2. Правовий режим земель юридичних осіб 2.1. Правові форми використання земель юридичними особами


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 

Загрузка...

Використання земель та інших природних ресурсів юридич-ними особами може здійснюватися на праві колективної і при-ватної власності на землю та права природокористування, в тому числі орендного. Основними користувачами земель сільськогосподарського призначення є колективні та інші сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські коопе-ративи і акціонерні товариства, а також сільськогосподарські науково-дослідні й навчальні заклади.

На праві колективної власності можуть використовуватись землі, які передаються безкоштовно колективним сільськогос-подарським підприємствам, кооперативам, акціонерним товари-ствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших дер-жавних сільськогосподарських підприємств. Передача ділянок у колективну власність провадиться місцевими радами, на те-риторії яких вони розташовані. Разом з тим, не можуть переда-Розділ XVI. Правовий режим земель фізичних і юридичних осіб

ватися у таку власність землі загального користування населе-них пунктів, землі гірничодобувної промисловості, єдиної енер-гетичної системи, транспорту, зв’язку, оборонного, природоохо-ронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісового фонду, за винятком невеликих ділянок до 5 га; водного фонду, за винятком невеликих ділянок до 3 га, земельних ділянок, що входять до складу сільськогосподарсь-ких угідь, та землі сільськогосподарських науково-дослідних установ, навчальних закладів тощо. Розпорядження землями, які перебувають у колективній власності, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Кожний член колективу сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства має право на земельну ча-стку (пай) землі, яка перебуває у власності відповідного підприє-мства, кооперативу, товариства. Це право посвідчується Сертифі-катом на право на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки в умовних кадастрових гектарах та вартісному виразі, що може бути об’єктом купівлі-продажу, міни, дарування, успадкування й застави. В той же час ці особи можуть безпереш-кодно вийти з відповідного підприємства, кооперативу, товариства та одержати безкоштовно у приватну власність належний їм пай у натурі на місцевості і отримати на цю частку Державний акт на право приватної власності на землю.

Разом з тим, власникам таких земель можуть передаватися для використання ділянки для сільськогосподарських цілей на праві постійного або тимчасового користування, у тому числі на праві орендного використання земель.

Розміщення об’єктів внутрішньогосподарського будівницт-ва на землях сільськогосподарських кооперативів, підприємств, товариств проводиться відповідно до затверджуваних проектів внутрішньогосподарського землеустрою. Однак, як правило, не допускається використання для будівництва цих об’єктів зро-шувальних і осушених земель, ріллі, ділянок, зайнятих багато-річними плодовими насадженнями, тощо.

Поширеною формою використання природних ресурсів суб’єктами сільського господарства є право користування зем-Земельне право України

лею, водами, лісами, надрами та іншими природними ресурса-ми. Сільськогосподарським державним, кооперативним та іншим господарюючим підприємствам, установам і організаці-ям земля у користування надається для сільськогосподарських цілей, несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям надаються землі сільськогосподарського призна-чення для ведення підсобного господарства, а громадянам та їх об’єднанням – для городництва, сінокосіння і випасання худо-би, ведення підсобного господарства тощо. Ст. 38 Закону “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачає, що використання природних ресурсів здійснюється у загально-му і спеціальному порядку. Громадянам, зайнятим у сільсько-му господарстві, гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних по-треб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за ними та надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передба-чених законодавством України.

Для спеціального використання земель та інших природ-них ресурсів сільськогосподарським підприємствам, установам організаціям передаються у встановленому порядку землі та інші природні ресурси у власність або надаються у користуван-ня чи оренду на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у відповідних органах місцевої виконавчої влади, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, перед-бачених законодавством, на пільгових умовах.

