2. Управління землями житлової і громадської забудови


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

У зв’язку з тим, що землі житлової і громадської забудови перебувають у віданні міських, селищних і сільських держав-них і виконавчих органів, вони здійснюють управління: пла-нують і організують експлуатацію земель, надають і вилучають земельні ділянки. Підприємство, яке бажає отримати землю, повинно перш за все звернутись в місцеву адміністрацію за місцем знаходження земельної ділянки. Ці ж органи ведуть також державний облік землі і контроль за її правильним ви-користанням, розглядають конфлікти, пов’язані з використан-ням земельної ділянки.

Органи державної влади і управління встановлюють в ме-жах своєї компетенції порядок здійснення містобудівної діяль-ності на своїх територіях і забезпечують захист прав та інтересів її учасників, які охоронюються законом. Вони контролюють дотримання нормативних актів у напрямку фінансування містобудівної діяльності, результати експертизи і реалізацію містобудівної документації, а також погоджують питання фор-мування промислових, рекреаційних та інших функціональних

Земельне право України

зон і об’єктів, використання природних ресурсів, охорони істо-рико-культурної спадщини і навколишнього середовища.

В свою чергу органи місцевого самоврядування відповідно до погодженої і затвердженої в установленому порядку місто-будівною документації забезпечують її реалізацію у визначені строки, дотримання містобудівних нормативів.

Державне регулювання містобудівної діяльності забезпе-чується:

♦          управлінням державними капітальними вкладеннями в створення і розвиток соціальної і промислової інфраст-руктур;

♦          регулюванням податкової політики;

♦          наданням дотацій, субсидій, субвенцій, інших бюджетних і позабюджетних видів фінансової і матеріальної допомо-ги на розвиток об’єктів містобудівельної діяльності;

♦          контролем за дотриманням містобудівельних нормативів і стандартів;

♦          здійсненням антимонопольних заходів приватизації об’єктів державної власності, в тому числі об’єктів неза-вершеного будівництва;

♦          проведенням експертизи, в тому числі технічної і еколог-ічної, містобудівельної документації.

Питання розвитку і благоустрою міста (селища), покращан-ня навколишнього середовища вирішуються у відповідних пла-нах і проектах, які являються містобудівними документами. До таких документів відносяться:

♦          генеральна схема розселення, природовикористання і те-риторіальної організації виробничих сил України;

♦          схеми і проекти районної планіровки, адміністративно-територіальних утворень;

♦          генеральні плани міст, інших поселень і їх систем;

♦          проекти міської і селищної адміністративної межі, а також сільських поселень;

♦          генеральні плани територій, підвідомчих сільським (рай-онним) адміністраціям, а також промислових, рекреацій-них та інших функціональних зон;

Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

♦          територіальні комплексні схеми охорони природи і при-родовикористання зон інтенсивного господарського ос-воєння;

♦          проекти детального планування громадського центру, житлових районів, магістралей міст;

♦          проекти забудови кварталів і ділянок міст та інших посе-лень.

Кожний вид містобудівної документації відповідає конк-ретним об’єктам містобудівної діяльності, виконується в пев-ному масштабі, має своє призначення і зміст, а також поря-док проведення експертизи, затвердження і погодження, установлений Кабінетом Міністрів України згідно з містобу-дівельним законодавством.

Затверджена містобудівна документація обов’язкова для виконання всіма учасниками містобудівельної діяльності. Містобудівна документація розробляється, як правило, на конкурсній основі, являється власністю замовника і пере-дається в розпорядження відповідних органів архітектури та містобудівництва.

Схема і проект районного планування охоплює територію одного, декількох адміністративних районів, цілої області тощо. В схемах районного планування науково погоджуються і уточ-нюються основи перспективного розвитку району, області. В них передбачається організація комплексного територіального розміщення і розвитку об’єктів народного господарства, міст і селищ, а також планомірного і раціонального використання і охорони природних ресурсів. Строк дії схеми районного пла-нування буває досить довгим (25 років).

Генеральний план міста, іншого поселення, території, підвідомчої міській (районній) адміністрації, являється основним юридичним документом, що визначає в інтересах населення умови проживання, напрямки і межі територіального розвитку, функціональне зонування, забудову і благоустрій території, збе-реження історико-культурної і природної спадщини.

Генеральні плани визначають також основні напрями екс-плуатації земель; їх цільову приналежність, розміщення житЗемельне право України

лових районів, промислових центрів та місць відпочинку; по-верховість будівництва, захисні санітарні зони тощо. Гене-ральні плани затверджуються на 25–30 років, вони покликані забезпечити оптимальну організацію земель житлової і гро-мадської забудови.

Проекти детального планування розробляються на основі генерального плану і охоплюють окремі частини міста (сели-ща): житлові та промислові райони, загальноміські центри, зони відпочинку і екологічного захисту. Такі проекти розра-ховані на 3–5 років.

Особливості правової охорони земель житлової і громадсь-кої забудови полягають в тому, що під час розміщення, проек-тування, будівництва та введення в дію нових і реконструйо-ваних об’єктів, будівель і споруд, а також впровадження нових технологій повинно передбачатися додержання екологічних та санітарно-технічних вимог щодо охорони земель.

Введення в дію об’єктів і застосування технологій, що не забезпечують вимог захисту земель від деградації або порушен-ня, забороняється.

Розміщення об’єктів, що впливають на стан земель, погод-жується з землевпорядними, природоохоронними та іншими органами в порядку, що визначається законодавством України.