3.1. Методичні поради до вивчення теми


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 

Загрузка...

Перелік питань

Лекція 1. Система рахунків бухгалтерського обліку

3.1.1.   Поняття про рахунки, їх побудова.

3.1.2.   Активні та пасивні рахунки, порядок запису на них.

3.1.3.   Рахунки синтетичного і аналітичного обліку.

3.1.4.   Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

3.1.5.   План рахунків бухгалтерського обліку.

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Лекція 2. Подвійний запис на рахунках та узагальнення даних бухгалтерського обліку

3.1.6.   Подвійний запис та кореспонденція рахунків.

3.1.7.   Прості та складні бухгалтерські проводок, суть і значення подвійного запису.

3.1.8.   Взаємозв’язок між рахунками і балансом, узагальнення да-них поточного обліку.

3.1.9.   Методологічні основи обліку кругообігу об’єктів бухгал-терського обліку.

3.1.1. Поняття про рахунки, їх побудова

З попередньої теми відомо, що бухгалтерський баланс надає важливу інформацію про наявні господарські засоби (майно) під-приємства та джерела їх формування на певну дату (інакше — ін-формацію про залишки об’єктів обліку). Але на кожен момент часу складати баланс трудомістко і недоречно.

Однак для безперервного виробничого процесу керівництву необхідна постійна інформація про зміни у господарських засобах (Активах) та джерелах їх формування (Пасивах), які відбуваються в процесі господарської діяльності. Але відображати кожну опера-цію безпосередньо у бухгалтерському балансі на практиці недоціль-но, оскільки після кожної з них довелося б складати новий баланс.

Пригадайте, що коли у попередній темі ми відображали чотири типи змін, кожен раз баланс ТОВ «Мрія» змінювався: при першому та другому типі — за статтями всередині Активу або Пасиву без зміни валюти балансу, при третьому та четвертому типі зміню-валися не тільки залишки за статтями, а й валюта балансу. І в усіх випадках це був вже інший баланс.

Крім того, баланс відображає стан засобів і джерел формування тільки у грошовому вимірнику, облік же цінностей спочатку може використовувати натуральні і трудові вимірники. Тому поточний облік змін засобів та джерел їх формування в процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків бухгал-терського обліку.

Для цього по кожній економічно однорідній групі господар-ських засобів, джерел їх формування, господарських процесів та результатів діяльності відкриваються окремі рахунки: Сировина,

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Матеріали, Незавершене виробництво, Товари, Статутний капітал, Кредиторська заборгованість перед постачальниками тощо).

Залежно від характеру об’єктів, які обліковуються, записи на рахунках можуть здійснюватись у різних вимірниках, але з обо-в’язковим використанням і узагальненням у грошовому вимір-нику.

Господарські операції, незалежно від їх економічного змісту, за-вжди спричиняють збільшення або зменшення (тобто зміни, рух) певних видів об’єктів обліку, у даному випадку — господарських за-собів або джерел їх формування. Так, наприклад,

-          рух готівкових грошових коштів характеризується надходжен-ням їх у касу (це — збільшення грошей у касі) або виплатою їх із каси (зменшення грошей у касі);

-          рух матеріалів — це надходження їх на склади підприємства (збільшення) або витрачання на виробництво (зменшення);

-          рух заборгованості — збільшення при її виникненні, коли

надається певна послуга, виконуються роботи чи відванта-

жу ються товари або готова продукція, та зменшення заборго-

ваності, коли цей борг сплачується, тощо.

А збільшення або зменшення господарських засобів та джерел їх формування під впливом господарських операцій відображають на рахунках у відокремлених частинах. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийнято зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають терміном «дебет», а праву — «кредит».

Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Схематично побу-дова рахунка має такий вигляд (рис. 3.1.1):

Дебет (скорочено Д)    Назва рахунка    (скорочено К) Кредит

            I          

Рис. 3.1.1. Побудова рахунка бухгалтерського обліку

3.1.2. Активні та пасивні рахунки, порядок запису на них

Для повного уявлення про об’єкт, який обліковується, за певний період часу необхідно виконати дії в чотири кроки:

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

1.         Відкрити рахунок і на кожному рахунку спочатку записати початковий стан засобів або їх джерел, що називається залишком на початок, або сальдо на початок періоду.

2.         Після цього на рахунках відобразити господарські операції, тобто зміни, які відбулися із залишками засобів та їх джерел за пев-ний період часу. При цьому збільшення об’єкта, який обчислюєть-ся, записується на одній стороні рахунка, а зменшення — на другій, протилежній.

3.         По закінченні періоду за кожним з рахунків необхідно уза-гальнити інформацію про збільшення і зменшення господарських засобів та джерел їх формування, тобто визначити підсумки за дебе-том і кредитом, що має назву дебетового і кредитового оборотів.

4.         Маючи інформацію про початковий залишок об’єкта, який об-ліковується, та зміни протягом періоду (обороти за дебетом і креди-том), визначають його залишки (сальдо) на кінець періоду.

Розглянемо ці кроки детальніше.

Крок перший. Бухгалтерський баланс, як нам уже відомо, по-діляється на дві частини — Актив, де відображаються господарські засоби, і Пасив, де показують джерела формування господарських засобів.

Відповідно до цього і рахунки поділяють на активні і пасивні.

При відкритті рахунків в них записують залишки на початок (сальдо) на підставі статей балансу.

Оскільки залишки господарських засобів розміщені в балансі у лівій частині — Активі, то і залишки засобів за активними рахунка-ми записують також у лівій частині рахунка — у Дебеті.

Залишки джерел формування господарських засобів записують в балансі у правій частині — Пасиві, то і залишки джерел форму-вання господарських засобів за пасивними рахунками записують також у правій частині рахунка — у Кредиті.

Активні рахунки мають дебетове сальдо, пасивні — кредитове.

У цьому полягає один із взаємозв’язків між балансом і рахун-ками.

Для кращого розуміння пригадаємо баланс ТОВ «Мрія», відобра-жений у таблиці 2.4 теми «Бухгалтерський баланс» (табл. 3.1).

Тепер на кожний вид засобів, відображений у активі балансу, відкривається активний рахунок, на якому залишок (сальдо) на початок записують у дебеті — їх у нашому прикладі чотири. А за-Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Таблиця 3.1 Підприємство ТОВ «Мрія» Одиниця виміру: грн

БАЛАНС

на 01.01. 200 ___ р.

 

Актив На початок звітного періоду            Пасив На початок звітного періоду

І. Необоротні активи                        І . Власний капітал  

Основні засоби: Залишкова вартість          270000            Статутний капітал    150000

Усього за розділом І 270000            Нерозподілений при-буток (непокритий збиток)            54500

ІІ. Оборотні активи              Усього за розділом І 204500

Виробничі запаси     31000  ІІІ. Довгострокові зобов’язання     

Дебіторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги: Первісна вартість    60500  Довгострокові креди-ти банків 150000

Грошові кошти та їх

еквіваленти:

в національній валюті          70000  Усього за розділом ІІІ           150000

Усього за розділом ІІ            161500            ІV. Поточні зобов’я-зання  

                        Кредиторська забор-гованість за товари, роботи, послуги         77000

                        Усього за розділом ІV          77000

Баланс            431500            Баланс            431500

для обліку кожного джерела засобів, відображеного у пасиві балан-су, відкривають пасивний рахунок, залишок (сальдо) на початок на якому записують у кредиті — їх у прикладі теж чотири (рис. 3.1.2). Необхідно відмітити, що нами відкрито рахунки згідно з їх назвою за діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіта-

 

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Рис. 3.1.2. Схема взаємозв’язку балансу і рахунків бухгалтерського обліку з позначенням залишків на початок періоду

лу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій України тому їх назва не завжди збігається із назвою статей балансу.

Слід відмітити, що сума всіх дебетових залишків активних рахун-ків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює під-сумку Активу балансу (270000 + 31000 + 60500 + 70000 = 431500).

Відповідно, сума кредитових залишків пасивних рахунків відо-бражає загальну суму джерел формування господарських засобів і до-рівнює підсумку Пасиву балансу (150000 + 54500 + 150000 + 77000 = = 431500).

Отже, загальна сума всіх залишків за дебетом активних рахун-ків дорівнює сумі всіх залишків за кредитом пасивних рахунків

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

(пам’ятаємо, що підсумок Активу балансу обов’язково повинен до-рівнювати підсумку Пасиву).

Таким чином, перший крок закінчено — відкрито рахунки та за-писано залишки на початок періоду.

За другим кроком необхідно відобразити на рахунках господар-ські операції, тобто показати ті зміни, які відбулися із залишками за-собів та джерелами їх формування за певний період. При цьому, збіль-шення об’єкта, що обчислюється, записується на одній стороні одного рахунка, а зменшення — на протилежній стороні іншого рахунка.

Необхідно запам’ятати, що за активними рахунками збільшення господарських засобів відображається у дебеті відповідного відкри-того рахунка, а зменшення — у кредиті. За пасивними рахунками, навпаки, збільшення джерел формування господарських засобів ві-дображається у кредиті рахунка, а зменшення — у дебеті.

Відобразимо чотири господарських операції, розглянуті у темі «Бухгалтерський баланс» у питанні 2.1.3, і запишемо їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Нагадаю, що рахунки на початок періоду нами вже відкрито (рис. 3.1.2). Внесемо до них зміни відповідно господарських операцій.

Операція 1. На поточний рахунок надійшла заборгованість від дебіторів — 30000 грн.

Ми вже відображали цю господарську операцію, вносячи зміни до статей балансу, при яких гроші на поточному рахунку збільши-лись, а заборгованість дебіторів зменшилась на одну й ту ж саму суму — 30000 грн.

Рис. 3.1.3. Схема відображення господарської операції лише на активних рахунках бухгалтерського обліку (операція першого типу)

На рахунках ця господарська операція буде відображена (рис. 3.1.3):

 

 

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Операція 2. Частину прибутку спрямовано на збільшення ста-тутного капіталу підприємства — 50000 грн.

При відображенні цієї господарської операції за статтями балан-су прибуток зменшився, а статутний капітал збільшився на одна-кову суму — 50000 грн.

Обидва рахунки пасивні, і на них ця операція буде записана так (рис. 3.1.4):

 

Рис. 3.1.4. Схема відображення господарської операції лише на пасивних рахунках бухгалтерського обліку (операція другого типу).

