-ленні студентства має набуття знань і досвіду, величезної кількості наукової, практичної і вузькопрофесійної інформації. Кожному сту-денту необхідно виробити свою власну систему методів вивчення, запам’ятовування, конспектування тих відомостей, які він одержує на лекціях, практичних і лабораторних заняттях, семінарах та інших формах навчання. Інакше буде дуже важко засвоїти велику кіль-кість нової і новітньої інформації, що надходить до нього від НПП та інших джерел.

Навчання, сприйняття нової інформації і розвиток творчого мислення – складний процес. Він багато в чому залежить від умін-ня, навиків, вольової зібраності, активної пізнавальної діяльності студента. Все це не дається само собою автоматично. З початку на-вчання студентам необхідно засвоїти деякі закономірності, принци-пи і правила сприйняття великої кількості навчального матеріалу, особливості навчальної праці на лекціях, практичних і лаборатор-них заняттях, навчальної, дослідно-агрономічної практики та інших форм навчання. Це дозволить глибше і повніше зрозуміти навчаль-ний процес і прискорить залучення студентів до активного навчан-ня.

Передача накопичених людством знань і умінь через виховання і навчання з часом сформувалося в науку педагогіку. З розвитком людського досвіду значення і межі педагогіки сильно розширилися. З науки про виховання дітей вона переросла в науку про закономір-ності не тільки виховання, але й самовиховання і самоосвіти, пере-виховання і не тільки дітей, але й дорослих.

Під сучасною педагогікою розуміють науку про закономір-ності організованого і цілеспрямованого виховання, освіти і на-вчання підростаючих поколінь і дорослих людей. Значення ж її в житті суспільства, особливо нашої країни, безперервно зростає. Виховна робота є найважливішим складовим елементом профе-сійної діяльності кожного агронома, інженера, керівника госпо-дарства.

Щоб повніше і глибше з’ясувати суть предмета педагогіки, слід хоча б у загальних рисах розглянути основні педагогічні поняття – ви-ховання, навчання і освіта. Найпоширенішим уявленням про вихован-6. Основні форми навчального процесу

ня є розуміння його як процесу впливу батьків, педагогів, вихователів на молоде покоління. Під вихованням розуміють систематичний ціле-спрямований процес накопичення і передачі досвіду попередніх поко-лінь наступному. Сюди входять всі види дій і впливів на особу вихо-ванця. Це і цілеспрямований вплив НПП, які намагаються прищепити любов до професії і своєї країни, почуття гордості до своєї майбутньої агрономічної посади, чуйне і ввічливе ставлення до батьків і людей по-хилого віку тощо. Завданням НПП є і створення умов, що спонукають до певної суспільно корисної діяльності або ж навпаки, що запобігають небажаним впливам, вчинкам, діям тощо.

Основна мета виховання полягає в підготовці всебічно розвину-тої, духовно багатої людини.

Другим основним педагогічним поняттям вважають навчання – процес пізнавальної діяльності, за якого студенти під керівництвом НПП опановують знаннями, уміннями і навиками, розвивають свою свідомість, пізнавальні і творчі здібності. Навчання включає два взаємозв’язані процеси з єдиною метою. З одного боку, це провідна діяльність НПП, їх керівництво, мистецтво в передачі знань і умінь. З іншої – навчальна мотивація студента, спрямована на засвоєння знань, умінь, навиків. Результативність навчання визначається ме-тодично правильною організацією процесу, здібностями студента, цілеспрямованістю і активністю його і НПП. Проходження склад-ного шляху від незнання до знання вимагає від студента не тільки певних здібностей, але й терпіння, працьовитості, великої сили волі. У студентів протягом навчання формуються професійні інтереси і прагнення якомога повніше і глибше оволодіти вибраною спеціаль-ністю.

У ВНЗ поряд з навчанням, де активну спрямовуючу і спонукаю-чу роль виконують НПП, все більше значення надається самоосвіті, за якої відсутня безпосередня роль педагога, а самостійність сту-дента істотно посилюється. Оволодіння практичними навичками і уміннями вимагає ініціативи, всебічного осмислення, активності, самостійності, творчості, а нерідко й значних розумових і фізичних зусиль, тренувань тощо.

Поняття «навчання» знаходиться в тісному взаємозв’язку з по-няттям «виховання». Проте останнє охоплює більш широке коло питань і включає «навчання» як складову частину. В процесі на-вчання у студентів виховуються багато найважливіших властивос-тей і якостей особи, зокрема, моральність, колективізм, громадян-Введення до спеціальності агрономія

ськість, розвиваються пізнавальні здібності та інтереси, формується світогляд тощо.

Третім основним педагогічним поняттям вважають освіту. Під освітою прийнято розуміти оволодіння системою наукових знань, умінь, навиків, норм поведінки, накопичених і вироблених люд-ством, узагальнених в науках про природу, суспільство, людське мислення. Освіта показує досягнення тієї чи іншої людини в про-цессі навчання. Вона свідчить про рівень знань, умінь, інтелектуаль-ного розвитку, пізнавальної здатності, культури.

У повсякденному житті іноді поняття «освіта» поширюють на процес освоєння знань, умінь, навичок і вживають в тому ж значен-ні, що й навчання. Відбувається зміщення цих понять. Для цього не-має достатніх підстав.

Основними шляхами підвищення ефективності освіти є навчан-ня (очне, вечірнє і заочне) і самонавчання. Оволодіння знаннями у формі самонавчання отримало назву самоосвіта.

Об’єм, зміст і характер засвоєння знань, умінь і навичок в про-цесі навчання і самоосвіти істотно розрізняються, тому ті, що навча-ються отримують різну освіту. В нашій країні виділяють початкову, середню і вищу освіту.

Найважливішою функцією системи освіти є набуття кваліфіка-ції з вибраної спеціальності. В нашій країні професійну підготовку надають ВНЗ різних рівнів акредитації.

Не менш важливою функцією системи освіти є соціалізація під-ростаючого покоління, становлення соціальної особи, адаптація до умов виробництва фахівців.

З трьох розглянутих основних педагогічних понять найважливі-шим і широким є «виховання». У зв’язку з цим педагогіку звичайно визначають як науку про виховання і розробку шляхів здійснення цієї найважливішої функції суспільства.

В результаті суспільного виховання і самовиховання в свідомос-ті студентів формується система пізнавально-оцінних уявлень, зна-ння перетворюються на переконання, виробляється самостійність у думках і діях, вимогливість до себе. Водночас отримання вищої осві-ти не є завершенням духовного розвитку, формування особи, воно продовжується протягом всього життя. Суспільне виробництво, громадські організації, самовиховання, самоосвіта також є складо-вими соціально-педагогічої системи, що робить постійний і значний вплив на подальший духовний розвиток особи.