3.4. Соціально-психологічні основи праці агронома


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

В практичній роботі агронома важливе значення має уміння створювати в робочих колективах атмосферу високої трудової ак-тивності. Необхідно не тільки знати соціальні і психологічні чинниВведення до спеціальності агрономія

ки взаємодії людей, але й уміло, з достатнім тактом користуватися цими знаннями, постійно удосконалювати їх в процесі трудової ді-яльності. Досвідчений агроном, як правило, швидко розподіляє пра-цівників по робочих місцях і ті з бажанням приступають до роботи. Коли ту ж роботу виконує молодий агроном, розподіл іноді затягу-ється, багато хто виявляється незадоволеним і до роботи приступає з небажанням. В останньому випадку виявляється невміння або від-сутність досвіду роботи з людьми.

Соціально-психологічні відносини в колективі, які є однією з голо-вних умов трудової активності, залежать від багатьох складових – важ-ливості й характеру виконуваної роботи, складу робочого колективу, авторитету і досвіду керівника, його особистого складу характеру, ме-тодів і стилю керівництва, а також відношення до роботи, атмосфери, що попередньо панувала в колективі. Для того щоб знайти і підтримати оптимальні взаємини з людьми, необхідно їх добре знати. Під час роз-становки працівників по робочих місцях і створенні робочих колекти-вів (загонів, ланок, бригад тощо) досвідчений агроном враховує вік, фізичні можливості, технічну підготовку, інтереси, звички, витримку та інші якості робітників. При цьому він не просто прагне задовольни-ти потреби членів робочого колективу, але й здійснює виховну роль. За нагоди заохочує найдобросовісніших та ініціативних з них. Надалі контроль за виконанням робіт він також здійснює з урахуванням знань виконавців. У першу чергу перевіряє якість роботи тих, хто мав зау-важення. Добросовісних, старанних і кваліфікованих працівників він взагалі може не контролювати.

Дії агронома завжди ґрунтуються на великому життєвому і тру-довому досвіді, уважному спостереженні й аналізі внутрішнього світогляду людей. Значно швидше можна оволодіти розумінням за-кономірностей взаємин людей шляхом вивчення науки соціальної психології, що швидко розвивається. На сьогодні соціальна пси-хологія з чисто теоретичної науки все більше розповсюджується в професійну практичну сферу діяльності людей. Проте при цьому слід завжди пам’ятати, що в конкретній виробничій обстановці тре-ба вивчати і знати психологію людей.

Молоді фахівці повинні добре усвідомлювати, що організація і виховання людей стають все складнішими і різноманітнішими. Цим сторонам діяльності необхідно приділяти багато часу і зусиль, оскіль-ки інтелектуальний розвиток людини, його колективізм – найважли-віші резерви збільшення суспільної продуктивності праці.

3. Особливості агрономічної праці

Доцільність починати трудову діяльність фахівців з нижніх ви-робничих ланок обґрунтовується також тим, що тут фахівці ближче за всіх стоять до рядових працівників і тому краще пізнають дію со-ціального середовища, індивідуальної і суспільної свідомості, фор-мування потреб, розвиток колективізму, суспільних мотивів праці.

Пропрацювавши рік-два в трудовому виробничому колективі, агроном не тільки закріплює професійно-теоретичні знання, набу-ває досвіду правильно оцінювати і застосовувати агротехнічні захо-ди, краще помічати невикористані виробничі резерви, але й повніше та продуктивніше використовувати в роботі матеріальні, моральні і соціально-психологічні чинники. Будь-який фахівець, а тим більше агроном-технолог виробництва, зазнаючи на собі впливу соціаль-ного середовища, сам справляє на нього вплив. Інше питання, який цей вплив і яка сила його дії. Це вже багато в чому залежить від ком-петенції і соціально-психологічних якостей фахівця.

Добросовісне виконання своїх обов’язків, справедливість, чес-ність, рішучість, цілеспрямованість, енергійність, працездатність, прямолінійність, інтуїція, вимогливість, ввічливе поводження з пра-цівниками сприятимуть згуртованості колективу, підвищуватимуть його соціальну зрілість, перевиховуватимуть несвідомих членів ко-лективу, створюватимуть сприятливий соціально-психологічний клімат для чесно і старанно працюючих членів.

Виховне значення особистого прикладу керівників і фахівців у сіль-ських колективах дуже велике. Більшість випускників агрономічних фа-культетів, що починали працювати в первинних виробничих колективах, з вдячністю згадують про початок своєї трудової діяльності, про тих людей, які підтримали їх. Передумовою до цього є поважне ставлення населення до освічених фахівців, товариськість самих випускників, прагнення їх до справедливості, дружелюбність, суспільна і трудова активність.