Операція 3. Надійшли виробничі запаси від постачальника на суму 15000 грн.

При відображенні цієї господарської операції на статтях балан-су виробничі запаси на складі нашого підприємства збільшилися з одночасним збільшенням заборгованості перед постачальником за ці запаси на суму 15000 грн.

 

Рис. 3.1.5. Схема відображення господарської операції на активному і пасивному рахунках бухгалтерського обліку (операція третього типу)

Нагадаю, що рахунок «Виробничі запаси» активний, а рахунок «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (це стаття балансу «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги») — пасив-ний рахунок, тому на рахунках запис матиме такий вигляд (рис. 3.1.5):

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Операція 4. Сплачено з поточного рахунка заборгованість перед по стачальником за виробничі запаси в сумі 40000 грн.

Після цієї господарської операції статті балансу «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» і «Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті» зменшились на однакову суму — 40000 грн.

Відповідно до цього активний рахунок «Рахунки в банках» та пасивний рахунок «Розрахунки з постачальниками та підрядника-ми» будуть виглядати так (треба мати на увазі, що з цими двома рахунками вже відбулися певні зміни в попередніх операціях, тому додамо операцію 4 до записаних раніше) (рис. 3.1.6):

 

Рис. 3.1.6. Схема відображення господарської операції на активному і пасивному рахунках бухгалтерського обліку (операція четвертого типу)

Крок третій. У кінці місяця за кожним з рахунків необхідно узагальнити інформацію про збільшення і зменшення господар-ських засобів та джерел їх формування, тобто визначити підсум-ки за дебетом і кредитом. Це називається оборотами за рахунком. Для більшої наочності оборот за дебетом і кредитом розміщують за рахунками під рискою в одному рядку один напроти одного. Якщо впродовж місяця змін за рахунком не було, то оборот або обороти будуть дорівнювати нулю, і на місці суми ставиться про-креслення.

Скористаємося розміщенням рахунків на рис. 3.1.2 та відобра-зимо зміни згідно з рис. 3.1.3–3.1.6.

Ці зміни за рахунками бухгалтерського обліку показано на рис. 3.1.7.

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

 

Рис. 3.1.7. Схема відображення на рахунках залишків (сальдо) на початок періоду, господарських операцій та визначення оборотів за період

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Четвертим кроком, після запису господарських операцій на рахунках та визначення оборотів, треба визначити стан засобів та їх джерел на кінець звітного періоду, тобто вирахувати залишки (сальдо) на кінець періоду за рахунками (ці кінцеві залишки бу-дуть початковими для наступного звітного періоду).

Для визначення залишку за активним рахунком на кінець звіт-ного періоду до суми початкового дебетового залишку додають суму дебетового обороту (збільшення засобів) і від знайденої суми віднімають суму кредитового обороту (зменшення засобів).

В активних рахунків залишок на кінець періоду, як і на початок періоду, може бути тільки дебетовим.

При цьому можуть бути варіанти, коли Дебет більший від Кре-диту або коли Дебет дорівнює Кредиту

На пасивних рахунках для визначення залишку на кінець звіт-ного періоду до суми початкового кредитового залишку додають суму обороту по кредиту (збільшення джерел формування засобів) і від знайденої суми віднімають суму обороту по дебету (зменшення джерел формування засобів).

У пасивних рахунків залишок на кінець періоду, як і залишок на початок, може бути тільки кредитовим.

При цьому можуть бути варіанти, коли Кредит більший від Де-бету або коли Кредит дорівнює Дебету.

Визначимо сальдо на кінець за рахунками у наведеному прикла-ді (рис. 3.1.8):

 

Рахунок «Основні засоби»:

Споч + ОбД — ОбК = Скін (270000 + 0 — 0 = 270000). Рахунок «Статутний капітал»: Споч + ОбК — ОбД = Скін (150000 + 50000 — 0 = 200000).

 

 

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

 

Рахунок «Виробничі запаси»:

Споч + ОбД — ОбК = Скін (31000 + 15000 — 0 = 46000). Рахунок «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»:

Споч + ОбК — ОбД = Скін (54500 + 0 — 50000 = 4500).

Рахунок «Розрахунки з різними дебіторами»:

Споч + ОбД — ОбК = Скін (60500 + 0 — 30000 = 30500). Рахунок «Довгострокові кредити банків»:

Споч + ОбК — ОбД = Скін (150000 + 0 — 0 = 150000).

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

 

Рахунок «Рахунки в банках»:

Споч + ОбД — ОбК = Скін (70000 + 30000 — 40000 = 60000) Рахунок «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»: Споч + ОбК — ОбД = Скін (77000+15000–40000 = 52000)

Рис. 3.1.8. Схема відображення на рахунках бухгалтерського обліку сальдо на початок періоду, господарських операцій, оборотів за період та сальдо на кінець періоду

Згідно з вищеозначеним, відобразимо загальну схему активного рахунка (рис. 3.1.9):

Активний рахунок

Дебет  Назва рахунка            Кредит

 

Сальдо на початок періоду — зали-шок господарських засобів на поча-ток місяця (періоду)          

Оборот за дебетом — збільшення господарських   засобів   за   період (+)       Оборот за кредитом — зменшен-ня господарських засобів за період (–)

Сальдо на кінець періоду — залишок господарських засобів на кінець мі-сяця (періоду)      

Рис. 3.1.9. Побудова активного рахунка бухгалтерського обліку

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Пасивний рахунок схематично можна відобразити так (рис. 3.1.10):

Пасивний рахунок

Дебет  Назва рахунка            Кредит

 

            Сальдо на початок періоду — за-лишок джерел формування госпо-дарських засобів на початок місяця (періоду)

Оборот за дебетом — зменшення джерел формування господарських засобів за період                      ( — )            Оборот за к редитом –збільшення джерел формування господарських засобів за період                       ( + )

            Сальдо на кінець періоду — залишок джерел формування господарських засобів на кінець місяця (періоду)

Рис. 3.1.10. Побудова пасивного рахунка бухгалтерського обліку

У системі рахунків бухгалтерського обліку використовується невелика група активно-пасивних рахунків, на яких одночасно обліковують і засоби, і їх джерела, і вони поєднують ознаки як ак-тивних, так і пасивних рахунків (наприклад, «Нерозподілені при-бутки (непокриті збитки)»). У практиці обліку активно-пасивні рахунки мають обмежене застосування. Детальнішу характерис-тику цих рахунків розглянемо у питанні «Класифікація рахунків». У кінцевому результаті записи на рахунках підпорядковані одно-му порядку, який розглянуто на прикладах активних і пасивних рахунків.

Отже, на відміну від балансу, який характеризує стан господар-ських засобів та джерел їх формування на певну дату (тобто відо-бражає залишки або сальдо), у системі рахунків ці засоби і джерела відображаються у безперервних змінах (русі), що відбувається у ре-зультаті господарських операцій.

Тому саме система рахунків бухгалтерського обліку створює передумови для балансового узагальнення ресурсів підприємства за їх станом і розміщенням (господарські засоби) та джерелами їх формування на певну дату.

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Для підтвердження цих висновків сформуємо баланс ТОВ «Мрія» на кінець звітного періоду на підставі визначених кінцевих залишків за рахунками, які відображено на рис. 3.1.7 (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Підприємство ТОВ «Мрія» Одиниця виміру: грн

БАЛАНС

на 31.12.200 __ р.

 

Актив Сума, грн       Пасив Сума, грн

І. Необоротні активи                        І . Власний капітал  

Основні засоби: Залишкова вартість          270000            Статутний капітал    200000

Усього за розділом І 270000            Нерозподілений прибу-ток (непокритий збиток)            4500

ІІ. Оборотні активи              Усього за розділом І 204500

Виробничі запаси     46000  ІІІ. Довгострокові зобов’я-зання   

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: первісна вартість      30500  Довгострокові   кредити банків 150000

Грошові кошти та їх еквіва-ленти: у національній валюті           60000  Усього за розділом ІІІ           150000

Усього за розділом ІІ            136500            ІV. Поточні зобов’я зан ня  

                        Кредиторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги         52000

                        Усього за розділом ІV          52000

Баланс            406500            Баланс            406500

Перед нами той самий баланс, який було складено при розгляді змін у балансі в лекції «Бухгалтерський баланс» у таблиці 2.8.

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

3.1.3. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку

Групування господарських засобів, їх джерел, господарських процесів і фінансових результатів здійснюється на рахунках з біль-шим або меншим ступенем деталізації.

Рахунки бухгалтерського обліку, які відкривають на підста-ві статей балансу для обліку господарських засобів та джерел їх утворення, містять узагальнені (синтетичні) показники у грошовій одиниці. Зокрема, на рахунку «Основні засоби» відображають на-явність і рух усіх основних засобів підприємства (а це можуть бути будівлі, споруди, машини, устаткування тощо); на рахунку «Вироб-ничі запаси» — наявність і рух усіх предметів праці даної групи; на рахунку «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — за-гальну суму заборгованості всім постачальникам за одержані мате-ріальні цінності, а також зміни цієї заборгованості тощо. Такі ра-хунки прийнято називати синтетичними, а облік із застосуванням цих рахунків — синтетичним.

Синтетичний облік необхідний для одержання узагальненої ін-формації про об’єкти обліку суб’єкта господарювання.

Проте для оперативного управління підприємством і контролю за збереженням і раціональним використанням ресурсів замало тільки узагальненої інформації, потрібна більш детальна інформа-ція про наявність і зміни кожного виду засобів, джерел, здійснення певних господарських процесів. Так, потрібна інформація як про загальну вартість виробничих запасів та їх використання, так і про запаси конкретних видів товарно-матеріальних цінностей за їх на-йменуваннями, ґатунками, розмірами тощо; в обліку розрахунків з оплати праці, крім узагальненої інформації, потрібні відомості про розрахунки з кожним окремим працівником тощо. Таку інформа-цію одержують за допомогою аналітичних рахунків, а облік із за-стосуванням цих рахунків — аналітичним.

Кількість аналітичних рахунків до відповідного синтетичного рахунка визначається кожним підприємством залежно від наявнос-ті об’єктів, що підлягають обліку. В аналітичному обліку поряд з грошовим використовують натуральні й трудові вимірники.

