4.2. Виконання робіт щодо інвентаризації земель


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Виконавцями робіт щодо інвентаризації земель є госпроз-рахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають доз-воли (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та земле-впорядних робіт (далі - підрядчик).

Земельне право України

Всі роботи щодо інвентаризації земель поділяються на два етапи: 1 етап - підготовчий; 2 етап - виробничий.

Шдготовчий етап виконується підрядчиком за участю за-мовника і полягає у:

♦          збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-гео-дезичними, планово-картографічними матеріалами райо-ну робіт;

♦          підготовці висновків про необхідність обстеження і зру-шення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;

♦          розробленні технічного завдання;

♦          підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);

♦          аналізі технічної, методичної і технологічної забезпече-ності робіт щодо інвентаризації земель;

♦          складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;

♦          аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;

♦          аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної доку-ментації, даних про розміри санітарно-захисних, охорон-них та захисних зон, державних будівельних норм;

♦          аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;

♦          аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпо-рядкування.

Вивченню і аналізу підлягають:

♦          облікові картки (паспорти) земельних ділянок;

♦          документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

♦          матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (понов-лення) і визначення меж земельних ділянок та меж насе-леного пункту;

♦          матеріали і обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивіду-альної забудови;

Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

♦          інформація про землекористувачів та землевласників;

♦          матеріали про підприємства та організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

♦          матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реє-стри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

♦          затверджена містобудівна та проектна документація (в тому числі для індивідуальних забудовників).

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає такі етапи робіт:

♦          структуризація території населеного пункту на мікрорай-они, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;

♦          встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

♦          формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;

♦          обстеження пунктів геодезичної мережі;

♦          обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

♦          обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

♦          складання акта встановлення та погодження меж населе-ного пункту і землекористувань;

♦          складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

В залежності від площі населеного пункту вибирається загаль-на схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний терито-ріальний розподіл та особливості території населеного пункту.

Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, квар-тал або інший компактний масив, обмежений існуючою забу-довою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можли-во), або природними межами (наприклад, міський парк,

Земельне право України

промислова зона, масив земель сільськогосподарського призна-чення тощо). Система кварталів або масивів об’єднується в рай-они. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землеко-ристувань виконується відповідно до Вказівок щодо ведення реєстраційної (поземельної) книги.

На підставі аналізу наявних планово-картографічних матер-іалів створюється робочий інвентаризаційний план та гогується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймаєть-ся виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в такому порядку:

♦          на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

♦          схематично наносяться межі землекористування всере-дині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відоб-раження кадастрових об’єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визна-чаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

♦          у містах республіканського і обласного підпорядкуван-ня - 1кв.м (0,0001 га);

♦          для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв.м (0,00025 га);

♦          у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв.м (0,0015 га);

♦          у селах - 100 кв.м (0,010 га).

На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

♦          у містах республіканського і обласного підпорядкуван-ня - не дрібніше 1:500;

♦          у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;

♦          у селах - 1:2000.

Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

Для забезпечення необхідної точності відображення прий-нятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обгрунтування і межових знаків відносно найб-лижчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна пере-вищувати:

♦          у містах республіканського і обласного підпорядкуван-ня - 10 см;

♦          у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

♦          у селах - 40 см. Помилка взаємного розташування сумі-жних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у мас-штабі плану.

Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

♦          складання списку власників землі (землекористувачів);

♦          польове обстеження об’єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.

Під час виконання робіт цього етапу необхідно керуватись такими принципами:

♦          основою для створення робочого інвентаризаційного пла-ну повинен бути планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районно-го) підпорядкування - масштабу 1:500;

♦          відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов’язкове;

♦          граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного підпорядкування -0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах -0,2 м; у селах - 0,4 м.

Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) по-чинаються із складання списку всіх землекористувачів (влас-ників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земель-ною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) груЗемельне право України

пуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обсте-ження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлен-ня та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекорис-тувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне об-стеження, опитування землекористувачів (власників землі).

Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх ви-несення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наяв-ності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.

Під час проведення польових обстежень проводиться тим-часове закріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться обрис земельної ділянки.

Подальше виконання робіт може здійснюватись за такими варіантами:

♦          у разі наявності плану масштабу не дрібніше 1:2000 тим-часово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив’язуються до пунктів полігонометріії (в обо-в’язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точки межі наносяться на план;

♦          у разі необхідності коригування плану в районі робіт про-кладається теодолітний хід, який прив’язується до точок геодезичної мережі або планової опори. З точок цього ходу проводиться дозйомка необхідних елементів ситу-ації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та елементи ситуації нано-сяться на робочий інвентаризаційний план;

♦          у разі наявності матеріалів аерофотозйомки поворотні точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план безпосередньо по їх віддешифро-ваному зображенню.

У разі відсутності спільних контурних точок на аерофотоз-німку та інвентаризаційному плані, по яких можна точно на-нести на інвентаризаційний план точки поворотів меж, визна-чається масштаб аерофотознімка в районі землекористування і Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

відповідно до визначеного масштабу та вимірів на аерофотоз-німку наносяться на інвентаризаційний план точки поворотів.

В усіх випадках необхідне обов’язкове координування меж, кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Усі геодезичні роботи по земельно-кадастровій інвентаризації земель виконуються відповідно до інструкції щодо топографіч-ної зйомки в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (1982 р.) та згідно з вимогами Будівельних норм і правил – БНІП 1.02.07-87 “Инженерные изыскания для строительства”.

Після закінчення натурних топографо-геодезичних робіт та землевпорядних робіт виконуються камеральні роботи. Це ро-боти щодо опрацювання результатів натурних топографо-гео-дезичних робіт, куди входить вирахування площ усіх землеко-ристувань у встановлених межах, а також формування документації. Виконує їх підрядчик.

У випадках відсутності чітких меж землекористувань, на підставі матеріалів польових обстежень і зібраних документів, у межах кожного кварталу (масиву), здійснюється встановлен-ня (поновлення) меж землекористувань в натурі, які закріплю-ються межовими знаками та за допомогою промірів прив’язу-ються до чітких контурів, складаються картки-кроки і акт закладки межових знаків. В акті, у разі неузгодженості меж земельних ділянок з суміжними землекористувачами, вказують шляхи вирішення спірних питань.

У складі документації щодо інвентаризації земель землеко-ристувачам (власникам землі) визначаються (фіксуються) об-меження щодо використання земельних ділянок, якщо такі передбачені законодавством, державними будівельними, сані-тарними, природоохоронними або іншими нормами.

Характер і конкретний зміст різних обмежень наведено у відповідних законодавчих і нормативних актах.

Графічний матеріал (складова частина документації) засві-дчується виконавцем (підрядчиком) та власниками землі або землекористувачами.

Земельне право України