7. Моніторинг земель


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Моніторинг земель здійснюється на підставі норм Земель-ного кодексу України та Положення про моніторинг земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661.

Відповідно до Земельного кодексу України моніторинг зе-мель становить систему спостереження за станом земельного фонду, в тому числі земель, розташованих у зоні радіоактивно-го забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцін-ки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Об’єктом моніторингу земель є весь земельний фонд неза-лежно від форм власності на землю.

Залежно від охоплення територій здійснюється такий мон-іторинг земель:

♦          глобальний - пов’язаний з міжнародними науково-техн-ічними програмами;

♦          національний - охоплює всю територію України;

♦          регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економіч-них умов;

♦          локальний - на територіях нижче регіонального рівня, до територій окремих земельних ділянок.

Моніторинг земель складається із систематичних спостере-жень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін а також оцінки:

♦          стану використання угідь, полів, ділянок;

♦          процесів, пов’язаних із змінами родючості грунтів (розви-ток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), зростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестици-дами, важкими металами, радіонуклідами та іншими ток-сичними речовинами;

♦          стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосхо-вищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

Земельне право України

♦          процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, сельови-ми потоками, землетрусами, крайовими, кріогенними та іншими явищами;

♦          стану земель населених пунктів, територій, зайнятих на-фтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, гноє-сховищами, складами пально-мастильних матеріалів, доб-рив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об’єктами.

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:

♦          базові (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);

♦          періодичні (через рік і більше);

♦          оперативні (фіксують поточні зміни).

Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.

Інформаційне забезпечення моніторингу земель складаєть-ся з даних, які мають необхідну повноту для об’єктивної оцін-ки ситуації, її моделювання та прогнозування.

Здійснення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю інших соціально уповноважених органів виконавчої влади. Основою технічного забезпечення моніторингу є авто-матизована інформаційна система.

Зібрані шляхом моніторингу матеріали служать правовими підставами для прийняття необхідних рішень компетентними органами стосовно використання і охорони земель. Отже, орга-ни, що ведуть моніторинг земель, самі не приймають рішень, які зобов’язують користувачів земель та інших природних ресурсів вчиняти ті чи інші дії щодо виявлення земельних правопору-шень. Такі правозобов’язуючі рішення можуть приймати дер-жавні органи, що ведуть земельний кадастр, контроль за вико-ристанням земель, землеустрій.

Моніторинг, як захід щодо спостереження за станом зе-мель, підвищує ефективність діяльності органів державного

Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

управління земельними ресурсами. Одержані матеріали об-’єктивно характеризують фізичні, хімічні, біологічні процеси у навколишньому природному середовищі, рівень забруднен-ня грунтів, водних об’єктів, наслідки його впливу на рослин-ний і тваринний світ. Це дає можливість органам державного управління висувати відповідні вимоги до землекористувачів щодо усунення правопорушень в галузі використання і охо-рони земель, а також притягнення до відповідальності осіб, винних у цих порушеннях.

Держкомзем України своїм наказом від 6 березня 1997 р. № 36 затвердив Основні заходи щодо створення системи моніторин-гу земель України (див. табл. 11.1).

Таблиця 11.1

Основні заходи щодо створення системи моніторингу земель України.

 

№ з/п  Заходи щодо створення системи    Строки виконання

1          Розробка і затвердження переліку обов'язкових параметрів, які фіксуються при веденні моніторингу на державному, регіональному і локальному рівнях, критеріїв та нормативів оцінки стану земельних ресурсів            1997    -

1998    р.

2          Створення нормативно-методичної бази

моніторингу земель у вигляді основних

положень, інструкцій, методик та інших

документів з питань:

проведення спеціальних зйомок і обстежень,

які виконуються в рамках моніторингу

земель;

виявлення негативних факторів, які

підлягають контролю;

оцінки, прогнозу, попередження і усунення

негативних процесів            1997 -2000 р.

Земельне право України

Продовження табл. 11.1

 

№ з/п  Заходи щодо створення системи    Строки виконання

3          Ландшафтно-екологічне районування території України з виділенням районів розповсюдження основних негативних процесів за видами і ступенем їх впливу на стан земель          1998 р.

4          Розробка проекту створення мережі постійно діючих полігонів з експериментально-виробничого моніторингу земель, еталонних стаціонарних ділянок для спостереження за негативними процесами у всіх ландшафтно-екологічних районах  1998 р.

5          Розробка Порядку здійснення державного моніторингу земель 1998 р.

6          Розробка проекту інформаційного бюлетеня про стан земельних ресурсів України   1998 р.

7          Розробка проекту Державної програми моніторингу земель      1998 р.

8          Обстеження земель сільськогосподарського призначення, підданих інтенсивній ерозії, засоленню, підтопленню, втраті родючості та іншим процесам, що погіршують стан земель, з метою виявлення земельних ділянок, які знаходяться в кризовому стані            1997 -2000 р.

9          Оновлення карт якісного стану земель, зокрема сільськогосподарського та лісогосподарського призначення  1998 -

2005 р.

10        Розробка та впровадження нових методів і технологій моніторингу земель    1998 -

2000 р.

11        Створення та впровадження автоматизованої інформаційної системи моніторингу земель 1998 -

2000 р.

12        Розробка програми попередження і усунення наслідків негативних процесів, виявлених в результаті моніторингу земель  1999    -

2000    р.

Розділ XI. Контроль за виконанням і охороною земель. Вирішення земельних спорів

Продовження табл. 11.1

 

№ з/п  Заходи щодо створення системи    Строки виконання

13        Створення регіональних центрів моніторингу земель     1998 -

2000 р.

14        Апробація і впровадження елементів державного моніторингу земель в окремих регіонах  1998 -

2000 р.

15        Створення мережі ПОСТІЙНО ДІЮЧИХ ПОЛІГОНІВ 3 експериментально-виробничогомоніторингу земель, еталонних стаціонарних ділянок для спостереження за негативними процесами у всіх ландшафтно-екологічних районах 1999 -

2005 р.