Синтетичні й аналітичні рахунки тісно взаємопов’язані між со-бою, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відо-бражаються одні і ті ж господарські операції, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку — загальною сумою, а на ана-84

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

літичних рахунках до нього — частковими сумами. Коли дебетуєть-ся або кредитується синтетичний рахунок, то одночасно дебетують-ся і кредитуються відповідні аналітичні рахунки до нього. Звідси, обороти і залишки аналітичних рахунків в підсумку повинні дорів-нювати оборотам і залишку синтетичного рахунка, який їх об’єднує. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгал-терських записах, які треба знайти і негайно виправити.

Правильність облікових записів на аналітичних рахунках пері-одично перевіряється за допомогою інвентаризації, що забезпечує достовірність показників про їх залишки.

Рахунки аналітичного обліку можуть об’єднуватися безпосеред-ньо відповідним синтетичним рахунком. Такими рахунками можуть бути: «Виробництво», «Готова продукція», «Малоцінні та швидко-зношувані предмети» тощо (наприклад, рахунок «Виробниц тво» на підприємстві хлібовипікання — синтетичний, а рахунки «Виробниц-тво хліба «Українського»» «Виробництво хліба «Бородинського»» й інші види виробництв продукції — аналітичні).

Проте в окремих випадках виникає необхідність у додатковому групуванні однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників (за групою аналі-тичних рахунків), необхідних для управління, складання балансу та інших форм звітності.

Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків. Так, за синтетичним рахунком «Виробничі запаси» аналітичні рахунки групують за субрахунками: «Сировина й матеріал», «Купівельні на-півфабрикати та комплектуючі вироби», «Паливо», «Тара й тарні матеріали», «Будівельні матеріали», «Матеріали, передані в пере-робку», «Запасні частини», «Матеріали сільськогосподарського призначення», «Інші матеріали»; за рахунком «Каса» — за субра-хунками: «Каса в національній валюті», «Каса в іноземній валюті». Подальшою деталізацією субрахунків є аналітичні рахунки, які ві-дображають наявність і зміни окремих об’єктів за найменуваннями, розмірами, гатунками, місцем знаходження (зберіганням, експлуа-тацією), матеріально-відповідальними особами тощо.

Таким чином, субрахунки є (за необхідністю) проміжною лан-кою між синтетичними і аналітичними рахунками, вони об’єднують відповідні групи аналітичних рахунків і, у свою чергу, узагальню-ються синтетичним рахунком. Наприклад, на хлібопекарському

одуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

підприємстві відкрито синтетичний рахунок «Виробничі запаси», до нього — декілька субрахунків, у тому числі «Сировина й матері-али», а в межах цього субрахунка — декілька аналітичних рахунків з конкретною назвою матеріалів, необхідних для виробництва: «Бо-рошно пшеничне», «Борошно житнє», «Цукор», «Олія», «Сіль», «Яйця», «Родзинки» тощо.

3.1.4. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

Таким чином, ми вже частково розглянули класифікацію рахун-ків бухгалтерського обліку за певними ознаками.

Дискусії серед науковців стосовно ознак класифікації рахунків обліку ведуться постійно. Однак будь-яка класифікація рахунків має три мети:

—        показати природу того чи іншого рахунка (кожен рахунок може бути зрозумілим тільки у порівнянні з іншими рахунками);

—        надати можливість використовувати будь-який рахунок (тоб-то правильно вибирати рахунки при складанні бухгалтерських проводок);

—        надати необхідні орієнтири при складанні робочого плану

рахунків.

Класифікація рахунків має велике практичне значення. Вона допомагає зрозуміти економічний зміст кожного рахунка, полегшує правильне використання рахунків для групування об’єктів обліку. З’ясовуючи призначення кожного рахунка, його функції та харак-тер показників, вона допомагає правильно застосовувати рахунки для поточного керівництва та контролю. Розкриваючи технологічні властивості й особливості побудови рахунків, вона забезпечує пра-вильне ведення рахунків залежно від їх структури.

На теперішній час існує п’ять ознак, за якими прийнято класи-фікувати рахунки бухгалтерського обліку (рис. 3.1.11).

3.1.5. План рахунків бухгалтерського обліку

На підставі науково обґрунтованого Плану рахунків організу-ється вся система бухгалтерського обліку на підприємстві, він є схемою реєстрації та групування фактів господарської діяльності підприємства.

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

 

За відношенням до балансу

 

активні

пасивні

активно-пасивні

балансові (капіталізовані)

позабалансові

транзитні (некапіталізовані, безсальдові)

 

 

 

За ступенем деталізації

 

синтетичні аналітичні

 

 

 

 

            —► —►       необоротні оборотні

за видами майна      

           

 

           

           

за джерелами формування  

            власні залучені

 

за господарськими процесами        —►    постачання

виробництва

реалізації

                       

за результатами діяльності   —►    доходів

витрат

фінансових результатів

                       

 

                        матеріальні

грошових коштів

власного капіталу

розрахункові

основні           —►   

 

                       

 

 

За

призначенням

та

структурою

 

регулювальні

операційні

фінансово-результатні

позабалансові

 

контрарні

(контрактивні та контрпасивні)

допоміжні (доповнювальні)

збірно-розподільні

бюджетно-розподільні

калькуляційні

номінальні (операційно-результатні)

порівняльні

 

 

 

За Планом рахунків

 

0–9 класи рахунків

 

01–99 рахунки

 

0–9 субрахунки

 

 

 

Рис. 3.1.11. Класифікації рахунків бухгалтерського обліку

 

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Наявність єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку до-зволяє забезпечити єдине й тотожне відображення однакових опе-рацій як на окремому підприємстві, так і на різних підприємствах незалежно від форм власності та організаційно-правових форм ді-яльності.

Єдиний План рахунків забезпечує однаковість номенклату-ри рахунків, визнає порядок щомісячного закриття фінансово-результатних рахунків та встановлює тісний взаємозв’язок бухгал-терської звітності з поточним обліком.

Застосування єдиного Плану рахунків дозволяє:

—        дати бухгалтерам, незалежно від кваліфікації, орієнтир в їх повсякденній роботі;

—        створити взаємопов’язану систематизацію, групування і уза-гальнення інформації про господарську діяльність підпри-ємства;

—        забезпечити діючу систему контролю показників господарської діяльності;

—        допомогти бухгалтерам при переході з однієї організації в ін шу;

—        уніфікувати навчання бухгалтерському обліку;

—        полегшити групування і узагальнення даних про економіку краї ни в цілому.

В останньому випадку План рахунків набуває характеру норма-тивного документа. Спираючись на його номенклатуру, бухгалтер ідентифікує факти господарського життя і трансформує їх у госпо-дарські операції.

На сьогодні в Україні чинні чотири плани рахунків бухгалтер-ського обліку:

—        План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо-бо в’язань і господарських операцій підприємств і органі зацій.

—        Спрощений План рахунків бухгалтерського обліку (для малих підприємств).

—        План рахунків для банків.

—        План рахунків для бюджетних установ.

План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організа-цій є обов’язковим до виконання для всіх суб’єктів діяльності (крім банків і бюджетних установ), забезпечує всебічне, взаємопов’язане відображення процесів і явищ відтворення в системі бухгалтер-ського обліку. План рахунків бухгалтерського обліку складається з

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

класів, в кожному з яких згруповані рахунки, що відповідають еко-номічному змісту об’єктів обліку. Підставою для побудови Плану рахунків є їх класифікація за економічною ознакою. При створенні Плану рахунків враховуються характер відображення інформації на рахунках, їх будова, призначення та інші відмінні риси. План ра-хунків є основою проектування інформаційної системи і організації бухгалтерського обліку на підприємствах.

В основу Плану рахунків бухгалтерського обліку покладено кругообіг засобів на підприємстві.

Чинний на теперішній час в Україні План рахунків бухгалтер-ського обліку підприємств і організацій має такі основні характе-ристики (табл. 3.1.3):

Таблиця 3.3 Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій в Україні

 

Показники     Характеристики

Групування рахун-ків           10 класів (1–9 клас — балансові, 0-й клас — поза-балансові рахунки)

Нумерація синте-тичних рахунків  Балансові та позабалансові рахунки — 2 цифри

Субрахунки    Більшість субрахунків до кожного рахунка законо-давчо затверджені — 1 цифра

Нумерація синте-тичних рахунків з субрахунками           Затверджені номери із 3-х цифр

Аналітичні рахунки  Відкриваються підприємством самостійно, номери повинні починатися з номера відповідного рахун-ка/субрахунка

Структурно План рахунків побудований за десятковим принци-пом: усі рахунки поділені на 10 класів, синтетичні рахунки закодо-вані в межах 01–99 (для позабалансових рахунків затверджено но-мери з 01 до 09, для балансових — від 10 до 99), а субрахунки мають коди від 1 до 9. Балансові рахунки згруповано за економічним зміс-том у дев’яти класах: 1 «Необоротні активи», 2 «Запаси», 3 «Грошо-ві кошти, розрахунки та інші активи», 4 «Власний капітал і забез-печення зобов’язань», 5 «Довгострокові зобов’язання», 6 «Поточні

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

зобов’язання», 7 «Доходи і результати діяльності», 8 «Витрати за елементами», 9 «Витрати діяльності» .

Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності. Тому в Плані рахунків розмежовано балансові рахунки, які об’єднані в класи з розділами Активу балансу (1, 2 і 3-й класи — активні рахунки), Пасиву балансу (4, 5, 6-ий класи — пасив-ні рахунки) і номінальні рахунки, призначені для обліку витрат, до-ходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7, 8 і 9-ий класи, де рахунки 7-го класу мають ознаки пасивних, а рахунки 8 і 9-х класів — ознаки активних). Таким чином, показники розділів Балансу заповнюються за даними залишків рахунків 1–6-их класів, а показники Звіту про фінансові результати — за даними оборотів за рахунками 7–9-их класів

Рахунки 0–7-ого класів є обов’язковими для всіх підприємств.

Рахунки класу 9 ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8.

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спря-мована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтер-ський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 або в порядку, який наведено в попередньому абзаці.

Особливими з точки зору порядку застосування є рахунки кла-су 8«Витрати за елементами». Введення до Плану рахунків даного класу викликане необхідністю заповнення другого розділу Звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат».

Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою сис-темою — без застосування методу подвійного запису.

