7.3. Визначення часток у спільній частковій власності, обмежень та сервітутів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Земельна ділянка може бути об’єктом прав однієї чи декіль-кох осіб. Множинність суб’єктів виникає у разі спільного ви-користання земельної ділянки або в разі обтяження земельної ділянки правами третіх осіб.

Розмір земельної частки визначається проектом землеуст-рою за угодою між співвласниками майна, за рішенням суду з врахуванням розміру часток їх власності на нерухоме майно або за рішенням органу місцевого самоврядування.

В межах земельної ділянки можуть бути виділені реальні або ідеальні земельні частки.

Реальна частка – це частина ділянки, межі якої можуть бути встановлені в натурі (на місцевості), розмір якої дозволяє ут-ворити нову земельну ділянку без втрати її сутності.

Ідеальна частка не може бути встановлена в натурі без втра-ти її сутності. Її величина виражається дробом від розміру зе-мельної ділянки.

Незалежно від того, чи є земельна частка реальною або іде-альною, їй притаманні всі властивості, характерні для земель-ної власності.

В разі обтяження земельної ділянки правами третіх осіб та обмеження прав власника земельної ділянки встановлюються межі поширення цих обтяжень та обмежень – на ділянку в ціло-му або на її частину.

Межі поширення дії прав третіх осіб відображаються у виг-ляді об’єктів сервітуту згідно з класифікатором, який застосо-вується в земельно-реєстраційній системі.

Сервітути встановлюються відповідно до чинного законо-давства, рішень органів державної влади та місцевого самовря-дування, в порядку землеустрою та договорами (угодами) між власниками суміжних ділянок, рішенням суду.

Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

Обмеження прав власника земельної ділянки щодо її вико-ристання встановлюється згідно з класифікатором, який засто-совується в земельно-реєстраційній системі.

Зони з особливим режимом використання земель вста-новлюються відповідно до законів України, державних бу-дівельних, санітарних та протипожежних норм в порядку землеустрою.

Об’єкти сервітутів та зон з особливим режимом використан-ня земель повинні мати конкретний опис із зазначенням площі земельної частки, до якої вони відносяться. Межі цих об’єктів можуть бути відображені на плані земельної ділянки без їх вста-новлення в натурі (на місцевості).