Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2. Склад земельних правопорушень Підстави та умови відповідальності : Земельне право України : Бібліотека для студентів

2. Склад земельних правопорушень Підстави та умови відповідальності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Земельні правопорушення, як і усі інші, складаються із чо-тирьох елементів: об’єкта, суб’єкта, об’єктивної сторони та суб-’єктивної сторони правопорушення.

Відповідальність може наступати лише при наявності всіх чотирьох елементів правопорушення. Відсутність хоча б одно-го із них виключає відповідальність.

Об’єктом земельного правопорушення являється земельний лад, встановлений земельним законодавством. В якості конк-ретного об’єкта виступає земля, конкретна земельна ділянка, права власників, користувачів, орендаторів землі.

Об’єктивна сторона земельного правопорушення – це кон-кретне діяння порушника, що посягнув на земельні інтереси

Розділ XII. Відповідальність як засіб реалізації земельного права

учасників земельних відносин (наприклад, знищення межових знаків, самовільне захоплення ділянки тощо).

Суб’єкти земельного правопорушення - це конкретні фізичні та юридичні особи - власники землі, які допустили по-рушення земельного законодавства. Суб’єктами такої відпові-дальності виступають також посадові особи або керівні праців-ники підприємств, організацій, установ, які також являються власниками чи користувачами землі.

Суб’єктивна сторона земельного правопорушення - це пси-хічне відношення суб’єкта щодо вчиненого діяння, тобто як порушник відноситься до скоєного діяння: скоює його умисно чи по необережності, недбалості.

При притягненні винних до юридичної відповідальності за земельні правопорушення необхідно дотримуватись встановле-них законодавством підстав та умов відповідальності.

Підстава відповідальності - це наявність закону, правової норми, якими передбачено той чи інший вид злочину.

Умови відповідальності також установлені законодавством. Ці умови дають можливість притягати суб’єкта до відповідаль-ності, а відсутність хоча б одного із них робить таке неможли-вим. Такими умовами є:

♦          протиправна поведінка суб’єкта;

♦          наявність шкоди;

♦          наявність прямого причинного зв’язку між шкодою і діянням;

♦          вина порушника.

Суб’єкт правопорушення несе відповідальність лише в тому випадку, якщо його поведінка, діяння являються протиправни-ми, тобто якщо він порушує закон, правові норми. Якщо діян-ня не являється таким, суб’єкт не може бути притягнутий до відповідальності.

Шкода, спричинена земельним правопорушенням, може бути майновою або моральною.

Майновий збиток виникає при порушенні законних майно-вих інтересів власника, володаря, користувача чи орендатора (наприклад, забруднення землі, зниження врожайності на цілий ряд років).

Земельне право України

Моральна шкода не спричиняє майнового збитку, але нано-сить шкоду морального чи фізичного характеру (наприклад, трудовій дисципліні, установленому порядку, колективу, особі).

Причинний зв’язок між правопорушенням і шкодою підтверджує, що шкода виникає якраз цієї причини, а не з якоїсь іншої.

Вина правопорушника – обов’язкова умова притягнення його до відповідальності. Без вини нема відповідальності. Вина може бути умисною або необережною, неумисною, недбалою. В залежності від цього встановлюються різні види покарання. Вказані вимоги, підстави та умови є обов’язковими для всіх форм власності.

Колективи (підприємства, організації), їх органи не можуть бути притягнуті до дисциплінарної чи кримінальної відпові-дальності, тому що ця відповідальність суворо індивідуальна. До цивільно-правової майнової відповідальності можуть притяга-тися як фізичні, так і юридичні особи, які скоїли шкоду.

Нове земельне законодавство України передбачає адмініст-ративну відповідальність у вигляді штрафів для підприємств і організацій, тобто юридичних та фізичних осіб.

3. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства

Дисциплінарна відповідальність за земельні правопору-шення Земельним кодексом України, як говорилось вище, не передбачена. Однак у практиці використання й охорони зе-мель дисциплінарні проступки скоюються часто, а винні в їх скоєнні громадяни притягаються до дисциплінарної відпов-ідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗПУ).

Заходам стягнення за порушення трудової дисципліни при-свячена ст. 147 КЗПУ. У ній підкреслюється, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у вигляді догани чи звільнення.

Розділ XII. Відповідальність як засіб реалізації земельного права

Усі земельні правопорушення, пов’язані з порушенням тру-дової дисципліни в земельних відносинах і носять характер дисциплінарних проступків, тягнуть за собою відповідальність згідно з порядком, визначеним Кодексом законів про працю України.

Установити наперед увесь перелік дисциплінарних земель-но-правових проступків у будь-яких правових актах майже неможливо. Дане питання вирішується конкретно в кожному окремому випадку.

Усі діяння, що порушують земельне законодавство, але не носять характер адміністративного проступка чи кримінально-го злочину, відносяться до дисциплінарних проступків. Мож-на навести конкретні характерні приклади, що зустрічаються у практиці.

Працівник самовільно (свідомо чи з необережності) пере-ставив межовий знак, змінив межу земельної ділянки. Це пору-шення було виявлено адміністрацією підприємства. На винного було накладено дисциплінарне стягнення, межовий знак постав-лено на своє місце. Порушення ліквідовано, відпала необхідність у накладанні на порушника адміністративного штрафу.

Дисциплінарними проступками також являються, наприк-лад, невжиття заходів щодо боротьби з бур’янами сільськогос-подарських культур, з водною і вітровою ерозією, порушення агротехнічних правил, правил зберігання і застосування хімічних препаратів, що призвели до погіршення земель тощо. Вони є характерними і типовими земельними дисциплінарни-ми порушеннями.

Такі дисциплінарні правопорушення можуть вчинятися як рядовими працівниками сільськогосподарських підприємств, ке-рівниками середньої ланки, спеціалістами, так і керівниками підприємств, їх заступниками. У випадку усунення цих порушень нема необхідності застосування (після дисциплінарних заходів) заходів адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Так само, наприклад, якщо декілька тонн мінеральних доб-рив замість розміщення їх у приготовленому складі були за-лишені на полі і внаслідок дощів ці добрива були змиті в

Земельне право України

річку, на землі утворились рівчаки, земля була забруднена. Це дисциплінарне земельне правопорушення. Керівник і його за-ступники, спеціалісти не вжили своєчасних заходів до попе-редження цього правопорушення. Тому можливе накладення на них дисциплінарних стягнень чи звільнення їх з посад за грубе порушення трудової дисципліни, невиконання своїх прямих обов’язків.

Можливі й інші дисциплінарно-земельні правопорушення, які тягнуть дисциплінарну відповідальність відповідно до ви-мог Кодексу про працю України.