Діючим в Україні Планом рахунків визначено, що коди (шиф-ри) рахунків — двозначні, субрахунків — тризначні, але визначені у межах відповідного синтетичного рахунка. Так, код рахунка 201 означає: 2 — номер класу «Запаси», 20 — номер синтетичного ра-хунка «Виробничі запаси», 201 — номер субрахунка «Сировина й матеріали».

План рахунків розроблений із урахуванням загальновизнаних методик і міжнародних стандартів обліку щодо забезпечення ке-рівників необхідною інформацією для здійснення управлінських функцій, надання інформації акціонерам та іншим бізнесовим парт-90

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

нерам, а також складання податкової і статистичної звітності під-приємства.

Для забезпечення правильного використання рахунків при відо-браженні господарських операцій одночасно з прийняттям Плану рахунків Міністерством фінансів України розроблено і затверджено Інструкцію щодо його застосування. Вона встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань і факти фінансово-господарської діяльності під-приємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджет-них установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.

План рахунків та Інструкція щодо його застосування є важли-вим засобом державного управління бухгалтерським обліком на підприємствах і в організаціях усіх галузей і форм власності, його упорядкування і раціоналізації, забезпечення єдиного порядку відо-браження господарських операцій у системі рахунків, можливість узагальнювати показники обліку при складанні балансу та інших форм звітності. Загальна кількість рахунків, що застосовується на конкретному підприємстві, різна, але економічний зміст їх — одна-ковий. Кількість синтетичних рахунків та субрахунків обмежена Планом рахунків бухгалтерського обліку, а кількість та наймену-вання аналітичних рахунків підприємство встановлює самостійно. Число останніх, як правило, значне.

Включаючи рахунки до Плану, бухгалтер керується практични-ми потребами. Так, на невеликій фірмі достатньо мати декілька де-сятків рахунків, у той час коли великому підприємству доводиться вести тисячі рахунків, тому кожна фірма, виходячи із своїх потреб, розробляє власний Робочий план рахунків, який є додатком до На-казу про облікову політику підприємства, відображає специфіку галузі та підприємства, визначає зміст аналітичного обліку і харак-теристику форми обліку, яка застосовується.

Робочий план рахунків містить можливі рахунки, достатні для організації поточного обліку, контролю і управлінню, що забезпечує економічно і юридично повноцінну інформацію про об’єкти бухгал-терського обліку в синтетичному і аналітичному аспектах, яка дозво-ляє отримувати необхідну інформацію з мінімальними затратами.

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

3.1.6. Подвійний запис та кореспонденція рахунків

Вам вже відомо, що в результаті господарських операцій можуть відбуватися подвійні і рівновеликі зміни у балансі тільки чотирьох типів:

—        у господарських засобах (Активах) — це перший тип змін;

—        у джерелах формування господарських засобів (Пасивах) — це другий тип змін;

—        зміна в Активі та Пасиві одночасно у бік збільшення — це третій тип змін;

—        зміна в Активі та Пасиві одночасно у бік зменшення — це чет-вертий тип змін.

Пригадаємо чотири операції, що сталися за звітній період у ТОВ «Мрія», які ми розглядали у попередніх питаннях поточної теми.

Операція 1. На поточний рахунок надійшла заборгованість від дебіторів — 30000 грн.

На рахунках це виглядало так (рис. 3.1.12):

 

Рис. 3.1.12. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

Розглянемо, як ця господарська операція буде записана на ра-хунках бухгалтерського обліку.

Визначена господарська операція зумовлює зв’язок двох ра-хунків: «Рахунки в банках» та «Розрахунки з різними дебіторами». Сальдо за обома рахунками відображається в активі балансу із по-зитивним знаком, тому обидва рахунки активні. За активними ра-хунками збільшення господарських засобів відображається у дебе-ті, а зменшення — у кредиті. Згідно з змістом господарської операції у ТОВ «Мрія» грошових коштів на рахунку в банку стало більше на 30000 грн — відобразимо це за дебетом рахунка «Рахунки в банках»,

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

а заборгованість дебіторів перед ТОВ «Мрія» зменшилася теж на 30000 грн — одночасно відобразимо це за кредитом рахунка «Роз-рахунки з різними дебіторами».

Тобто зроблений запис на схемах двох рахунків відображає дві події, що виникли внаслідок здійснення господарської операції: збільшення грошових коштів на рахунку підприємства у банку і од-ночасно зменшення на цю ж суму заборгованості дебіторів, які були винні підприємству.

Саме в цьому і полягає сутність подвійного запису.

Перш ніж відобразити господарську операцію на відповідних рахунках подвійним записом, на підставі первинних (або зведе-них) документів складають бухгалтерську проводку, при цьому визначають номер і назву рахунка, який дебетується, і рахунка, який кредитується, а також записують суму господарської опе-рації.

Бухгалтерська проводка господарської операції 1 буде такою:

Дебет рахунка «Рахунки в банках» — 30000 грн.

Кредит рахунка «Розрахунки з різними дебіторами» — 30000 грн.

Якщо скористатися кодами цих рахунків із Плану рахунків, то бухгалтерська проводка матиме такий вигляд:

Дебет 31       Кредит 37        30000 грн,

де рахунок 31 — «Рахунки в банках», рахунок 37 — «Розрахунки з різними дебіторами».

Кожна господарська операція внаслідок подвійного запису ви-кликає взаємозв’язок між певними рахунками. Цей взаємозв’язок полягає у тому, що дебет одного рахунка поєднується з кредитом іншого, характеризуючи зміни, які відбуваються у складі засобів або їхніх джерел внаслідок господарської операції. Інакше це можна назвати кореспонденцією рахунків, а самі рахунки — кореспонду-ючими.

У наведеному прикладі такими рахунками є рахунки «Рахунки в банках» і «Розрахунки з різними дебіторами».

Розглянемо другу господарську операцію.

Операція 2. Частину прибутку спрямовано на збільшення ста-тутного капіталу підприємства — 50000 грн (рис. 3.1.13):

 

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Рис. 3.1.13. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

Ця господарська операція зумовлює зв’язок двох рахунків: «Статутний капітал» та «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Сальдо обох рахунків відображається в пасиві балансу із пози-тивним знаком, тому обидва рахунки пасивні. За пасивними рахун-ками збільшення джерел формування господарських засобів відо-бражається у кредиті, а зменшення — у дебеті.

Згідно зі змістом господарської операції у ТОВ «Мрія» статут-ного капіталу стало більше на 50000 грн — відобразимо це за кре-дитом рахунка «Статутний капітал», а нерозподілений прибуток ТОВ «Мрія» зменшився теж на 50000 грн — одночасно відобра-зимо це за дебетом рахунка «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Внаслідок здійснення цієї господарської операції відбулося збільшення статутного капіталу підприємства з одночасним змен-шенням на цю ж суму нерозподілених прибутків за звітний період.

Бухгалтерська проводка господарської операції 2 буде такою:

Дебет рахунка «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» — 50000 грн.

Кредит рахунка «Статутний капітал» — 50000 грн.

або:

Дебет 44        Кредит 40        50000 грн,

де рахунок 44 — «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», ра-хунок 40 — «Статутний капітал».

Операція 3. Надійшли виробничі запаси від постачальника на суму 15000 грн (рис. 3.1.14):

 

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Рис. 3.1.14. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

Господарська операція зумовлює зв’язок двох рахунків: «Ви-робничі запаси» та «Розрахунки з постачальниками і підрядника-ми». Сальдо рахунка «Виробничі запаси» відображається в активі балансу, а сальдо по рахунку «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» — в пасиві балансу із позитивними знаками, тому перший рахунок є активним, а другий — пасивним. За активними рахунками збільшення господарських засобів відображається у де-беті, а зменшення — у кредиті, а за пасивними рахунками навпаки — збільшення джерел формування господарських засобів відобра-жається у кредиті, а зменшення — у дебеті. Згідно зі змістом госпо-дарської операції у ТОВ «Мрія» виробничих запасів стало більше на 15000 грн — відобразимо це за дебетом рахунка «Виробничі за-паси», й заборгованість ТОВ «Мрія» перед постачальниками теж збільшилася на 15000 грн — одночасно відобразимо це за кредитом рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Внаслідок здійснення цієї господарської операції: відбулося од-ночасне збільшення виробничих запасів підприємства й заборгова-ності перед постачальниками на однакову суму.

Бухгалтерська проводка господарської операції 3 буде такою:

Дебет рахунка «Виробничі запаси» — 15000 грн. Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядника-ми» — 15000 грн.

або:

Дебет 20        Кредит 63        15000 грн,

де рахунок 20 — «Виробничі запаси», рахунок 63 — «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Операція 4. Сплачено з поточного рахунка заборгованість перед постачальником за виробничі запаси в сумі 40000 грн (рис. 3.1.15):

Рис. 3.1.15. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

Господарська операція зумовлює зв’язок двох рахунків: «Рахун-ки в банках» та «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Сальдо рахунка «Рахунки в банках» відображається в активі балан-су, а сальдо за рахунком «Розрахунки з постачальниками та підряд-никами» — в пасиві балансу із позитивними знаками, тому перший рахунок є активним, а другий — пасивним. За активними рахунками збільшення господарських засобів відображається у дебеті, а змен-шення — у кредиті, а за пасивними рахунках навпаки — збільшення джерел формування господарських засобів відображається у креди-ті, а зменшення — у дебеті. Згідно зі змістом господарської операції у ТОВ «Мрія» грошових коштів на поточному рахунку стало мен-ше на 40000 грн — відобразимо це за кредитом рахунка «Рахунки в банках», й заборгованість ТОВ «Мрія» перед постачальниками теж зменшилася на 40000 грн — одночасно відобразимо це за дебетом рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Внаслідок здійснення цієї господарської операції відбулося од-ночасне зменшення грошових коштів підприємства й заборгованос-ті перед постачальниками на однакову суму.

Бухгалтерська проводка господарської операції 4 буде такою:

Дебет рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядника-ми» — 40000 грн.

Кредит рахунка «Рахунки в банках» — 40000 грн.

або: Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис Дебет 63       Кредит 31        40000 грн,

де рахунок 63 — «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», рахунок 31 — «Рахунки в банках».

