4. Особливості обчислення плати за різні категорії земель


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Відповідно до вимог Закону України “Про плату за землю” земельний податок сплачується за землі сільськогосподарсько-го призначення; землі населених пунктів; землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; землі при-родоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культур-ного призначення; землі лісового, водного фондів (за межами населених пунктів).

Плата за землі сільськогосподарського призначення визна-чається ст. 6 Закону України “Про плату за землю”.

Земельне право України

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогоспо-дарських угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оц-інки у таких розмірах:

♦          для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

♦          для багаторічних насаджень - 0,03.

За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, неза-лежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земель-ний податок справляється згідно з частиною першою ст. 6 За-кону України “Про плату за землю”.

3 1 липня 1997 р. згідно зі ст. 25 Закону України “Про Дер-жавний бюджет України на 1997 рік” вищевказані ставки збільшені у 1,81 раза і встановлені у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, лук та пасовищ - 0,181; ба-гаторічних насаджень - 0,0543.

Ставки земельного податку з земель населених пунктів, гро-шову оцінку яких встановлено, визначаються у розмірі одного відсотка (0,01) від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 ст. 6 згаданого Закону України “Про плату за землю” (далі - Закон).

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються у розмірах, зазначених у табл. 13.1.

Таблиця 13.1

Ставки земельного податку з земельних ділянок населених пунктів, грошову оцінку яких не встановлено

 

                        Коефіцієнт, що

Групи населених      Середня ставка         застосовується у

пунктів 3        податку          містах Києві,

чисельністю   (копійок          Сімферополі,

населення      за 1 кв.м)        Севастополі та

(тис. чол.)                  містах обласного підпорядкування

до0,2   1,5       -

від 0,2 до 1     2,1       -

Розділ XIII. Економічне регулювання земельних правовідносин

Продовження табл. 13.1

 

                        Коефіцієнт, що

Групи населених      Середня ставка         застосовується у

пунктів 3        податку          містах Києві,

чисельністю   (копійок          Сімферополі,

населення      за 1 кв.м)        Севастополі та

(тис. чол.)                  містах обласного підпорядкування

від 1 до 3        2,7      

відЗдоЮ         3,0       -

від 10до20      4,8       -

від 20 до 50    7,5       -

від50до100     9,0       1,2

від 100 до 250            10,5     1,4

від 250 до 500            12,0     1,6

від 500 до 1000          15,0     2,0

від ЮООібільше        21,0     2,5 3,0

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів Ук-раїни до курортних, до ставок земельного податку, встановле-них частиною 2 цієї ст. 6 Закону, застосовуються коефіцієнти:

♦          на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;

♦          на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2,0;

♦          у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької облас-тей - 2,3, крім населених пунктів, які Законом Украї-ни “Про статус гірських населених пунктів України” віднесені до категорії гірських;

♦          на узбережжі Азовського моря та інших курортних місце-востях - 1,5.

Ставки земельного податку на земельні ділянки (за винят-ком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджуЗемельне право України

ють відповідні сільські, селищні, міські Ради, виходячи із се-редніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами 2 і 3 ст. 6 Закону.

Податок на земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистого транспорту громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельни-ми кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами грома-дян, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільсько-господарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарсь-кими будівлями і спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 Закону.

Податок на земельні ділянки, надані для потреб лісового господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється як складова плати за ви-користання лісових ресурсів, що визначається лісовим законо-давством.

Податок на земельні ділянки на територіях та об’єктах при-родоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськи-ми будівлями і спорудами, що не пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, справляється у п’ятикратному розмірі відповідного земельного податку, встановленого час-тинами 2 та 5 ст. 6 Закону.

♦          міжнародного значення - 7,5;

♦          загальнодержавного значення - 3,75;

♦          місцевого значення - 1,5.

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільсько-господарських угідь), що перевищують норми відведення, справляються у п’ятикратному розмірі.

Розділ XIII. Економічне регулювання земельних правовідносин

Податок за земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відпо-відно до законодавства України, залізниць, гірничодобув-них підприємств, а також за водойми, надані для виробниц-тва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 Закону.

Податок на земельні ділянки, надані для підприємств про-мисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення, за ви-нятком земельних ділянок, зазначених у Законі, справляєть-ся з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, Збройних Сил України та інших військових фор-мувань, створених відповідно до законодавства України, справляється у розмірі 0,02 відсотка від грошової оцінки оди-ниці площі ріллі по області, крім земель військових сільсько-господарських підприємств, з яких земельний податок справ-ляється згідно із ст. 6 Закону.

У разі використання залізничним транспортом, Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, ство-реними відповідно до законодавства України, земель не за цільовим призначенням, податок справляється у розмірах, вста-новлених частиною першою цієї статті.

Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користу-вання на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреацій-ного та історико-культурного призначення, за винятком земель, зазначених у частині 2 ст. 6 Закону, справляється у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, надані на землях лісового фонду, за винятком земель, зазначених у частині 2 ст. 6 Зако-ну та частині другій цієї статті, справляється як складова плати за використання лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.

Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими,

Земельне право України

жилими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, надані на землях водного фон-ду, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині 2 ст. 6 Закону, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцін-ки одиниці площі ріллі по області.