3.5. Любов до професії


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

Для нашого суспільства далеко не байдуже, хто вступає до ВНЗ і з якими мотивами. Дуже важливо, щоб аграрні ВНЗ поповнювалися об-дарованими молодими людьми. Адже згодом їм доведеться довірити го-ловні засоби сільськогосподарського виробництва. Агрономічні профе-сії, як і всі інші, необхідно вибирати за покликанням. Агрономічна праця може подобатися за умови любові до землі і вирощування рослин.

Матеріальна забезпеченість фахівців безперервно поліпшується шляхом повнішого задоволення їх житлових умов, надання індивіду-альних транспортних засобів, підвищення посадових окладів тощо. Важливим спонукальним мотивом в агрономічній діяльності є мо-ральні стимули. Кожний агроном усвідомлює важливість суспільної значущості праці в створенні необхідної кількості сільськогосподар-ської продукції високої якості. За успішної роботи, наявності певних досягнень агроном відчуває пошану з боку колег, керівників і членів колективу, а також моральне задоволення від результатів своєї пра-ці. Він гордиться цією найбільш мирною професією в світі.

Введення до спеціальності агрономія

Зміст і суспільна значущість агрономічної роботи поєднуються з широкими можливостями для духовного зростання людини. Біль-шість фахівців із задоволенням працює в сільському господарстві, їм подобається робота в полі, на свіжому повітрі. Робота агронома складна, неспокійна, досить відповідальна, вимагає повної відда-чі сил, але водночас і цікава. Багато агрономів, усвідомлюючи всю складність організації виробничих процесів у землеробстві, займа-ються цим щодня і задоволені своїм вмінням критично оцінити будь-яку ситуацію, вчасно провести той або інший захід і ухвалити правильне рішення, чим заслуговують на повагу в колективі.

В роботі агрономів є широкий простір для творчості. Майже що-дня їм доводиться займатися пошуком нових варіантів вирішення технологічних, організаційних і господарських питань. Професійні знання, досвід, сміливість, нестандартні підходи, невтомна праця дозволяють їм постійно удосконалювати організацію праці, техно-логію вирощування культур, знаходити нові шляхи для підвищення загальної культури землеробства.

Творчі, допитливі агрономи завжди в пошуку. Вони охоче їдуть на підвищення кваліфікації, наради, семінари, виставки тощо. Серед виробничників можна зустріти немало фахівців високої ерудиції з глибокими професійними знаннями. Вони уважно стежать за нови-ми досягненнями в галузі науки і техніки, бувають, а іноді й висту-пають з доповідями на науково-виробничих конференціях, вистав-ках, семінарах тощо.

Сьогодні провідні агрономи часто закладають і проводять по-льові досліди з виробничої перевірки нових рекомендацій, вияв-лення перспективних культур, сортів і гібридів, машин і знарядь та з інших агрономічних питань. Досліди проводяться на високому науково-методичному рівні з необхідним обсягом вимірювань, ана-лізів і спостережень.

З отриманих результатів можна робити цілком обґрунтовані і переконливі висновки. В передових господарствах країни з ініціа-тиви агрономів створені агрохімічні лабораторії з сучасним устат-куванням.

Можливостей для творчого зростання, примноження своїх знань і здібностей, пошуку нових шляхів і рішень не менше і в без-посередньо агрономічній роботі. Результативність же її вимірюється продуктивністю сільськогосподарських угідь господарств. Інтелек-туальне вдосконалення агронома залежить від якості його профе-3. Особливості агрономічної праці

сійної підготовки, уміння помічати і впроваджувати прогресивні ідеї в практику землеробства, рівня соціальної активності, спосте-режливості тощо.

Отримавши направлення на роботу після закінчення ВНЗ, да-леко не кожний фахівець може остаточно визначити місце і харак-тер своєї майбутньої агрономічної діяльності. Надалі, відповідно до особистих якостей, ерудиції, досвіду у одних якнайповніше розкри-ються здатності стратега, і вони висуватимуться на керівні посади, у інших найбільшого розвитку і досконалості досягнуть здібності в рішенні тактичних питань, треті отримають вузьку спеціалізацію і знайдуть собі таку ж важливу і потрібну справу в різних галузях ви-робництва або управління.

Де б не довелося працювати надалі, на все життя запам’ятовуються перші найважчі кроки і особливо та радість і професійна гордість, яку відчуває людина, коли бачить результати своєї праці. Нікого не залишають байдужим масиви пшениці, жита з важким повноваго-вим зерном, рум’яні яблука або груші в садах.

Не скрізь наші ґрунти мають високу природну родючість, багато умінь, праці, енергії і душевних сил треба вкласти, щоб зібрати з них добрий урожай, але тим це й цінніше. Звідси у агрономів велика за-цікавленість в результатах своєї праці, професійна гордість за свою майстерність.

Більшість агрономів тривалий час працює на одному місці, в од-ній зоні. Це природно, оскільки для успіху їм, окрім загальних знань, потрібні і конкретні знання про дані грунти, клімат, людей, технічну оснащеність. Найбільше задоволення випускники ВНЗ одержують від роботи головними агрономами господарств. Тут є і великі ви-робничі масштаби, що визначають їх суспільне положення, і широ-кий простір для творчого застосування своїх знань. Головні фахівці господарств – керівники галузі і в той же час виробничники, безпо-середньо пов’язані з вирощуванням сільськогосподарських рослин, підвищенням культури землеробства.

Сезонність праці, поетапне проведення багатьох заходів обу-мовлюють характер діяльності керівників і фахівців сучасних ве-ликих господарств. Успіх залежить від ступеня підготовленості, взаємозв’язку, злагодженості, взаємодії всіх підрозділів, мобілізації і концентрації всіх технічних засобів і зусиль людей на виконання запланованих заходів.