Підсумовуючи, можна запропонувати наступну методику скла-дання бухгалтерських проводок за рахунками бухгалтерського обліку:

1.         Визначити два рахунки, які задіяно у господарській операції.

2.         Встановити, які вони щодо балансу — активні чи пасивні або активний і пасивний.

3.         Визначити, виходячи зі змісту господарської операції, що ста-лося (які виникли дії) з господарськими засобами або їх джерела-ми, інакше — кожен з них збільшився чи зменшився.

4.         Встановити, згідно зі визначеними «активності» або «пасив-ності» рахунків, дій з ними та схем збільшення-зменшення за кож-ним з видів рахунків, який рахунок необхідно відобразити за дебе-том, а який — за кредитом.

5.         Відобразити ці зміни шляхом написання бухгалтерського про-ведення та записати суми на відкритих рахунках бухгалтерського обліку.

І обов’язково запам’ятайте такі правила:

—        не може такого бути, що при 1 та 2 типі змін (активному

або пасивному) за однією господарською операцією обидва

кореспондуючі активні (пасивні) рахунки збільшаться або

обидва зменшаться. У цих типах змін один активний (пасивний)

рахунок обов’язково збільшується, а інший, кореспондуючий до

нього активний (пасивний) рахунок, обов’язково зменшується.

Інакше — не буде виконане правило рівняння активу і пасиву

балансу після цієї господарської операції.

—        не може такого бути, щоб при 3 та 4 типі змін (активно-

пасивному у бік збільшення або зменшення) за однією госпо-

дарською операцією активний рахунок збільшується, а коре-

спондуючий до нього пасивний рахунок зменшується (або

навпаки). У цих типах змін або обидва рахунки (і активний і

пасивний) збільшуються, або обидва рахунки зменшуються.

Інакше теж не буде виконане правило рівняння активу і паси-

ву балансу після цієї господарської операції.

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

3.1.7. Прості та складні бухгалтерські проводки, суть і значення

подвійного запису

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості і складні бухгалтерські проведення.

Розглянуті нами чотири бухгалтерські проводки в попередньо-му питанні були простими, так як у кожній з них кореспондувало тільки два рахунки.

Ускладнимо операцію 3.

Операція 5. Надійшли від постачальників виробничі запаси на за-гальну суму 15000 грн, у тому числі сировина і матеріали на 10000 грн, паливо на 5000 грн.

Ця операція зумовила збільшення виробничих запасів, отже ак-тивні рахунки, на яких вони обліковуються, — «Сировина й матері-али» і «Паливо» — необхідно на відповідні суми дебетувати. З дру-гого боку, заборгованість перед постачальником на загальну суму здійснених надходжень матеріальних цінностей теж збільшилася. Отже, пасивний рахунок «Розрахунки з постачальниками та під-рядниками» треба кредитувати на суму 15000 грн.

Бухгалтерська проводка цієї господарської операції буде такою:

Дебет рахунка «Сировина й матеріали» – 10000 грн. Дебет рахунка «Паливо» — 5000 грн.

Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядника-ми» — 15000 грн.

 

Рис. 3.1.16. Схема відображення господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку

98

На рахунках обліку цей запис буде відображено так (рис. 3.1.16):

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Складні бухгалтерські проведення не порушують правила по-двійного запису, оскільки як у простих, так і в складних прове-деннях зберігається взаємопов’язане відображення господарських операцій за дебетом і кредитом рахунків та рівність дебетових і кредитових підсумків. Так, у наведеному прикладі суми, записані у дебеті двох рахунків (10000 + 5000) дорівнюють сумі, записаній у кредиті одного рахунка (15000). Крім того, кожне складне прове-дення можна розкласти на декілька простих.

У наведеному прикладі це матиме вигляд:

Дебет рахунка «Сировина й матеріали» — 10000 грн

Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядника-ми» — 10000 грн.

Дебет рахунка «Паливо» — 5000 грн.

Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками та підрядника-ми» — 5000 грн.

Або використовуючи коди рахунків:

Дебет 201       Кредит 63      10000 грн.

Дебет 203       Кредит 63      5000 грн.

Застосування складних проведень значно зменшує кількість об-лікових записів, робить їх більш наочними.

У практиці бухгалтерського обліку забороняється складати такі проводки, в яких за однією господарською операцією декілька ра-хунків дебетується і одночасно декілька рахунків кредитується. Такі бухгалтерські проводки ускладнюють встановлення взаємозв’язку рахунків і визначення за кореспонденцією між ними економічного змісту відображеної господарської операції, а це послаблює контр-оль за правильністю облікових записів.

Тільки чітка кореспонденція між рахунками забезпечує наочність, ясність і доступність обліку, підвищує його контрольні функції.

З розглянутих прикладів можна зробити такі висновки про суть і значення подвійного запису:

—        спосіб подвійного запису зумовлений змістом самих господарсь-ких операцій, які викликають взаємопов’язані подвійні зміни у складі засобів та їх джерелах у процесі господарської діяльності;

—        при відображенні кожної господарської операції способом под-війного запису обов’язково кореспондують два рахунки, один з яких дебетують, а другий кредитують на одну й ту ж суму;

одуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

—        якщо господарська операція відображається складним про-веденням, то загальна сума записів на одній стороні кількох рахунків повинна дорівнювати загальній сумі, записаній на протилежній стороні кореспондуючого з ними рахунка;

—        оскільки кожна господарська операція в одній і тій же сумі відображається за дебетом одного і кредитом другого рахунка, то підсумок записів за дебетом усіх рахунків має дорівнювати підсумку записів за кредитом рахунків. Відсутність такої рівноваги свідчить про помилки в облікових записах.

Таким чином, подвійний запис забезпечує контроль за правиль-ністю облікових записів шляхом вивірки рівності загальних підсум-ків дебетових і кредитових оборотів, а також залишків на рахунках.

У формі двосторонніх змін системи рахунків відображається рух господарських засобів та їх джерел. Подвійний запис дозволяє з’ясувати, внаслідок яких операцій відбулися зміни певного виду засобів або їх джерел, звідки господарські засоби надійшли і куди вони були використані. Це дає змогу за допомогою системи рахун-ків, як способу поточного бухгалтерського обліку, одержувати без-перервну інформацію про хід і результати господарської діяльнос-ті для потреб планування, оперативного управління, контролю й аналізу.

3.1.8. Взаємозв’язок між рахунками і балансом, узагальнення даних поточного обліку

Вже неодноразово ми констатували, що між бухгалтерським ба-лансом і рахунками існує тісний взаємозв’язок, оскільки вони відо-бражають одні і ті ж господарські засоби та їх джерела.

Баланс, як відомо, відображає наявність господарських засобів та джерел їх формування у вартісному вимірнику на звітну дату. Для відображення змін цих засобів та їх джерел призначено рахун-ки. Рахунки відкривають на підставі даних Балансу, залишки якого на початок місяця записують: на активних рахунках (що призначені для обліку господарських засобів) — за дебетом, на пасивних (при-значених для обліку джерел засобів) — за кредитом.

З’ясувавши по кожній господарській операції кореспондуючі рахунки, складають бухгалтерські проводки і роблять запис за де-бетом і кредитом визначених рахунків.

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Після відображення всіх господарських операцій за звітній пе-ріод на рахунках обліку, по них визначають дебетові і кредитові обороти за місяць, а також залишки на кінець періоду.

Подвійний запис господарських операцій на рахунках зумовлює рівність підсумків дебетових залишків активних рахунків і кредито-вих залишків пасивних рахунків. За залишками за рахунками скла-дають Баланс на кінець періоду, який є початковим для наступного звітного періоду, при цьому рахунки, які мають дебетові залишки (активні), записують в активі балансу, а рахунки, які мають креди-тові залишки, — в пасиві балансу.

Прикладом може служити баланс ТОВ «Мрія» та зміни із за-лишками за його статтями та рахунками, що було висвітлено у по-передніх питаннях.

Таким чином, бухгалтерський баланс і рахунки є взаємо пов’я-заними елементами методу бухгалтерського обліку: за даними ба-лансу на початок місяця відкривають рахунки для поточного обліку господарських операцій, а потім дані цих же рахунків з відображе-ними на них господарськими операціями і залишками на кінець мі-сяця служать підставою для складання нового балансу.

Однак на практиці, перед складанням бухгалтерського балансу на кінець періоду виникає необхідність узагальнити інформацію за рахунками для перевірки правильності облікових записів в доку-менті, який має назву оборотна відомість.

Оборотні відомості складають як за синтетичними, так і за ана-літичними рахунками. В них показують обороти за дебетом і креди-том рахунків, а також залишки на початок і кінець звітного періоду (місяця).

Оборотна відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді багатографної таблиці, у першій графі якої записують код і назву рахунків, а в наступних графах — дебетові і кредитові залиш-ки за рахунками на початок місяця, обороти за дебетом і кредитом кожного рахунка за місяць, а також залишки за рахунками на остан-нє число звітного місяця. В кінці оборотної відомості за кожною з граф визначають підсумки.

Складемо оборотну відомість за рахунками синтетичного облі-ку за даними ТОВ «Мрія», скористувавшись інформацією попере-дньої лекції (табл. 3.4).

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 3.4 ТОВ «Мрія» Оборотна відомість за синтетичними рахунками за ___ рік___ 200 __ р.

 

Рахунки          Сальдо на 01.01.200__р.      Обороти за рік           Сальдо на 31.12.200__р.

Код     Назва  Дебет  Кредит           Дебет  Кредит           Дебет  Кредит

10        Основні засоби         270000            —        —        —        270000            —

20        Виробничі запаси     31000  —        15000  —        46000  —

31        Рахунки в банках      70000  —        30000  40000  60000  —

36        Розрахунки з різ-ними дебіторами 60500  —        —        30000  30500  —

40        Статутний капі-тал   —        150000            —        50000  —        200000

44        Нерозподілені прибутки (непо-криті збитки)       —        54500  50000  —        —        4500

50        Довгострокові кредити банків        —        150000            —        —        —        150000

63        Розрахунки з по-стачальниками та підрядниками           —        77000  40000  15000  —        52000

            Разом  431500            431500            135000            135000            406500            406500

Таблиця свідчить, що оборотна відомість узагальнює дані по-точного синтетичного обліку, надаючи зведену інформацію про змі-ни господарських засобів та їх джерел за звітний період (місяць), а також їх наявність на початок та кінець періоду (місяця).

