2.10. Злиття науки з виробництвом


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 

Загрузка...

У всьому світі на сьогодні визнано, що вкладання коштів у роз-виток науки – найбільш виправдане їх використання. Нині і тим більше в перспективі, наука надійно стане безпосередньою продук-тивною силою виробництва, його рушійною силою.

Суть процесу перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства полягає в тому, що наука стає складовою частиною, елементом продуктивних сил, невід’ємною умовою розвитку виробництва. Через сис-тему освіти, зміни характеру праці вона глибоко діє на головний елемент продуктивних сил – працівників. Якщо сто двадцять п’ять років тому 94 % всієї роботи виконувалося за рахунок м’язових зусиль і лише 6 % маши-нами, то на сьогодні машини виконують 99 % робіт. Одночасно зі скоро-ченням частки фізичної праці людини зросла її активна творча участь, що пов’язано із заміною некваліфікованої праці висококваліфікованою.

В агропромисловому комплексі наука реалізується у виробництві не тільки завдяки технічному оснащенню, але й активному цілеспря-мованому впливу на природу рослин, родючість ґрунтів, систему ор-ганізації і управління сільськогосподарським виробництвом.

2. Поняття про агрономію

З метою подальшого розвитку виробництва сільськогосподарської продукції необхідно гранично скоротити період часу між завершенням наукових досліджень і впровадженням їх результатів у виробництво. Для зміцнення зв’язку науки з виробництвом потрібно створювати науково-виробничі об’єднання, в завдання яких входить апробація на-укових розробок в умовах виробництва, їх агротехнічна, енергетична, економічна і екологічна оцінки та безпосереднє впровадження у вироб-ництво. Для більшої об’єктивності виробничу перевірку слід проводи-ти авторами нових розробок спільно з іншими працівниками. Автори повинні підготувати відповідне кваліфіковане обґрунтовування, нада-вати необхідні консультації і брати безпосередню участь в апробації і впровадженні. Широке і швидке впровадження цінних новинок в сіль-ське господарство можливе тільки через спеціальні установи.

Науково-виробничі об’єднання створюються на базі сучасних опорно-показових господарств і науково-дослідних інститутів або дослідних станцій.

Науково-виробничі об’єднання повинні мати певну спеціаліза-цію і не перевантажуватися великим об’ємом наукових досліджень. Порівняльна оцінка різних систем і агротехнічних заходів повинна проводитися на високому методичному рівні з багаторазовою по-вторністю. Відхилення від методичних вимог різко знижують до-стовірність одержуваних даних. Особливо ретельно потрібно про-водити порівняльні випробування нових рекомендацій в полях з неоднорідним ґрунтовим покривом.