2. Правовий режим земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення 2.1. Поняття та класифікація земель природно-заповідного призначення


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Правовий режим земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення регламентується, головним чином, Земельним кодексом України та Законом України “Про природно-заповідний фонд України”.

До складу земель природно-заповідного фонду включають-ся ділянки суші і водного простору з природними комплекса-ми та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, еколо-гічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до законодавства надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

До природно-заповідного фонду України належать:

♦          природні території та об’єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регі-ональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;

♦          штучно створені об’єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-парково-го мистецтва.

Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам-’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

♦          заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні,

загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіо-

логічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та

карстово-спелеологічні;

Земельне право України

♦ пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Законодавством Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Території природних заповідників, заповідні зони біосфер-них заповідників, землі та інші природні ресурси, надані націо-нальним природним паркам, є власністю народу України.

Регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропоген-них ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосфер-них заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказ-ники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садо-во-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності на-роду України, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки ство-рені до прийняття цього Закону, не підлягають приватизації.

У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, парки-пам’ят-ки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов’язані за-безпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною пе-ререєстрацією охоронного зобов’язання.

Землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, а також землі природних територій та об’єктів, що ма-ють особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, a також історико-культурну цінність і є відповідно до статті 6 зга-даного Закону об’єктами комплексної охорони, належать до зе-мель природоохоронного та історико-культурного призначення.

На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи першкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Розділ XIX. Правовий режим земель особливо охоронних територій