Оборотна відомість за синтетичними рахунками має велике контрольне значення для перевірки правильності й повноти облі-кових записів на рахунках, що ґрунтується на одержанні в ній трьох пар рівних між собою підсумків: рівність підсумків за дебетом і кре-дитом рахунків на початок періоду; рівність підсумків оборотів за дебетом і кредитом рахунків за місяць; рівність підсумків залишків за дебетом і кредитом рахунків на кінець періоду.

Рівність підсумків першої пари граф, тобто дебетових і кредито-вих залишків на рахунках на початок періоду, зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису за-лишків на початок періоду на активних і пасивних рахунках.

ема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Рівність підсумків другої пари граф, тобто оборотів за дебетом і кредитом рахунків, зумовлена подвійним записом операцій, згідно з якими кожна операція записується за дебетом і кредитом різних рахунків.

Третя рівність (тобто підсумки залишків за дебетом і кредитом ра-хунків на кінець періоду) зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початкові залишки на рахунках рівні між собою, а також рівні між собою суми оборотів, то і залишки активних і пасивних рахунків на кінець періоду в підсумку повинні бути рівними між собою.

Порушення цих рівностей свідчить про помилки, які було допу-щено в облікових записах або при складанні самої оборотної відо-мості.

За допомогою оборотної відомості за синтетичними рахунками можуть бути виявлені в облікових записах помилки, зумовлені по-рушенням правила подвійного запису: якщо сума операції записана у дебеті одного рахунка, а у кредиті іншого пропущена (або навпа-ки), або коли у дебеті рахунка дана операція, яка записана в одній сумі, а у кредиті кореспондуючого рахунка — в іншій. В цих випад-ках буде порушена рівність підсумків оборотів за період по дебету і кредиту рахунків в оборотній відомості, а також рівність залишків по них на наступну звітну дату.

Якщо ж господарська операція записана на рахунок в непра-вильній кореспонденції, або в неправильній, але в однаковій сумі, або була зовсім пропущена чи, навпаки, записана двічі, тобто коли помилка виходить за межі порушення правила подвійного запису, то оборотна відомість не забезпечує її виявлення. Такі помилки ви-являють іншими способами. Зокрема, повноту облікових записів за синтетичними рахунками перевіряють порівнянням підсумків дебе-тових і кредитових оборотів в оборотній відомості з підсумком реє-страційного журналу, в якому в хронологічному порядку зареєстро-вані господарські операції, здійснені за звітний період (табл. 3.5).

При правильних облікових записах на рахунках підсумок реє-страційного журналу (хронологічний облік) має дорівнювати під-сумкам оборотів за дебетом і кредитом рахунків в оборотній відо-мості. Так, у наведеному нами прикладі за звітний період підсумок реєстраційного журналу ТОВ «Мрія» склав 135000 грн (табл. 3.3), і ця сума дорівнює підсумкам оборотів за синтетичними рахунками, визначеними в оборотній відомості за звітний період (табл. 3.4).

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Таблиця 3.5

ТОВ «Мрія»

Реєстраційний журнал господарських операцій

за ___ рік___ 200__ р.

 

№ з/п  Зміст господарської операції           Дебет  Кредит           Сума, грн

1          На поточний рахунок надійшла заборго-ваність від дебіторів    31        36        30000

2          Частину прибутку спрямовано на збіль-шення статутного капіталу підприємства     44        40        50000

3          Надійшли виробничі запаси від поста-чальника  20        63        15000

4          Сплачено з поточного рахунка заборгова-ність перед постачальником за виробничі запаси           63            31        40000

            Разом  х          х          135000

Помилки, зумовлені порушенням встановленої кореспонденції рахунків, виявляють на підставі первинних документів, що служи-ли підставою для складання бухгалтерських проводок, записаних на рахунках.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використову-ють для складання бухгалтерського балансу на кінець звітного пе-ріоду (на останнє число звітного місяця).

Проте, слід зауважити, що складання балансу — це не механічне перенесення в балансову таблицю залишків рахунків, наведених в оборотній відомості. Оборотна відомість містить тільки попередні показники про наявні господарські ресурси та їх джерела на звітну дату. Визначені в ній залишки перед складанням балансу перевіря-ють і уточнюють. Тому оборотну відомість за синтетичними рахун-ками називають ще «перевірочним» або «оборотним» балансом.

Згідно із чинними правилами складання звітності на підприєм-ствах України існують певні правила групування залишків за ра-хунками для заповнення статей бухгалтерського балансу.

Показники оборотної відомості за синтетичними рахунками ви-користовують також для аналізу і оцінки господарських засобів та їх джерел. Так, наведена оборотна відомість свідчить, що господарські засоби за звітний період зменшилися на 25000 грн (406500 — 431500), в тому числі: за рахунок зменшення грошових коштів на поточному

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

рахунку — на 10000 грн (60000 — 70000), дебіторської заборгова-ності — на 30000 грн (30500 — 60500) й збільшення виробничих за-пасів — на 15000 грн (46000 — 31000), що у сукупності й зумовило загальну суму зменшення господарських засобів (–10000 — 30000 + + 15000). Зміни у майні підприємства зумовили і зміни у джере-лах його формування — за звітний період вони теж зменшилися на 25000 грн. Це сталося за рахунок зменшення заборгованості перед постачальниками на 25000 грн (52000 — 77000), зменшення нероз-поділеного прибутку на 50000 грн (4500 — 54500) й збільшення ста-тутного капіталу підприємства на 50000 грн (20000 — 150000), що призвело до зменшення на 25000 грн (–25000 — 50000 + 50000).

Розглянута оборотна відомість дає загальну інформацію про стан і зміни господарських засобів та джерел їх формування, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів: від кого надій-шли товарно-матеріальні цінності або грошові кошти, за рахунок яких джерел або де вони були використані. Цей недолік оборотної відомості можна усунути, побудувавши її за шаховою формою (табл. 3.6).

Суму оборотів за кожним рахунком записують на перетині ко-респондуючих рахунків, що дебетуються (по вертикалі), і рахунків, що кредитуються (по горизонталі). Так, наведена у таблиці 3.6 сума 15000 грн записана на перетині рахунків «Виробничі запаси» і «Роз-рахунки з постачальниками та підрядниками» й відображає над-ходження виробничих запасів на підприємство і, внаслідок цього, збільшення заборгованості перед постачальником; сума, що записа-на на перетині рядка рахунка «Рахунки в банках» і «Розрахунки з різними дебіторами» — 30000 грн, показує надходження грошових коштів від дебіторів, і зменшення внаслідок цього заборгованості дебіторів перед підприємством. У такому ж порядку аналізують зміст господарських оборотів за кожною господарською операцією і за кожним кореспондуючим рахунком.

Шахову оборотну відомість складають за даними записів на рахунках, які при відповідних формах бухгалтерського обліку ма-ють спеціальну будову. Це забезпечує можливість складати шахову оборотну відомість без додаткових вибірок оборотів за окремими рахунками. Основною перевагою шахової оборотної відомості є на-явність в ній кореспондуючих рахунків, що дає змогу аналізувати господарські обороти і використовувати облікову інформацію для

ТОВ «Мрія» Шахова оборотна відомість за синтетичними рахунками

за200   рік

 

Таблиця 3.6

 

 

\^Кредит Дебет\        Сальдо на початок    36        40        63        31        Оборот

за дебетом      Сальдо на кінець

 

            Дебет  Кредит          

           

           

           

           

            Дебет  Кредит

10        270000            —        —        —        —        —        —        270000            —

20        31000  —        —        —        15000  —        15000  46000  —

31        70000  —        30000  —        —        —        30000  60000  —

36        60500  —        —        —        —        —        —        30500  —

40        —        150000            —        —        —        —        —        —        200000

44        —        54500  —        50000  —        —        50000  —        4500

50        —        150000            —        —        —        —        —        —        15000

63        —        77000  —        —        —        40000  40000  —        52000

Оборот

за креди-

том      X         X         30000  50000  15000  40000  135000            X         X

Сальдо на кінець       431500            431500            X         X         X         X         X         406500            406500

Бухгалтер

 

Шдпис

 

П.І.Б.

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

оперативного управління і контролю. Так, наприклад, за даними шахової оборотної відомості визначають не тільки загальну суму грошових коштів, витрачених з поточного рахунка за звітній період (40000), а й на які потреби ці кошти було витрачено (для розрахун-ку з постачальником) тощо.

Шахову оборотну відомість використовують також і для пере-вірки правильності кореспондуючих рахунків. Так, якби в ній сума обороту була записана на перетині дебету рахунка «Поточний ра-хунок» і кредиту рахунка «Основні засоби», то така помилка була б відразу виявлена. Проте якщо обліковий запис зроблено непра-вильно, але практично допустимий, то шахова оборотна відомість не забезпечує виявлення такої помилки.

Незважаючи на певні переваги шахової оборотної відомості пе-ред оборотною відомістю за синтетичними рахунками, застосуван-ня її в практиці бухгалтерського обліку обмежено, оскільки при ве-ликій кількості рахунків вона громіздка, утруднюється її наочність і аналітичність.

У той же час шаховий принцип побудови і однократні шахові записи оборотів широко використовуються при побудові обліко-вих реєстрів, зокрема при журнальній формі бухгалтерського облі-ку. Крім оборотних відомостей за рахунками синтетичного обліку (простої і шахової форми), підприємства складають також оборотні відомості за аналітичними рахунками. Техніка складання цих ві-домостей така ж сама, як і за синтетичними рахунками. Тільки за синтетичними рахунками щомісячно складають одну оборотну ві-домість, а за аналітичними рахунками — за кожною групою рахун-ків, які ведуть до відповідного синтетичного рахунка.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками за змістом мо-жуть різнитися між собою, що зумовлено особливостями обліку майна, та джерел їх утворення на рахунках обліку.

Так, аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей ведеть-ся як в натуральних, так і в грошовому вимірниках, тому в оборот-них відомостях за аналітичними рахунками таких цінностей перед-бачено графи для запису їх кількості, ціни і вартості. Для залишків на початок і кінець періоду в оборотних відомостях за такими ра-хунками відводять тільки одну графу, оскільки кредитового залиш-ку за матеріальними рахунками не може бути.

