Розділ ХІІ Відповідальність як засіб реалізації земельного права 1. Поняття і види юридичної відповідальності


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

У правовій науці України поняття юридичної відповідаль-ності трактується як установлення правовою нормою заходів державного примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення.

Заходи примусу зумовлюються характером суспільних відносин і правовими методами їх регулювання, ступенем сус-пільної небезпечності протиправного діяння, природою право-відносин, суб’єктом яких виступає правопорушник у даному конкретному випадку, колом його суб’єктивних прав та юри-дичних обов’язків.

У правовій нормі визначаються коло органів і службових осіб, яким закон надає право застосовувати заходи правового впливу, та порядок (процедура) здійснення функції застосуван-ня права.

Юридична відповідальність полягає в установленні для пра-вопорушника певних негативних наслідків особистого матері-ального характеру і служить відновленню порушених особис-тих і майнових прав. Наведені положення стосуються і юридичної відповідальності в земельному праві.

За порушення земельного законодавства Земельний кодекс України передбачає цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність за такі порушення як:

♦          укладення угод, що суперечать земельному законодав-ству;

♦          самовільне зайняття земельних ділянок;

♦          псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відхо-дами і стічними водами;

Земельне право України

♦          розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

♦          невиконання вимог режиму використання земель, вста-новленого законодавством;

♦          порушення строків повернення тимчасово займаних зе-мель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

♦          знищення межових знаків;

♦          приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

♦          нездійснення рекультивації порушених земель;

♦          знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехн-ічних споруд, захисних насаджень;

♦          невиконання умов знімання, зберігання і нанесення ро-дючого шару грунту;

♦          самовільне відхилення від проектів землеустрою;

♦          ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та від оформлення належним чином правоустановлюючих документів;

♦          порушення строків розгляду заяв громадян і вирішення питань про передачу та надання земельних ділянок.

Законом може бути встановлено відповідальність за інші види порушень земельного законодавства.

Самовільно зайняті земельні ділянки повертаються власни-кам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для викорис-тання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які са-мовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих ділянок провадиться за рішенням суду.

У випадках порушення родючого шару грунту, псування сільськогосподарських і лісових угідь, виведення з ладу об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також їх забруднення хімічними і радіоактивними речовинами, засміченРозділ XII. Відповідальність як засіб реалізації земельного права

ня промисловими, побутовими та іншими відходами і стічни-ми водами, невиконання умов знімання, зберігання і нанесен-ня родючого шару грунту, незалежно від ступеня погіршення якості сільськогосподарських і лісових угідь втрати цих угідь відшкодовуються у двократному розмірі.

У разі видання акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, який порушує права власника щодо володіння, користування чи розпорядження належною йому земельною ділянкою, такий акт визнається судом недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.

Збитки, заподіяні громадянам і юридичним особам внаслі-док видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок відповідного органу виконавчої вла-ди або органу місцевого самоврядування.

В Земельному кодексі України правової норми, що перед-бачає дисциплінарну відповідальність за земельні правопору-шення, не існує. Однак у практиці дисциплінарні проступки з питань використання і охорони земель скоюються і винні в їх скоєнні притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог Кодексу законів про працю України.

Кожна із перерахованих вище форм відповідальності засто-совується за скоєння відповідного правопорушення: дисципл-інарного проступка, цивільно-правового (майнового) порушен-ня, адміністративного проступка і кримінального злочину.

Дисциплінарний проступок – це діяння у вигляді порушен-ня трудової дисципліни під час виконання роботи, і заходи впливу (попередження, догана, звільнення з роботи тощо) вжи-ваються керівником підприємства стосовно працівників, які скоїли дисциплінарний проступок. Це робиться відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, а також статутів та положень.

Цивільна відповідальність настає у випадках скоєння май-нової шкоди, тому існує поняття майнової відповідальності, яку передбачає Цивільний кодекс України. Вона може бути само-стійною або застосовуватися разом з кримінальною, дисциплі-нарною і адміністративною відповідальністю.

Земельне право України

Адміністративний проступок – це діяння, не зв’язане з по-рушенням правил трудової діяльності, не суспільно небезпеч-не. За такі порушення винні особи притягаються до відпові-дальності спеціально уповноваженими органами – державними інспекторами, адміністративними комісіями відповідно до Ад-міністративного кодексу України.

Адміністративна відповідальність за земельні правопору-шення передбачена Земельним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Наприклад, за псування і забруднення сільськогосподарських та інших угідь, знищення межових знаків тощо.

Злочин – це кримінально каране суспільно небезпечне діян-ня. Цими ознаками воно відрізняється від інших правопору-шень. При вирішенні земельних спорів Земельний кодекс по-силається на інші законодавчі акти України. Одним із таких законодавчих актів є Кримінальний кодекс України. Так, згідно зі ст. 199 даного кодексу передбачається кримінальна відпові-дальність за самовільне зайняття земельної ділянки та само-вільне будівництво.