9. Захист прав та вирішення земельних спорів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам Ук-раїни рівні умови захисту прав власності на землю.

У ст. 13 Конституції України проголошено, що держава за-безпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і госпо-дарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

У Земельному кодексі України підкреслюється, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунен-ня будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих цим збитків.

Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділян-ки здійснюється шляхом:

♦          визнання прав;

♦          відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушу-ють права або створюють небезпеку порушення прав;

♦          визнання угоди недійсною;

♦          визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

♦          відшкодування заподіяних збитків;

♦          застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник не може бути позбавлений права власності на зе-

мельну ділянку, крім випадків, передбачених законом за умо-ви попереднього і повного відшкодування їх вартості.

У випадках, передбачених Земельним кодексом та іншими законодавчими актами України, допускається викуп земельної ділянки за згодою сторін або за рішенням суду. Власникові зе-мельної ділянки відшкодовується, крім її вартості, вартість іншо-го нерухомого майна в порядку, встановленому цивільним за-конодавством.

Колишній власник земельної ділянки, яка відчужена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділян-ки та відшкодування збитків, пов’язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділян-ка використовується з порушенням умов її викупу.

У ході використання земельних ділянок можуть виникати такі ситуації, коли дії учасників земельних відносин, у тому числі державних органів, або їх безпідставна бездіяльність мо-жуть порушити чиїсь права та інтереси. Наприклад, відбуваєть-ся самовільне захоплення чи незаконне використання однією особою земельної ділянки, наданої іншому суб’єкту, порушен-ня умов оренди, правил будівництва чи неповернення в уста-новлений строк тимчасово наданої ділянки, неприведення ділянки в належний стан. Конфлікти, розбіжності, що виника-ють у таких випадках, становлять собою земельні спори.

Земельне право України

Земельні спори можуть виникати не лише між власниками землі, землекористувачами, орендарями, але і між ними, з од-ного боку, і державними органами – з іншого. Наприклад, з приводу виділення і вилучення земельних ділянок: непогоджен-ня з рішенням про вилучення землі, про строки і величину наділу, умовами та величиною компенсації вартості шкоди. Причиною спорів можуть бути як зловмисні дії, так і помилки однієї із сторін з приводу своїх прав, обов’язків та інтересів, тобто неправильного їх розуміння. Тому порушення прав суб’єктів, а отже, і самі земельні спори можуть бути як дійсни-ми, так і уявними. У першому випадку земельний спір вирі-шується шляхом поновлення порушених прав і інтересів, у другому – шляхом роз’яснення справжніх правомочностей.

Земельний спір може бути ускладнений порушенням права на жилий будинок чи іншу будову (гараж, садовий чи дачний будинок). Це трапляється, коли виникає необхідність вилучен-ня земельної ділянки для державних чи громадських потреб і знесення будівлі. Крім того, у зв’язку з проведенням земельної реформи часто виникають нарікання громадян, підприємств, організацій до державних органів і посадових осіб, викликані безпідставною відмовою в наданні земельної ділянки, її прива-тизації, державній реєстрації прав на ділянку, видачі документів тощо. У цих випадках учасники спору рівні перед законом, не-зважаючи на те, що одна із сторін у спорі є представником орга-ну державної влади. Однак таке становище складається лише тоді, коли конфлікт відноситься до категорії земельного спору. Не можна вважати земельним спором розбіжності про належність земельної ділянки до того чи іншого адміністративно-територі-ального утворення (району, села), в межах якого здійснюються повноваження тієї чи іншої місцевої адміністрації.

Згідно з вимогами Земельного кодексу України земельні спори з питань здійснення прав на землю і регулювання земель-них відносин розглядаються органами місцевого самоврядуван-ня, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а також судом у порядку, встанов-леному цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з пи-тання земельних ресурсів розглядаються земельні спори щодо:

♦          відновлення меж земельної ділянки;

♦          відновлення обмежень щодо використання земель та зе-мельних сервітутів;

♦          відшкодування збитків землевласників та землекористу-вачів або втрат сільськогосподарських та лісових угідь;

♦          правового режиму використання земельних ділянок, які перебувають у спільній власності;

♦          розмежування земель населених пунктів;

♦          самовільного зайняття земельної ділянки.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням спеціально уповноваженого органу виконавчої вла-ди з питань земельних ресурсів, а також органів місцевого са-моврядування спір вирішується судом.