Аналітичний облік розрахунків і джерел засобів ведуть тільки в грошовому вимірнику, тому в оборотних відомостях за такими

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

рахунками передбачені графи лише для грошового вимірника (фор-ма, ідентична формі оборотної відомості за синтетичними рахунка-ми — приклад щодо її заповнення розглядати не будемо).

На відміну від оборотної відомості за синтетичними рахунка-ми оборотні відомості за рахунками аналітичного обліку не мають трьох пар рівних між собою підсумків. Це пояснюється тим, що кожну оборотну відомість за рахунками аналітичного обліку скла-дають тільки за одним синтетичним рахунком.

В оборотній відомості за аналітичними рахунками залишки на початок і кінець залежно від того, якими є рахунки — активними чи пасивними, будуть дебетовими або кредитовими.

Оскільки записи за синтетичними і аналітичними рахунками здій-снюють одночасно на підставі одних і тих же документів, то при пра-вильних облікових записах підсумки оборотів і залишків в оборотній відомості за аналітичними рахунками мають дорівнювати сумам обо-ротів і залишку відповідного синтетичного рахунка. Порушення цієї рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах.

Розглянемо побудову оборотної відомості за аналітичними ра-хунками до матеріального синтетичного рахунка «Виробничі запа-си» (табл. 3.7, табл. 3.8 й табл. 3.9).

Для цього ускладнимо господарську операцію 5 із питання 3.1.7. поточної теми. Вона мала такий зміст:

Операція 5. Надійшли від постачальників виробничі запаси на за-гальну суму 15000 грн, у тому числі сировина і матеріали на 10000 грн, паливо на 5000 грн.

Конкретизуємо складники сировини й матеріалів та палива на підприємстві хлібопечення.

Надійшла сировина і матеріали:

—        борошно пшеничне вищого ґатунку — 2800 кг, ціна 2,50 грн за

один кілограм;

—        олія соняшникова — 600 л, ціна 5,00 грн за один літр. Надійшло паливо:

—        торф — 625 кг, ціна 8,00 грн за один кілограм.

Для визначення залишків на кінець періоду за кожним з видів ви-робничих запасів необхідно умовно розподілити залишки на початок періоду за рахунком «Виробничі запаси» у сумі 31000 грн за видами.

Припустимо, що на початок періоду залишки включали: Сировина і матеріали:

—        борошно пшеничне вищого ґатунку — 1000 кг, ціна 2,50 грн;

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

—        борошно житнє 1 ґатунку — 7000 кг, ціна 1,90 грн;

—        яйця вищого ґатунку — 1500 шт., ціна 0,50 грн;

—        цукор — 1500 кг, ціна 2,50 грн;

—        сіль — 700 кг, ціна 0,35 грн.

Паливо:

—        торф — 900 кг, ціна 8,00 грн;

—        вугілля — 500 кг, ціна 6,51 грн.

Заповнимо оборотні відомості за аналітичними рахунками.

Показники оборотної відомості за рахунками аналітичного об-ліку свідчать про рух (надходження, вибуття) і залишки матеріаль-них цінностей кожного виду. Підсумки оборотної відомості за цією групою аналітичних рахунків порівнюють з оборотами і залишками синтетичного рахунка «Сировина й матеріали» та «Паливо» і разом за рахунком «Виробничі запаси».

Порушення підсумків за синтетичним рахунком і відкритих до нього аналітичними рахунками в оборотній відомості свідчить про наявність таких помилок:

—        операцію відображено на синтетичному рахунку, але пропу-щено в аналітичному обліку (або навпаки);

—        на синтетичному рахунку за господарською операцією записа-но одну суму, а за аналітичними рахунками — іншу.

Проте якщо операція відображена не на тих аналітичних рахун-ках, але в групі синтетичного рахунка, що їх об’єднує, то помилку зазначеним вище способом виявити неможливо. Рівність підсумків рахунків аналітичного обліку і відповідного їм синтетичного ра-хунка у цьому випадку не порушується. Такі помилки виявляють у процесі поточного обліку (поява кредитового сальдо за матеріаль-ним рахунком, якого не може бути тощо) за допомогою документів, що служили підставою для записів, інвентаризації тощо.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками використовують також для одержання детальної інформації про рух і залишки окре-мих видів засобів та їх джерел, необхідної для контролю й опера-тивного керівництва. Аналіз цієї інформації дає змогу встановити, скільки і які саме матеріальні цінності надійшли на підприємство, скільки їх використано, чи відповідають їх залишки встановленим нормативним запасам; у якому становищі перебувають розрахунки з окремими дебіторами і кредиторами тощо. На підставі одержаної інформації приймають управлінські рішення, спрямовані на усу-нення недоліків і удосконалення роботи підприємства.

ТОВ «Мрія»

Оборотна відомість за аналітичними рахунками

до субрахунку 201 «Сировина й матеріали»

за200   рік

 

Таблиця 3.7

 

 

Назва

аналітичного

рахунка           a

s оа

к

кг s я

S

ч О      я a •—

я

я

в          Залишок на

початок періоду

01.01.200 р.    Оборот за період 200   рік    Залишок на

кінець періоду

31.12.200 р.

 

           

           

            .a н о

'2 .a ч

2                      Надходження Вибуття          .a н о

'2 .a ч

2         

 

           

           

           

           

                                   .a н о

'2 ч

2                     

           

 

Борошно пшеничне, в/г       кг         2,50     1000    2500,00           2800    7000,00           —        —        3800            9500,00

Борошно житнє, 1 г  кг         1,90     7000    13300,00         —        —        —        —        7000    13300,00

Яйця, в/г        щт       0,50     1500    750,00 —        —        —        —        1500    750,00

Цукор  кг         2,50     1500    3750,00           —        —        —        —        1500    3750,00

Сіль     кг         0,35     700      245,00 —        —        —        —        700      245,00

Олія соняшникова    л          5,00     —        —        600      3000,00           —        —        600      3000,00

Разом  X         X         X         20545,00         X         10000,00         X         —        X         30545,00

Бухгалтер

 

Шдпис

 

П.І.Б.

 

Таблиця 3.8

ТОВ «Мрія»

Оборотна відомість за аналітичними рахунками

до субрахунка 203 «Паливо»

за200   рік

 

Назва

аналітичного

рахунка           a

s еа

к

Н"

S

я я п О            я a •—

ев

я

В         Залишок на

початок періоду

01.01.200   р.  Оборот за період 200   рік    Залишок на

кінець періоду

31.12.200   р.

 

           

           

            .a н о

°2 .a ч

2          св        Надходження Вибуття          .a н о

'2 .a ч

2          св

 

           

           

           

           

            .a н о

'2 ■в ч

2          св        .a н о

'2 .a ч

2          св       

           

 

Торф   кг         8,00     900      7200,00           625      5000,00           —        —        1525    12200,00

Вугілля           кг         6,51     500      3255,00           —        —        —        —        500      3255,00

Разом  X         X         X         10455,00         X         5000,00           X         —        X         15455,00

Бухгалтер

 

Шдпис

 

П.І.Б.

 

Таблиця 3.9

ТОВ «Мрія»

Оборотна відомість за субрахунками

до рахунка 20 «Виробничі запаси»

за200   рік

 

Шифр і назва Субрахунка    a

s оа

к

Н"

S

я

S

ч О      я a •—

a

я

В         Залишок на

початок періоду

01.01.200   р.  Оборот за період 200   рік    Залишок на

кінець періоду

31.12.200   р.

 

           

           

            .a н о

°2 .a ч

2                      Надходження Вибуття          .a н о

'2 .a ч

2         

 

           

           

           

           

            .a н о

°2 ■в ч

2                      .a н о

'2 .a ч

2                     

           

 

201 «Сировина й матеріали»          X         X         X         20545,00         X         10000,00         X         —        X            30545,00

203 «Паливо»            X         X         X         10455,00         X         5000,00           X         —        X         15455,00

Разом  X         X         X         31000,00         X         15000,00         X         —        X         46000,00

Бухгалтер

 

Шдпис

 

П.І.Б.

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

При окремих формах бухгалтерського обліку (наприклад, при журнальній формі) поширення набуває такий порядок обліку, при якому відпадає необхідність у складанні оборотних відомостей за ана-літичними рахунками. Це досягається суміщенням ведення обліку за рахунками синтетичного й аналітичного обліку в одному регістрі, що дає змогу мати всі необхідні показники одночасно. Перевірка показ-ників проводиться безпосередньо при підрахуванні підсумків в облі-ковому регістрі за звітний період. Завдяки цьому витрачається менше часу на ведення обліку, підвищується достовірність його показників.

3.1.9. Методологічні основи обліку кругообігу об’єктів бухгалтерського обліку

Кожне підприємство в процесі своєї діяльності вступає у різні економічні взаємовідносини:

—        з постачальниками при закупівлі сировини, матеріалів, основ-них засобів тощо;

—        з покупцями при реалізації продукції;

—        з працівниками при розрахунках із заробітної плати;

—        з кредитно-фінансовими установами — з питань кредиту вання;

—        з бюджетом — при сплаті податків та зборів тощо.

Пригадаємо, яким чином відображаються вищезгадані взаємовід-

носини у бухгалтерському обліку? Шляхом господарських операцій.

Але які б господарські операції не відбувалися на підприємстві, весь кругообіг об’єктів бухгалтерського обліку можна розподілити на 3 стадії:

•          Постачання (перша);

•          Виробництва (друга);

•          Реалізації (третя).

Пригадаємо, саме ці стадії, а можливо ще називати їх процесами, відображають третю групу об’єктів бухгалтерського обліку, про що було зазначено у темі 1.

Узагальнено схему кругообігу господарських засобів, викорис-товуючи термінологію економічної теорії та формулу 3.1.1

 

 

(3.1.1) можна відобразити на рис. 3.1.17.

 

 

Puc. 3.1.17. Загальна схема кругообігу господарських засобів

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Стадія постачання — передбачає витрату підприємством пев-ної частини грошей на закупівлю засобів праці та предметів праці.

З одного боку тут беруть участь гроші, як засіб платежу і міра вартості, з другого, — цінності, які купує підприємство

Стадія виробництва — передбачає взаємодію засобів праці і предметів праці при активній ролі в цьому процесі праці — робочої сили.

