Розділ ХХІІ Правовий режим земель надрокористування 1. Поняття земель надрокористування


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Кодекс України “Про надра” від 27 липня 1994 р. визначає надра як частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України “Про охорону навколишнього при-родного середовища”, цим Кодексом та іншими актами законо-давства України, що видаються відповідно до них.

Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповід-ним законодавством України.

Надра є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихо-ваній формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Авто-номної Республіки Крим і місцеві Ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами зако-нодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на ко-рисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів Украї-ни за поданням Державного комітету України по геології і ви-користанню надр.

Роботи щодо видобування корисних копалин, із надр землі неможливо здійснювати без порушення грунтового шару, без впливу на земну поверхню. Тому землі для надрокористуван-ня мають певну специфіку: вони вилучаються із господарськоЗемельне право України

го обігу і не використовуються в якості самостійного природ-ного ресурсу. Це землі, необхідні для проведення робіт, пов’я-заних з геологічним вивченням надр, можуть тимчасово чи постійно відчужуватись для державних потреб з відшкодуван-ням власникам певних земельних ділянок їх вартості відповід-но до земельного законодавства.

Суб’єктами цих відносин виступають, з одного боку надро-користувач, з іншого - власник, володар, орендар земельної ділянки, що вилучається.

Місця розташування гірничодобувних об’єктів і підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт погоджують-ся з органами державного гірничого нагляду, охорони навколиш-нього природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними Радами та іншими зацікавленими органами.

У проектах будівництва гірничодобувних об’єктів повинні передбачатися:

♦          розташування наземних і підземних споруд, що забезпе-чує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

♦          способи проведення розкривних робіт, системи розроб-лення родовищ корисних копалин і технічні схеми пере-робки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечу-ють найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних речовин, а також ви-користання наявних у них компонентів;

♦          раціональне використання розкривних порід при розроб-ленні корисних копалин;

♦          складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовують-ся, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

Розділ XXII. Правовий режим земель надрокористування

♦          геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об’єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

♦          рекультивація порушених земель, максимальне збережен-ня грунтового покриву;

♦          заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколиш-нього природного середовища.

Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов’язаних з видобуван-ням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами.

У проектах повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів ви-робництва або локалізацію їх у визначених межах, а також за-побігають їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверх-ню та у водні об’єкти.