1.4. Про Сергія Андрієвського


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 

Загрузка...

Сергій Андрієвський (1847-1918). Народився в Катеринославі. В 1865 році з золотою медаллю закінчив курс у місцевій гімназії і вступив на юридичний факультет Харківського університету.

Див. За: Сагач Г. Золотослів. С. 27; детальніше про це див.: МаслюкВ. Латиномов-ні поетики і риторики XVII, першо'і половини XVIII ст. та 'іх роль у розвитку теорі'і літе-рат*и на Україні. — С. 89.

* Письма Ф. Прокоповича // Трудьі Киевской Духовнй Академии. — 1867. — С. 158.

*** Зеленецький К. П. Исследование о риторике. — М., 1991.

Шсля закшчення в 1869 рощ працює в прокуратурі Харківської судової палати, потім сшдчим в м. Карачеві, товаришем прокуро-ра Казанського окружного суду. В 1873 рощ, за безпосередньої участі А. Коні, з яким був близьким по спільній роботі в Харків-

участь в цьому процесі.

Самостійний у своїх міркуваннях, сміливий у поглядах, моло-дий правник поставив умову надати йому право в своїй промові визначити громадську оцінку вчинку Трепова і його особистості. Зрозуміло, що адмшістращя на таку вимогу не погодилася. Біль-

=™^        був ЗВ1-

своєму ,ругові місце юрисконсульта в одному із Петер.урзь-

Промова у справі Бекер принесла репутащю одного із найбли-скучіших риторів і популярність за межами Російської імперії.

В основу судової промови Андрієвський завжди висував особу підсудного, умови його життя, внутрішні мотиви злочину. Вш не відзначався глибоким всебічним анашзом матеріалів справи, недостатньо надавав уваги висновкам попереднього слід, —тва. «He будуйте вашого ріш,ння на доказаності його вчи-

на його спосіб дій».

Сергій Андрі,вський- майстер психолопчного захисту, ори-

сто вживав гострі співставлення.

У своїй книзі «Драми життя. Захисні промови», С. Андрієвсь-кий пише: «...Взагалі ж для кримінального захисту, не рахуючись з видатними обдаруваннями, скоріше за все корисні освічені, ро-зумні, щирі, добрі люди, а менш за все потрібні казуїсти, або ж

ГКЗЕ^»."™пропонують пу6ліщ потрі-

А ось ще один витяг з цієї книги, який засвідчує життєйське і професійне кредо автора «Якось : Вільні, один з приятелів мого клУнха, шсля'деба™, ^казав меі «Що б,про вас I думали, але кожен, хто слухає вас, мимовош відчуває: ця людина говорить правду. I ні від кого іншого я не чув відгуку більше для мене цін-ного, більш відповідного тому, чого я завжди прагнув».