Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.14. Історія розвитку землеробських знарядь обробітку грунту : Введення до спеціальності. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

2.14. Історія розвитку землеробських знарядь обробітку грунту


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

Вирощування злаків насамперед пов’язане з обробітком грун-ту, агротехнічною його підготовкою, чим створювались сприятливі умови для проростання та розвитку рослин. У природному середо-вищі регулювання процесу розвитку рослин здійснювалося шляхом природного відбору. Створювався такий вид рослин, який у певно-му біоценозі не лише проростав, а й плодоносив.

Перший і найнеобхідніший догляд за злаками полягав насампе-ред у підготовці грунту, в який потрапляло насіння. Уже не випадок

2. Поняття про агрономію

панував над злаком – чи добереться насінина до життєдайного грун-ту, щоб на шляху до нього не загинути, а воля людини. Спочатку хай і випадково підібраною палицею – рівною чи зігнутою, загостреною чи тупою, порушувався грунт на м’яких намулистих площах, щоб, насіявши на них злаки, очікувати врожаю.

Від спушування грунту примітивними знаряддями, яким була палиця, і бере свій початок хліборобська культура. Початки засто-сування палиці археологи простежують у найдавніших центрах людської цивілізації. За допомогою палиці-копачки можна було підтримувати агротехнічну ідею необхідності обробітку грунту для успішного розвитку рослин. До того ж, цим знаряддям можна було працювати лише на відповідного типу легких за гранулометричним складом наносних грунтах у долинах рік і саме там, де формувалася своєрідна флора злакових приматів, природних попередників куль-турної флори. Науково доведено, що в ареалах виникнення хлібо-робства, які визначив М.І. Вавілов, і що підтверджується сучасними дослідниками, де відбулась демостикація дикої флори, грунти мали розсипчасту структуру, яку з успіхом можна було спушувати при-мітивними загостреними палицями. М. І. Вавілов (1965) підкреслив важливість складення грунту у виникненні культурного продуктив-ного хліборобства, яке з’явилося на плоскогір’ях, а не в долинах рік з важким гранулометричним складом грунтів. Подальший розвиток аграрної культури пов’язаний із вдосконаленням грунтообробних знарядь, особливо на ранніх етапах, коли обробіток землі був єди-ним агротехнічним заходом, спрямованим на підтримання його ро-дючості шляхом покращення будови.

Науково з’ясувати первісні знаряддя, якими проводили перед-посівний обробіток грунту на етнічній території України, немож-ливо через відсутність археологічного матеріалу з дотрипільського періоду. Дані з неолітичних стоянок прямо не вказують на вирощу-вання поселенцями культурних злаків, хоча можливо припусти-ти таку форму занять, оскільки уже ранньотрипільські поселенці володіли певними навиками у плеканні деяких зернових культур, зокрема проса, ячменю чи навіть пшениці, застосовуючи для агро-технічного процесу такі знаряддя, як найпростішої моделі мотики, виготовлені з рогу, каменю чи дерева, а також серпи. Мо