5. Водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попе-редження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією госпо-дарської діяльності, що регулюється.

На території водоохоронних зон забороняється:

♦          використання стійких та сильнодіючих пестицидів;

♦          влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

♦          скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути доз-волено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погоджен-ням з державними органами охорони навколишнього природ-ного середовища, водного господарства та геології.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спец-іально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них затверджено По-становою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. №486.

Цей порядок встановлює єдиний правовий механізм визна-чення розмірів і меж водоохоронних зон та ознаки їх правово-го режиму.

Водоохоронні зони встановлюються для створення сприят-ливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм.

Земельне право України

До складу водоохоронних зон обов’язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.

У межі водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх ви-користання відповідно до ст. 88-91 Водного кодексу України.

Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно - технічної документації.

Проекти цих зон розробляються на замовлення органів вод-ного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами охорони навколишнього природного середовища, земельних ресурсів, власниками землі, землекори-стувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:

♦          рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсив-ності берегоруйнування, конструкції інженерного захис-ту берега;

♦          цільового призначення земель, що входять до складу во-доохоронної зони.

Враховуючи, що ліси мають значну водоохоронну функцію, межі водоохоронних зон у них не встановлюються.

Водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі. Внут-рішня межа збігається з мінімальним рівнем води у водному об’єкті. Зовнішня межа, як правило, прив’язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і виз-начається найбільш віддаленою від водного об’єкта лінією:

♦          затоплення при максимальному повеневому (паводково-му) рівні води, що повторюється один раз на десять років;

♦          берегоруйнування, мандрування;

♦          тимчасового та постійного підтоплення земель;

♦          ерозійної активності;

♦          берегових схилів і сильноеродованих земель.

Зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначен-    Розділ XXI. Правовий режим земель водного фонду     

ня, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогос-подарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням:

♦          зони санітарної охорони джерел питного водопостачання;

♦          розрахункової зони перероблення берегів;

♦          лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охо-роні вод, із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води;

♦          усіх земель відводу на існуючих меліоративних системах, але не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб.

Для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохо-ронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ.

На землях міст і селищ міського типу розмір водоохорон-ної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як пра-вило, збігається з прибережною захисною смугою і визначаєть-ся шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності. На території водоохоронної зони за-бороняється:

♦          застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

♦          розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;

♦          скидання неочищених стічних вод з використанням ба-лок, кар’єрів, струмків тощо.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може провади-тись добування піску і гравію за межами земель водного фон-ду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Видобування піску та гравію провадиться на підставі доз-волів, що видаються в установленому законом порядку.

Земельне право України

Виконання водоохоронних та інших заходів щодо впоряд-кування водоохоронних зон, за винятком земель водного фон-ду, покладається на виконавчі комітети Рад, сільськогоспо-дарські, водогосподарські, рибогосподарські підприємства, a також на інших власників і землекористувачів.

3 метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруд-нення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибе-режні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва бере-ги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

♦          для малих річок, струмків і потічків, а також ставків пло-щею менше 3 гектарів - 25 метрів;

♦          для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

♦          для великих річок, водосховищ на них та озер -100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захис-на смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виді-ляється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

♦          розорювання земель (крім підготовки грунту для залужен-ня і заліснення), а також садівництво та городництво;

♦          зберігання та застосування пестицидів і добрив;

♦          влаштування літніх таборів для худоби;

            Розділ XXI. Правовий режим земель водного фонду     

♦          будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідро-метричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

♦          миття і обслуговування транспортних засобів і техніки;

♦          влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, ското-могильників, полів фільтрації тощо.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, мо-жуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її ре-жим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може вико-ристовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших ліку-вально-оздоровчих закладів з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах забороняється:

♦          застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;

♦          влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;

♦          влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;

♦          влаштування полів фільтрації та створення інших споруд приймання і знезараження рідких відходів.

Для потреб експлуатації та захисту від забруднення, по-шкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідро-технічних та гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках встановлюються смуги відведення з особливим режи-мом користування.

Розміри смуг відведення та режим користування ними вста-новлюються за проектом, який розробляється і затверджується

Земельне право України

за погодженням з державними органами охорони навколишнь-ого природного середовища та водного господарства.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються орга-нам водного господарства та іншим організаціям для спеціаль-них потреб і можуть використовуватися ними для створення водоохоронних лісонасаджень, берегоукріплювальних та проти-ерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ, вироб-ничих приміщень.

На судноплавних водних шляхах за межами міських посе-лень для проведення робіт, пов’язаних з судноплавством, вста-новлюються берегові смуги.

Розміри берегових смуг водних шляхів та господарська діяльність на них визначаються ст. 91 Водного кодексу Ук-раїни.

Порядок встановлення берегових смуг водних шляхів та ко-ристування ними визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою охорони об’єктів у районах забору води для цент-ралізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоров-чих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які под-іляються на пояси особливого режиму.

Межі зон санітарної охорони водних об’єктів встановлюють-ся місцевими Радами на їх території за погодженням з держав-ними органами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного гносподарства та геології.

Режим зон санітарної охорони водних об’єктів встанов-люється Кабінетом Міністрів України.