Чинне законодавство передбачає такі види використання природних ресурсів: право землекористування, водокористу-вання, лісокористування, право користування надрами, корис-ними копалинами місцевого значення, торфом тощо, право користування тваринним світом для потреб сільського госпо-дарства. Право користування землею може бути постійним або тимчасовим з встановленням строку до трьох років (короткос-троковим) та від трьох до десяти років (довгостроковим). Зок-рема, громадянам можуть надаватися в користування земельні ділянки для індивідуального городництва у розмірі, що не пе-Розділ XVI. Правовий режим земель фізичних і юридичних осіб

ревищує 0,15 га. Кооперативам громадян надаються ділянки для колективного городництва. Якщо громадяни мають у влас-ності худобу, то їм надаються в користування ділянки для сіно-косіння і випасання худоби у розмірі, який не перевищує 1 га.

Користування водами для потреб сільського господарства здійснюється у порядку загального і спеціального водокорис-тування. Під час зрошення земель сільськогосподарського при-значення водокористувачі повинні здійснювати заходи щодо попередження підтоплення, заболочення, засолення та забруд-нення земель. Для зрошення таких земель використовуються води, якість яких повинна відповідати встановленим нормати-вам. Зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренаж-них вод у водні об’єкти провадиться на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Зрошення цих угідь стічними водами може дозволятися тільки органами охорони навколиш-нього природного середовища за погодженням з органами сан-ітарного і ветеринарного нагляду.

У разі проведення осушення земель сільськогосподарсько-го призначення слід вживати заходів щодо запобігання дегра-дації та вітровій ерозії цих земель, а також погіршення стану водних об’єктів.

Для потреб сільського господарства можуть здійснюватися такі види використання земель лісового фонду та лісокористу-вання: заготівля деревини, другорядних лісових матеріалів, побічні лісокористування. Заготівля деревини у порядку спец-іального використання може здійснюватися під час рубок го-ловного користування в стиглих деревостанах, у виняткових ви-падках – у перестигаючих деревостанах у лісах другої групи та інших рубок (санітарної, з метою прокладення просік, реконст-рукції деревостанів, лісовідновних робіт тощо) за лісорубним квитком чи ордером, що видаються органами, які ведуть лісове господарство.

Найбільш поширеними є побічні лісові користування: ви-пасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лісової підстилки та очерету на підставі лісових квитків. Для заготівлі сіна і ви-Земельне право України

пасання худоби постійним лісокористувачам щороку визнача-ються земельні ділянки лісового фонду на підставі лісовпро-вадження або спеціального обстеження.

Використання надр суб’єктами, що ведуть сільське господар-ство, може здійснюватися шляхом користування ними для своїх господарських і побутових потреб, не пов’язаних з добуванням корисних копалин, користування з метою добування для своїх потреб корисних копалин місцевого значення і торфу без на-дання гірничих відводів та промислове розроблення таких ко-палин і торфу на підставі гірничих відводів.

Зокрема, вони мають право в межах наданих їм земельних ділянок користуватися надрами для своїх господарських та побутових потреб шляхом видобування корисних копалин місцевого значення без отримання спеціальних дозволів (ліцензій). Користування з метою добування таких копалин і торфу без надання гірничого відводу дозволяється за умови, що це має здійснюватися в межах наданих ділянок загальною гли-биною розробки до 2 м і прісних підземних вод до 20 м. У ви-падках застосування спеціальних технічних засобів користуван-ня надрами має погоджуватися з місцевими радами народних депутатів та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки на місцях.

Відповідно до законодавства допускається використання сільськогосподарськими підприємствами, кооперативами та акціонерними товариствами корисних властивостей життєді-яльності тварин – природних санітарів середовища, запилювачів рослин, а також використання тварин з метою одержання про-дуктів їх життєдіяльності (меду і воску диких бджіл тощо) без їх вилучення та знищення, погіршення середовища перебуван-ня і без заподіяння їм шкоди.

Не виключаються й інші види користування тваринним світом для потреб сільськогосподарського виробництва – добу-вання диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напівневільних умовах, ведення рибальства у рибогоспо-дарських водоймах, в тому числі – і на умовах оренди тощо.

Розділ XVI. Правовий режим земель фізичних і юридичних осіб