Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_3b7e6d2760eee32d1ca187c247911801, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1.1. Про Демосфена і Цицерона : Юридичник практикум. Кримінальний процес, судова риторика : Бібліотека для студентів

1.1. Про Демосфена і Цицерона


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 

Загрузка...

Божество з самого початку, як мені вбачається, створило Де-мосфена і Цицерона за однією подобою, бо не лише характером одного й другого надало сугубо схожих рис: і честолюбство, і ві-льнолюбство — це воно визначило їхню поведшку як державних діячів, і малодушність віч-на-віч з небезпеками та війнами, але додало ще й чимало випадкових збігів. Навряд чи можна знайти двох інших ораторів, які, будучи людьми незнатними і скромни-

характер і випадок, немов художники, не влаштували між собою змагання, то важко було б вирішити питання, в чому полягає схожість цих двох мужів: чи в особистостях їхньої вдачі, чи в життєвих перипетіях. «Демосфен обладнав собі в підземеллі

зміцнював свій голос. Часто проводив він там по два, а то й три місящ шдряд, поголивши собі половину голови, аби було сором-но показатися людям на очі, навіть якби дуже захотілося. Але цим вш не обмежився: будь-які зустрічі, бесіди, ділові перегово-ри він використовував як привід і предмет для наполегливої ро-

кімнату для вправ і там відтворював увесь хід розмов, а також

докази, висловлені в них. Запам'ятовуючи промови, які йому до-велося почути, він намагався відновити в пам'яті послідовність міркувань і мовні перюди. Крім того, придумував усілякі виправ-лення і способи іншого висловлення того, що сказав він сам або хтось інший. Звідси і взялася думка, начебто він був мало здібний від природи, і вся сила його вислову та майстерність здобуті тяж-кою працею..., а Пітей одного разу пожартував, що докази Демо-сфена тхнуть ґнотом.

«Тільки ж твоя й моя лампи знають не одне й те саме», -ущипливо зауважив йому Демосфен,...Вш доводив, що той, хто готується до виступу, — справжній друг народу, бо така підгото-вка свщчихь про повагу до народу, а щлковихо не дбахи про те, як люди сприимаюхь промову, — власхивісхь прихильника оліга-рхії, який більше розраховує на насильсхво, аніж на словесне пе-

ву вимову вш виправляв у той спосіб, що в рот вкладав камшщ і так виголошував уривки з творів поетів. Голос свій він зміцнював тим, що розмовляв на бігу чи шдіймаючись на гору, або тим, що виголошував вірші чи якісь речення, не переводячи подиху. Вдо-ма у нього було велике дзеркало, стоячи перед яким, він викону-вавсвоївправи.

Демосфен обрав собі чудове поле діяльності державної- за-хист греків від посягань Філіпа на свободу Греції. Він з честю боровся проти Філша і скоро здобув гучну славу та привернув до себе увагу красномовством і відвагою, що ним захоплювалася вся Грещя, цшував його сам великий цар, а при дворі Філша набага-то більше було мови про нього, ніж про шших народних вожаків. Навіть його противники визнавали, що мають справу з видатною людиною. Так відзивалися про Демосфена його обвинувачі Есхін і Гшерід.

... Вся його державна діяльність була, якщо можна так висло-витись, настроєна на один, незмшний лад, зберігаючи завжди той

морально прекрасне віддавати йому перевагу заради нього само-го. Сюди належать такі промови, як «Про вшок», «Проти Арис-тократа», «Про звшьнення від провинностей», «Філшшки»....По якомусь часі афінський народ належно вшанував його пам'ять: вш поставив бронзову статую Демосфена і відповідною постановою надав право найстарішому з його роду харчуватися в прита-неї. На п'єдесталі був викарбуваний усім відомий напис: Мав би ти силу таку, Демосфене, як розум, могутню, то македонський Арен влади б не взяв. ...Маючи, як цього вимагає Платон, натуру

^ГбуГяку™. S ^в^=в-П=

Понтійський», яку вш написав ще в дитячі роки тетрасетрами. 3 часом удосконаливши свій поетичний талант і спробувавши своїх сил у різноманітних видах поезії, Цицерон уславився не лише як найвидатншшй оратор, а й як визначний поет. Щоправда, слава ораторського обдаровання Цицерона не поблякла понині, хоч у красномовстві з того часу відбулися чималі зміни, а поетична йо-го творчість у зв'язку з появою багатьох талантів цілком утрати-лаславуйпшшавзабуття.

... Голос він мав сильний і приємний, але різкий і не від-шліфований. У промовах, які вимагали сили й пристрасті, го-лос його постійно підвищувався настільки, що здавалося, ось-ось зірветься.

... Тіло його, загартоване вправами, стало здоровим, як у спра-вжнього юнака, а голос, тепер уже вироблении, набрав приємно-го звучання й сили і відповідав фізичному станові. Лише Аполо-ній слухав його без виразного задоволення, a no закшченні промови довго сидів у задумі. Нарешті, помітивши, що Цицерон зніяковів, сказав: «Я хвалю тебе, Цицероне, і дивуюсь твоєму об-

номовство-завдякитобі переходять до римлян».

... Та коли Цицерон, честолюбий від природи і надто заохочу-ваний батьком і друзями, почав виступати в суді як захисник, вш вийшов на перше місце не поступово, а відразу прославився, випе-редивши далеко всіх ораторів, що суперничали між собою на фо-руМ1. Кажухь, що в нього, як і в Демосфена, слабким мюцем була акторська виразність, через те вш наполегливо вчився в комічного актора Росція і трагічного — Езопа. Особливою заслугою Цицеро-на є те, що вш зумів показати римлянам, скільки привабливого й прекрасного таїть у собі красномовство. Вш довів їм, що справед-лива справа непереможна, якщо п належно висловити, і що розум-ний державний діяч повинен завжди у своїх вчинках мати на оці істину, а не вдаватися до лестощів, уміти красномовством принес-ти користь, не завдаючи болю. . Йому учинили небачені досі почесті і присвоїли звання «батька вітчизни». На мою думку, Цице-

ний вчинок, а тому, що він відвертав від себе людей постійним сам…вихвалянням і самозвеличан^м.

тому місяці вигнання. Міста зустрічали його з такою бурхливою радістю, що навіть, слова самого Цицерона, котрий згодом опи-сав ці дні, виявляються не досить виразними. А сказав він, що вся Італія несла його на плечах і так внесла в Рим.

...Тим часом наспіли вбивці — центуріон Гер,нній і військовий

що Цицерона понесли на ношах глухими тісними стежками до мо-ря. Захопивши з собою кількох чоловік, трибун помчав до виходу з гаю кружною дорогою, а Геренній бігом гнав стежкою. Почувши тупіт, Цицерон наказав рабам зупинитися й покласти ноші на зем-лю. Шдперши, за звичкою, швою рукою шдборіддя, вш безстраш-но чекав на своїх катів, брудний, давно не голений, із змарнілим від журби обличчям. Більшість присутніх заплющила очі, коли Ге-ренній вбивав його. Цицерон сам підставив шию під меч і Герен-ній перерізав йому горло. Так загинув Цицерон на шістдесят чет-вертому році життя. Відповідно до наказу Антонія, Ге»енній

церон сам назвав промови проти Антонія «Філіппіками», так вони називаються по сьогодні.*



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_3b7e6d2760eee32d1ca187c247911801, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0