5. Виробничий земельний контроль


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Виробничий контроль за використанням і охороною земель у тій чи іншій галузі господарства здійснюють посадові особи. Так само будується контроль і в землеробстві, оскільки посадові особи завжди зацікавлені в культурному веденні сільськогоспо-дарського виробництва. Однак цей контроль не можна назва-ти повноцінним за двох основних причин:

♦          керівники господарств обтяжені багатьма іншими турбо-тами, тому вони не можуть спеціально приділяти увагу питанням охорони родючості грунтів, дотриманню інших вимог земельного законодавства щодо раціонального і ефективного використання угідь внутрішньогосподарсь-кими підрозділами і окремими виконавцями сільськогос-подарських робіт;

♦          з іншого боку, деякі керівники свідомо чи несвідомо відда-ють перевагу поточним проблемам і результатам вироб-ництва порівняно з перспективними завданнями. Це, як правило, послабляє їх контрольні функції щодо викорис-тання землі.

У деяких господарствах працюють штатні землевпорядни-ки. У свій час вони більше займалися справами, пов’язаними з присадибними земельними ділянками. Тепер внаслідок ство-рення селянських (фермерських) господарств важливе значен-ня набуває складання екологічно і економічно обгрунтованих проектів земельного устрою таких господарств, а також конт-роль за дотриманням ними норм земельного законодавства. В

Земельне право України

окремих господарствах є спеціалісти, зайняті використанням меліоративних і захисних механізмів, а також полезахисних лісонасаджень: гідротехніки, меліоратори, агрономи-екологи тощо. Дані спеціалісти, відповідаючи за правильну експлуата-цію гідротехнічних споруд, приділяють увагу також їх ремонту і взагалі робочому стану. Це сприяє збереженню і працездат-ності відповідних споруд, а разом з тим правильному режиму зрощення і осушення земель. Розпорядження таких спеціалістів звичайно є обов’язковими для всіх працівників даного сільсько-господарського підприємства.