Молодий фахівець потрапляє звичайно у чужий колектив, що склався, і перш ніж покладати на нього певну надію, йому необхідно вивчити, ближче і краще взнати людей.

У сільських колективах завжди зустрічаються групи людей, по-єднані різними інтересами і соціальною зрілістю. Молоді фахівці нерідко поспішають навести в них лад, додати потрібну спрямова-ність. Спроби відразу ж застосувати адміністративні заходи можуть призвести до появи незадоволеності, непорозуміння.

Для успішного проведення будь-якого заходу необхідна велика підготовча робота. Спочатку важливо органічно увійти до колекти-Введення до спеціальності агрономія

ву, стати його потрібним і визнаним членом. І лише після того, коли більшість людей почне з розумінням відноситися до необхідних нововведень, можна намагатися проводити серйозні перебудови і зміни. В першу чергу потрібно якомога більш обгрунтовано і пере-конливо роз’яснити суть ідеї і очікувані результати від її втілення найсвідомішим членам колективу. Потім вже поступово здійснюва-ти поставлену мету.

З підвищенням загальної культури виробництва, зростанням етичного рівня працівників росте і відчуття власної гідності. Біль-шість фахівців добивається виконання планів шляхом кваліфікова-ної організації, уміння створювати атмосферу високої суспільної і трудової активності.

Молодому агроному треба постійно розвивати особисту това-риськість з оточуючими. Важливо усвідомити, що результативність нових думок, планів, що розробляються, багато в чому залежить від того, наскільки вони відомі і сприйняті, чи підтримуються не тільки керівниками, але й більшістю виконавців, рядовими членами колек-тиву. Перш ніж висувати нові плани, необхідно не тільки добре їх продумати, але й порадитися в різних інстанціях, зважити всі мож-ливості їх реалізації. Втілення їх в життя залежатиме від багатьох умов і в першу чергу від цілеспрямованої діяльності всіх членів ко-лективу.

Важливе значення має уміння переконувати, всебічно обґрун-товувати, підтримувати контакти з різними організаціями. Кожне нововведення вимагає високої професійної підготовки і створення відповідних умов.

Агроному з перших днів роботи доводиться проводити бесіди, дава-ти роз’яснення окремим підлеглим, або групам працівників, доповідати обґрунтовані плани чи заходи перед керівниками аграрних формувань, виступати на зборах колективу господарства. Якщо агроном при обго-воренні агротехнічних заходів соромитиметься виступити, то це може бути розцінено як незнання. Виступи на нарадах, зборах, виробничих семінарах і конференціях – важливі форми контакту і спілкування з колективом. До бесід і особливо виступів необхідно серйозно готува-тися, потрібно зібрати відповідні відомості, проаналізувати їх, скласти детальний план виступу. На перших порах можна записати тези або повністю виступ, щоб менше хвилюватися і відчувати себе упевненіше. Виступ повинен бути грамотним, написаним не книжною, а близькою до розмовної українською мовою. Викладати зміст необхідно чітко, ло-3. Особливості агрономічної праці

гічно, послідовно і лаконічно. Надалі доповіді, виступи агрономи по-стійно удосконалюють, і з часом багато хто з них стають талановитими ораторами, що уміють захопити слухачів, переконливо показати пер-спективу і досягнення в роботі колективу. Ясність мети, захопленість та ініціативність, уміння переконувати створюють в колективі віру в загальний успіх, впевненість в майбутньому, породжують стан за-гального піднесення трудового ентузіазму. Все це сприяє підвищенню ефективності діяльності як окремих членів, так і всього колективу.

До сучасних фахівців аграрного сектору економіки ставляться вимоги не тільки вміти виступати, переконувати, але й грамотно, кваліфіковано складати плани, звіти, а за необхідності вільно на-писати статтю для газети, журналу. Нерідко агрономи, які можуть достатньо добре розповісти чи виступити, не можуть грамотно оформити документи (доповідна і пояснювальна записки, розписка, доручення, протокол, звіт, характеристика, акт тощо).

Написати ж статтю з викладом власного досвіду роботи йому також виявляється не під силу. Подолати цей недолік можна тільки наполегливою самостійною працею. Треба примушувати себе бага-то разів переробляти кожний написаний документ і доводити його до досконалості; це уміння отримується з досвідом.