Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
6.1. Вимоги до якості насіння : Землеробство. Підручник : Бібліотека для студентів

6.1. Вимоги до якості насіння


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

Сівба високоякісним насінням — один з основних агротехнічних заходів, спрямо-ваних на вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.

Якість посівного матеріалу характеризується сортовими і посівними ознаками. Сортові ознаки, що характеризують сортову чистоту насіння, визначають у полі на насінницьких ділянках під час апробації. На основі даних апробації за сортовою чи-стотою насіння поділяють на три категорії. Сортова чистота насіння 1–3 категорій повинна бути не нижча 98%.

Показниками якості посівного матеріалу є чистота, схожість, посівна придат-ність, енергія проростання, маса 1000 зерен, натура зерна, вирівняність, пошкодже-ність шкідниками та вологість зерна.

Відповідно до державного стандарту розрізняють три категорії репродукції на-сіння, яке висіватимуть. Якщо насіння відповідає цим вимогам, його називають кон-диційним (табл. 43).

Таблиця 43

Державний стандарт та посівні якості насіння зернових і зернобобових культур (ДСТУ 2240–93)

 

Культура        Категорії насіння       Вміст насіння Схожість,%

 

           

            Основної, культури, %         Інших видів, шт./кг  

 

           

           

            культурних     бур’янів         

 

Пшениця м’яка          РН — 1–3*     98,0     20        20        92,0

Пшениця тверда       РН — 1–3       98,0     20        20        87,0

Жито  РН — 1–3       98,0     40        40        90,0

Овес   РН — 1–3       98,0     60        20        92,0

Ячмінь            РН — 1–3       98,0     60        20        92,0

Просо РН — 1–3       98,0     20        30        92,0

Гречка            РН — 1–3       98,0     20        30        92,0

Кукурудза       РН — 1–3       98,0     5          0          87,0

Горох  РН — 1–3       98,0     15        3          92,0

Люпин білий РН — 1–3       98,0     5          5          87,0

*РН — 1–3 — репродукція насіння.

Господарства повинні висівати насіння переважно 1–3 категорій. Заборонено сі-яти некондиційне насіння.

Контроль за якістю насіння в господарствах здійснюють державні насінні інспек-ції. Для цього від кожної партії насіння відбирають середній зразок: для пшениці, вівса, жита, ячменю маса його становить 1000 г, для проса — 500, конюшини, люцер-ни — 250 г. Один з відібраних зразків для визначення чистоти, енергії проростання, схожості і маси 1000 зерен зсипають у мішечки, другий для визначення вологості й

6. Підготовка насіння і сівба

зараженості насіння — в пляшку, яку щільно закривають. Для визначення ступеня ураженості хворобами насіння пророщують у вологих камерах і на поживних середо-вищах.

Чистота насіння. Це маса чистого насіння досліджуваної культури у відсотках до загальної його маси.

Насіннєвий матеріал не повинен містити ніяких домішок. Для визначення чисто-ти насіння різних груп рослин із середнього зразка відбирають такі наважки: пшени-ці, жита, ячменю, вівса, гречки, вики, сочевиці, рису по 50 г; кукурудзи, гороху, квасо-лі — 200; соняшнику, сої, люпину, гарбузів, кавунів — 100; буряків, конопель, сорго, еспарцету — 25; льону — 10; гірчиці, ріпака, люцерни, конюшини — по 5 г.

Наважку насіння на розбірній дощці розділяють на такі фракції: чисте здорове насіння основної культури; дрібне, бите, пошкоджене, проросле насіння основної культури; мертве сміття (полова, пісок, грудочки землі тощо); живе сміття (насіння бур’янів, домішки насіння інших культур, живі шкідники, уражене сажкою насіння, ріжки тощо).

Кожну відібрану фракцію зважують окремо, визначаючи масу спочатку в грамах, а потім у відсотках від узятої наважки. Крім того, підраховують насіння інших куль-турних рослин і насіння бур’янів, визначаючи їх кількість на один кілограм насіння досліджуваного зразка.

Якщо чистота насіння нижча, ніж передбачено ГОСТом, його не можна висівати, а треба повторно очистити. Забороняється висівати також насіння, в якому є насіння карантинних бур’янів.

Схожість насіння. Це кількість насіння, яке проросло у встановлений для пев-ної культури строк (7–10 днів). Вона виражається у відсотках до загальної кількості насіння, взятого для пророщування. Схожість — один з основних показників якості насіння. Погана схожість викликає зрідженість посівів, що значно впливає на врожай сільськогосподарських культур (табл. 44).

