Розділ ХVІІ Правовий режим земель житлової і громадської забудови 1. Поняття і склад земель житлової і громадської забудови


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

У відповідності з нормами Земельного кодексу України до земель житлової і громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлових будинків, інших громадських будівель і споруд, а також об’єктів загального користування.

До складу земель житлової і громадської забудови входять земельні ділянки:

♦          житлової і громадської забудови, зайняті жилими, куль-турно-побутовими, адміністративними, культовими та іншими спорудами, будівлями;

♦          загального користування, зайняті майданами, вулицями, дорогами, переїздами, набережними, парками, лісопарка-ми, скверами, бульварами, водоймищами, пляжами та іншими об’єктами, і призначенні для задоволення гро-мадських потреб населення;

♦          промислової, комерційної і комунальної забудови, зайняті промисловими, комунально-складськими та іншими ви-робничими об’єктами;

♦          транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, зайняті бу-дівлями і спорудами, залізничного, автомобільного, річко-вого, моського, повітряного та трубопровідного транспор-ту, магістралями інженерної інфраструктури і зв’язку;

особливо охоронних територій і об’єктів природно-запо-відного, природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення, зайняті пам’ятниками приро-ди, природними парками, національними парками і дендрологічними парками, ботанічними садами, лісами, що використовуються для організованого масового відпоЗемельне право України

чинку населення і туризму, і також землі із джерелами, що володіють природними лікувальними властивостями, і землі, на яких розташовані пам’ятники історії і культури, музеї-заповідники, музеї-садиби;

♦          водних об’єктів, зайнятих поверхневими водопотоками, замкнутими водоймами, поверхневими водоймами, аква-торіями, водоохоронними зонами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами;

♦          сільськогосподарського використання, зайняті сільськогоспо-дарськими угіддями, а також будівлями і спорудами, що обслуговують потреби сільськогосподарського виробництва.

Склад і правовий режим міст і селищ міського типу в прин-ципі однакові. До останніх віносяться також робітничі, курортні і дачні селища.

На землях житлової і громадської забудови дозволяється будівництво будинків, будівель і споруд відповідно до законо-давства та державних стандартів, норм, а також місцевих пра-вил забудови. Дана забудова повинна здійснюватися згідно з вимогами генерального плану населеного пункту, іншої місто-будівної документації, плану земельно-господарського устрою.

Громадянам за рішенням сільської, селищної, міської ради із земель права комунальної власності або за рішенням місцевої державної адміністрації із земель права державної власності можуть передаватися у власність або надаватися в оренду зе-мельні ділянки для спорудження індивідуальних житлових будинків, господарських будівель і гаражів.

Житловим, житлово-будівельним кооперативам за рішен-ням сільської, селищної, міської ради із земель права кому-нальної власності, а за рішенням місцевих державних адмін-істрацій - із земель права державної власності можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися у дов-гострокову оренду земельні ділянки для житлового будівниц-тва, розмір яких встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Гаражно-будівельні кооперативи можуть отримувати земельні ділянки у власність або корис-тування на умовах оренди.

Розділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

Прибудинкові земельні ділянки, на яких розташовані бага-токвартирні житлові будинки, що перебувають у державній або комунальній власності, надаються в постійне користування організаціям або будинковим кооперативам, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації багатоквартирних житлових будинків і утворення при цьому житлового товариства, прибудинкові зе-мельні ділянки передаються безоплатно у власність або нада-ються в оренду цим товариствам на їх вибір.

Порядок використання прибудинкових земельних діля-нок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, визначається спеціально уповноваженими органами вико-навчої влади з питань земельних ресурсів та з питань місто-будування і архітектури.

На землях населених пунктів забороняється діяльність, яка суперечить їх призначенню або може негативно вплинути на здоров’я населення, яке проживає на цих територіях.

З метою забезпечення ефективного використання земель, сприятливих санітарних і екологічних умов проживання насе-лення на землях поселень здійснюється зонування правового режиму їх використання, яке визначається законом.

Громадяни і юридичні особи, яким належить нерухоме май-но та земельна ділянка на праві спільної власності, володіють, користуються і розпоряджаються нею спільно.

Використання та розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам і юридичним особам на праві спільної часткової власності, визначається співвласниками нерухомого майна і земельної ділянки пропорційно розміру їх часток у спільній власності. Якщо згоди на використання та розпорядження спільної земельної ділянки не досягнуто, спір вирішується судом.

Крім висвітлених вище основних вимог Земельного кодек-су України головні напрями містобудівної діяльності та регу-лювання земельних відносин визначені також Законом Украї-ни “Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р.

Земельне право України

Відповідно до вимог цього Закону під час здійснення місто-будівної діяльності повинні бути забезпечені:

♦          розроблення містобудівної документації, проектів конк-ретних об’єктів згідно з державними стандартами, норма-ми і правилами, архітектурно-планувальними завданнями і технічними умовами;

♦          розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверд-жених у встановленому порядку містобудівної докумен-тації та проектів цих об’єктів;

♦          збереження і відновлення пам’яток архітектури і містобу-дування, природного ландшафту та охорона навколишнь-ого середовища;

♦          урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;

♦          інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населе-них пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;

♦          участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні місто-будівної документації, проектів окремих об’єктів і внесен-ня відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації та планів земельно-господарського устрою.

Землі, визначені для перспективного розвитку населених пунктів, споруджених конкретних об’єктів, до часу їх вилучен-ня (викупу) і надання для містобудівних потреб використову-ються власниками землі, землекористувачами відповідно до земельного законодавства.

Сільські, селищні та міські ради користуються переважним правом викупу земель, будинків і споруд, передбачених затверРозділ XVII. Правовий режим земель житлової і громадської забудови

дженою містобудівною документацією для розвитку населених пунктів та інших громадських потреб.

Державний контроль за використанням і забудовою зе-мель, визначених для містобудівних потреб, забезпечення можливості здійснення на них запланованої містобудівної діяльності провадиться органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, спец-іально уповноваженими на це державними органами та їх підрозділами на місцях.

Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудів-них потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передба-ченому земельним законодавством, та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.