Результатом цієї стадії є отримання з виробництва і оприбутку-вання готової продукції за собівартістю на склад підприємства

Стадія реалізації — виражається в передачі готової продук-ції з підприємства покупцеві за цінами реалізації шляхом купівлі-продажу.

Якщо отримана виручка більша від собівартості реалізованої продукції, це означає, що підприємство отримало прибуток, якщо ні — збиток.

Наступну схему, показану на рис. 3.1.17, відобразимо з викорис-танням умовних рахунків обліку для спрощення візуалізації (рис. 3.1.18).

Так, у процесі відображення господарських операцій поступо-во будемо відкривати 9 умовних рахунків: Грошові кошти, Засоби праці, Предмети праці, Заробітна плата, Амортизація (Знос), Ви-робництво, Готова продукція, Реалізація продукції, Прибуток (Фі-нансовий результат).

Визначимо ще одну умову за рис. 3.1.18 — залишок на початок періоду має тільки рахунок «Грошові кошти» в умовній сумі «Х», яка складається з трьох складових — «а», «в» та «с».

За звітний період відбулися такі господарські операції:

1.         Частину грошових коштів у сумі «а» спрямовано на закупівлю

засобів праці:

Д Засоби праці          К Грошові кошти

2.         Частину грошових коштів у сумі «в» спрямовано на закупівлю

предметів праці:

Д Предмети праці     К Грошові кошти

3.         Предмети праці повністю перенесли (умовно — без залишків на

суму «в») свою вартість у цьому виробничому циклі на вироб-

ництво продукції:

Д Виробництво        К Предмети праці

Активний Грошові кошти

X

 

Активний Засоби праці

Пасивний Амортизація

Активний Предмети праці

Пасивний Заробітна плата

+ С

 

Активний Виробництво

"►    +С

 

Активний Готова продукція

 

о          о

+          +

m         m

'   +      +

a          a

40        40

N—'    N         '

+         

 

Порівняльний Реалізація продукції

 

            с

U         +

+          ^

m         о

+          +

a          m

40        +

•■     ^ а     ч

+         

            ^—■

            +

+ п     

 

 

Активний Грошові кошти

 

Рис. 3.1.18. Схема кругообігу господарських засобів, відображена з використанням умовних рахунків обліку

 

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

4.         Засоби праці перенесли частку своєї вартості на виробництво

продукції у вигляді нарахованого зносу (амортизації) % від «а»:

Д Виробництво        К Амортизація (знос)

5.         Праця перенесла свою вартість на виробництво продукції у вигляді

нарахованої заробітної плати робітникам на суму «с»:

Д Виробництво        К Заробітна плата

6.         Готова продукція із виробництва оприбуткована на склад за

собівартістю виробництва («% а» + «в» + «с»):

Д Готова продукція  К Виробництво

7.         Готову продукцію повністю (умовно — без залишків на складі) за

собівартістю («% а» + «в» + «с») відпущено в реалізацію:

Д Реалізація продукції          К Готова продукція

8.         Надійшли грошові кошти від покупця за відвантажену йому

продукцію за цінами реалізації («% а» + «в» + «с») + «П»:

Д Грошові кошти      К Реалізація продукції

9.         Виплачена заробітна плата робітникам в сумі «с»:

Д Заробітна плата     К Грошові кошти

10.       Від реалізації продукції отримано результат — прибуток — шля-

хом порівняння дебету та кредиту рахунка «Реалізація продукції»

(Фінансовий результат) й визначення різниці. В означеному при-

кладі кредит був більший від дебету на суму «П»:

Д Реалізація продукції          К Прибуток

(Фінансовий результат)

Необхідно зауважити, що від реалізації може бути отримано і «негативний» фінансовий результат — збиток. Це означає, що ви-ручка від реалізації продукції не покриває витрат, пов’язаних з її виробництвом.

Вже було визначено, що першою невід’ємною умовою забезпе-чення кругообігу об’єктів обліку є процес постачання.

Він складається із сукупності операцій по забезпеченню під-приємства необхідними для господарської діяльності предметами праці (для виробництва — виробничими запасами — сировиною, матеріалами, паливом тощо, для торгівлі — товарами) та засобами праці (основними засобами — будівлями, спорудами, автомобілями тощо).

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

Фактична собівартість придбаних предметів праці та засобів праці складається із купівельної вартості і транспортно-заготівельних ви-трат ( це витрати на заготівлю, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця використання, страху-вання вантажу та інші витрати, які безпосередньо пов’язані з при-дбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях).

В зв’язку з цим для обліку процесу постачання у бухгалтерському обліку використовуються певні синтетичні та аналітичні рахунки.

Так, операції з придбання предметів праці обліковуються безпо-середньо на рахунках обліку Виробничих запасів («Сировина й ма-теріали», «Паливо», «Запасні частини» тощо), Товарів («Товари»), Малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо.

Операції з придбання засобів праці обліковуються на рахунках обліку Основних засобів (Будинки та споруди, Транспортні засо-би тощо), Нематеріальних активів (Ліцензії, Торговельні марки тощо).

Всі вищезазначені рахунки стосовно балансу є активними, звід-си за дебетом цих рахунків відображаються всі витрати, пов’язані з придбанням засобів та предметів праці.

Але нам вже відомо, що кожна звичайна господарська операція у бухгалтерському обліку відображається способом подвійного за-пису, тобто на двох кореспондуючих рахунках за дебетом одного і кредитом другого.

При відображенні процесу постачання кредитуватися будуть рахунки, які свідчать про те, від кого надійшли виробничі запаси, товари, основні засоби, тобто перед ким виникає заборгованість за кожне надходження.

Основним з подібних рахунків є рахунок «Розрахунки з поста-чальниками та підрядниками». Цей рахунок стосовно балансу — па-сивний, звідси на ньому за кредитом відображається наша заборго-ваність перед постачальником, доки її не буде сплачено.

Основними господарськими операціями, що відображають процес постачання, будуть:

1.         Надійшли товари від постачальника:

Д 28    К 63.

2.         Надійшла сировина й матеріали від постачальника:

Д 201  К 63.

Тема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

3. Сплачено з поточного рахунку заборгованість перед поста-чальником

Д 63    К 31.

Наступним після процесу постачання на виробничому підпри-ємстві є основний і найбільший за обсягом та складністю процес — процес виробництва продукції.

У торговельному підприємстві процес виробництва, як правило, відсутній — після процесу постачання (закупівлі) відразу почина-ється процес реалізації.

Вам вже відомо, що процес виробництва на підприємстві пов’язано з певними витратами на виробництво: сировини, матері-алів, палива, заробітної плати, амортизації основних засобів тощо. Крім того, підприємство здійснює витрати, пов’язані з обслугову-ванням виробництва і управлінням підприємства загалом.

Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва має відобра-зити всі витрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції, — з другого.

Основними рахунками з відображення виробничих витрат є «Виробництво» та «Загальновиробничі витрати», а інших витрат, які безпосередньо не пов’язані з виробництвом — «Адміністративні витрати» тощо. Ці рахунки стосовно балансу активні, за їх дебетом буде відображатися збільшення (накопичення) витрат, а за креди-том — списання витрат на визначені рахунки згідно з чинним за-конодавством.

Надходження виготовленої продукції на склад відображається за дебетом активного рахунка «Готова продукція», за його креди-том собівартість списується на дебет рахунка «Собівартість реалі-зації».

Основними господарськими операціями, що відображають процес виробництва, будуть наступні:

1.         Відпущено зі складу у виробництво матеріали:

Д 23    К 201.

2.         Списано паливо, використане для загальновиробничих по-

треб:

Д 91    К 203.

3.         Нараховано заробітну плату виробничому персоналу:

Д 23    К 661.

Модуль I. Основи теорії бухгалтерського обліку

4.         Нараховано амортизацію основних засобів адміністративного

призначення:

Д 92    К 131.

5.         Оприбутковано з виробництва на склад готову продукцію:

Д 26    К 23.

Процес реалізації виготовленої продукції є останнім у кругообі-гу господарських засобів.

Продукція реалізується за продажними цінами, які повинні встановлюватися підприємством так, щоб не тільки відшкодовува-лися витрати на виробництво продукції і її реалізацію, а й був одер-жаний прибуток для розширення власного виробництва.

Реалізація забезпечує можливість відтворення виробничих запа-сів і самого процесу виробництва, здійснення розрахунків підприєм-ства за своїми зобов’язаннями (перед бюджетом за податками, пра-цівниками з оплати праці, постачальниками за товарно-матеріальні цінності та послуги тощо), а також розраховується фінансовий ре-зультат від реалізації.

Для обліку процесу реалізації та розрахунків з покупцями ви-користовуються рахунки «Собівартість реалізації», «Доходи від реалізації», «Витрати на збут», «Розрахунки з покупцями і замов-никами», «Фінансові результати» тощо.

Основними господарськими операціями, що відображають процес реалізації, будуть наступні:

1.         Відвантажена готова продукція покупцеві:

Д 36    К 701.

2.         Списано собівартість реалізованої готової продукції:

Д 90    К 26.

3.         Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом:

Д 93    К 661.

4.         Надійшла на поточний рахунок заборгованість від покупців:

Д 31    К 36.

5.         Списано собівартість реалізованої продукції на фінансовий

результат:

Д 79    К 90.

6.         Списано доходи на фінансовий результат:

Д 70    К 79.

7.         Відображено фінансовий результат — прибуток:

Д 79    К 441.

ема 3. Розрахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Таким чином, у темі 3 у двох лекціях розглянуто два елементи методу бухгалтерського обліку — рахунки та подвійний запис. Ви-значено поняття про рахунки, їх побудову, розподіл рахунків на активні й пасивні та правила записів на рахунках. З’ясовано прин-ципи розподілу рахунків на рахунки синтетичного та аналітичного обліку та класифікацію рахунків за різними ознаками. Розглянуто структуру діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і орга-нізацій.

Визначено суть і контрольне значення подвійного запису. Роз-глянуто кореспонденцію рахунків та порядок складання бухгалтер-ських проводок, визначено взаємозв’язок між статтями балансу та рахунками бухгалтерського обліку. З’ясовано суть, значення, види й побудову оборотних відомостей.

Розглянуто об’єкти бухгалтерського обліку з точки зору кругоо-бігу господарських процесів та визначення фінансового результату, що є підґрунтям для вивчення ІІ та ІІІ модулів дисципліни «Бух-галтерський облік».