1.2. Про Феофана Прокоповича


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 

Загрузка...

Один із засновників стилю українського бароко з й,го демокра-

 Плутарх «Порівняльні життєписи». — К., 1991. —С. 312-318.

Вихідець із середніх верств сусшльства. Закшчивши Київську академію, продовжував навчання в Польщі та Римі. Завдяки

«УЧе„„ї друж/ни», Р3 1706^ку Ф. і£ок„п„в„,Р- професор p.-

душ», «княгинею мистецтв». Спадщину видатного украінського просвітителя високо цшували Пушкш, Сумароков, Фонвізш та ш.

Шдручник риторики, який створив Ф. Прокопович, увібрав у себе прогресивні ідеї Арістотеля і складався з десяти книг:

Книга I. Загальні вступні настанови.

Книга II. Про підбір доказів і про ампш.ікащю.

Книга V. Про трактування почуттів. Книга VI. Про метод писання історії і про листи. Книга VII. Про судовий і дорадчий рід промов. Книга VIII. Про епідиктичний або прикрашувальний рід про-мови.

на важливі запитання й переконати, що щ відповіді є правильни-ми. Джерелами красномовства вш вважав природу, талант, осві-ту, тренування, насшдування. Учений обстоював принцип анти-чної класичної естетики про відповідність словесного вираження ідейно-емощйному змісту. У своєму курсі риторики вш писав про чеснохи рихора, який повинен вмшо розпочинахи виклад бу-ти поважним у повчанні, д,тепним , розважанні, сильним і бага-

Г„^7зГ^ТмТ'„ісХи?ч™?6ираіи СІИЛЬ не на св,й

тчастий і низький.

Завдання і мета високого стилю — хвилювати аудиторію, для чого слід підбирати емо.ійні, величні способи викладу: часті ме-

Квітчастий стшь має приносити насолоду, для чого вжива-ються гарні способи вислову: часті тропи, помірковані сентенції, дотепні вислови.

Низький стиль «служить для повчання і вживається у розпові-дях, якими ми повчаємо інших. Він виключає сильні емоції, рідко вживає фігури, тропи, буденні справи. Навчання вимагає низького стилю, розвеселення — середнього а зворушення - високого»*.

Фео|ан Прокопович— автор, славГзв.ного «Букваря», за яким вчилися українщ, росіяни, білоруси, молдавани, грузини, серби, болгари, греки та інші. Вш закликав учених академії до формування самостійного мислення, **іяв про генеращю україн-ських « ,навщв, а не крамарів науки» . Учений володів ,агатьма

і сьогодні вражає масштабністю.