2. БУР’ЯНИ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД НИХ 2.1. Поняття про бур’яни та їх походження


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

Історія землеробства налічує близько 14–15 тисячоліть. Уже з початку виник-нення землеробства рослинність була розподілена на культурну, яку вирощують для одержання урожаю, і дику, яка добре використовує екологічні умови і не використо-вується людиною. Таким чином, бур’яни є компонентом агроценозів.

Бур’яни — це дикорослі рослини, що засмічують сільськогосподарські угіддя, зни-жують продуктивність та якість урожаю вирощуваних культур. Культурні рослини, які засмічують посіви інших культур, називають засмічувачами. За місцем поширен-ня всі бур’яни поділяють на сегетальні, які засмічують польові угіддя, та рудеральні, які поширені на смітниках. Окремо виділяють групу карантинних видів — особливо шкідливі бур’яни, яких немає або вони обмежено поширені на території України.

В ході еволюції види бур’янів набули особливих властивостей і виживають тіль-ки в певних агрофітоценозах. Ці види називають спеціалізованими бур’янами. Серед них особливо виділяються важковідокремлювані бур’яни, насіння або плоди яких за морфологічними, фізичними та іншими ознаками схожі з насінням основної культу-ри і відокремлюються від нього тільки спеціальними засобами.

Щодо видового складу бур’янів, то на нього в кожному ґрунтово-кліматичному регіоні мали вплив особливості ґрунту, метеорологічних умов, властивості культур-них рослин, а також технології їх вирощування.

Відомо, що жито і овес були бур’янами пшениці. Із групи бур’янів людина віді-брала в культуру також сою, лялеманцію. Водночас припинилися вирощувати щи-рицю, лободу, гірчицю польову, які раніше застосовувалися в культурі. Окремі види бур’янів походять від культурних. Так, просо волосотеподібне з’явилося в результаті відбору з культурного проса.

У сучасній практиці відомо до 500 тисяч видів вищих рослин, що ростуть у різних частинах планети. Серед цього розмаїття видів майже 20 тисяч вирощується в куль-турі і близько 30 тисяч — це бур’яни.

В Україні зареєстровано близько 4 тисяч квіткових рослин, серед них виділяють понад 200 культурних видів, а до бур’янів відносять 700 видів. На конкретному полі буває всього кілька десятків видів бур’янів.

Географічними центрами походження багатьох видів бур’янів вважають ста-родавні центри зародження і розвитку землеробства. Так, основні види бур’янової флори Середньої і Східної Європи сформувалися в Стародавньому Придніпров’ї та Середземномор’ї, де в давнину зароджувалися вогнища землеробства (Оріяна, Єги-пет, Палестина, Ірак, Іран, Середня Азія).

З названих територій походять кукіль, вівсюг, пажитниця, стоколос житній, сокирки польові, гірчак виткий, гірчиця польова, редька дика, волошка синя, мак-самосійка та деякі ін. На Європейському континенті трапляються також бур’яни американського походження: пушняк канадський, триреберник непахучий, галінсога дрібноквіткова.

2. Бур’яни та заходи захисту сільськогосподарських культур від них

Як зазначалося, залежно від ареалу поширення та місця походження бур’яни по-діляють на посівні та пустирні (рудеральні). Серед посівних бур’янів виділяють спе-ціалізовані види, антропоходи, що трапляються тільки в культурних посівах: кукіль, волошка синя, вівсюг, пажитниця, рижій, шпергель льоновий, гречка татарська. Інші посівні бур’яни належать до анофітів, тобто можуть засмічувати посіви, але не втра-тили зв’язку з природними фітоценозами і ростуть на луках, у степу та в лісах. До них належать пирій повзучий, спориш, тонконіг, хвощ польовий, щавель, осот.

До рудеральних бур’янів належать ті види, які пристосувалися до життя на сміт-никах, пустирях. Це блекота, кропива, дурман, чорнощир та ін.

Серед бур’янової флори є й корисні види. Так, лікарськими властивостями від-значаються бур’яни мати-й-мачуха, вовчок, пирій повзучий, берізка польова, полин, гірчак рожевий, кірказон, рутка лікарська, воловик лікарський, ромашка, портулак городній та ін.