Таблиця 44

Строки визначення енергії проростання і схожості насіння

 

Культура        Кількість днів для визначення

 

            Енергії проростання Схожості

Пшениця м’яка тверда         3

4          7 8

Жито  3          7

Ячмінь            3          7

Овес   4          7

Кукурудза       4          7

Просо 3          7

Рис      4          10

Сорго  3          8

Для визначення схожості з фракції чистого насіння відбирають підряд чотири проби по 100 насінин і пророщують їх у ростильнях на вологому чистому прожаре-ному піску або фільтрувальному папері. Ростильні розміщують у термостатах, де під-тримують температуру близько 20°С для насіння холодостійких культур (пшениці,

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

жита, ячменю, вівсу, гороху) і 20-30°С для теплолюбних культур (кукурудзи, проса, гречки, рису, квасолі). За проростанням насіння спостерігають щоденно протягом 7-10 днів. Схожість виражають відсотковим відношенням кількості насіння, що про-росло, до загальної кількості висіяного.

Щоб швидко визначити схожість насіння, користуються методами, розроблени-ми Гуревичем, Фурсовою та Нелюбовим. За цими методами визначають життєздат-ність насіння. В основі методу Гуревича лежить здатність насіння виділяти речови-ни, які відновлюють динітробензол. Внаслідок взаємодії відновних продуктів, що утворюються з динітробензолу, з аміаком насіння стає пурпуровим. Для цього його протягом 4-5 год замочують у розчин аміаку. Потім зрізують кінчик зародка і роз-глядають його через лупу із збільшенням у 10-20 разів. Живе зерно змінює колір, а несхоже не змінює.

Крім динітробензолу, використовують і тетразол. Розрізане живе зерно в цьому розчині червоніє, а колір мертвого не змінюється. Для визначення схожості кукуру-дзи використовують спосіб, розроблений в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН. Насіння обробляють гарячим (40-43°С) 0,4-0,5%-им розчином індиго кармі-ну протягом 1,5-2 год.

Колір живого насіння після цього не змінюється, а мертвого — забарвлюється.

Енергія проростання. Кількість насіння, що проросло за перші 3-4 дні, показує його енергію проростання (див. табл. 44).

Насіння, що має високу енергію проростання, дає дружні сходи, які менше при-гнічується бур’янами і більше стійкі проти несприятливих умов.

Життєздатне насіння, що має низьку схожість, піддають повітряно-тепловому обігріванню. Якщо після цього схожість насіння не дуже підвищується і не досягає стандарту, то його бракують і переводять у продовольче або фуражне зерно.

Посівна придатність насіння. Це вміст у ньому чистого та одночасно схожого насіння. Щоб визначити посівну придатність, відсоток чистоти множать на відсоток схожості й добуток ділять на 100. Так, якщо чистота посівного матеріалу озимої пше-ниці становить 99%, а лабораторна схожість — 96%, тоді посівна придатність насіння

 99-96

буде:    = 95% . Отже, 100 кг посівного матеріалу містить 95 кг чистого і схожого

100 насіння. Дані про посівну придатність використовують при остаточному встановлен-ні норми висіву.

Маса 1000 насінин. Установлено, що чим крупніше і важче насіння, тим більше в ньому міститься поживних речовин і краще розвинений його зародок. Рослини, що виросли з такого насіння, високоврожайні.

Без визначення посівної придатності і маси 1000 насіння не можна встановити норми висіву і визначити його схожість у польових умовах. Для визначення маси 1000 насінин з фракції чистого насіння відбирають підряд дві проби по 500 шт. у кож-ній і зважують з точністю до 0,01 г. Якщо розбіжність між масами обох проб не пере-вищує 3% середньої, підсумовують масу першої і другої проб.

Вологість. Важливим показником якості насіння є його вологість. Нормаль-ною вологістю насіння зернових культур вважають 14-15, а соняшнику й льону — 11-12%. При підвищеній вологості зерно в сховищах самозігрівається, уражується хворобами, пошкоджується шкідниками тощо. Підвищена вологість призводить до помітного зниження схожості, а іноді до повного псування насіння.

6. Підготовка насіння і сівба

Вологість визначають у лабораторії, висушуючи подрібнене насіння в сушильній шафі до постійної маси при температурі 130°С протягом 40 хв. Різниця в масі до і піс-ля висушування, виражена у відсотках до початкової маси, і становитиме вологість насіння.

Вологість насіння визначають також електричними вологомірами, які застосову-ють переважно на елеваторах, пунктах приймання зерна, а також у насінних інспек-ціях.

Натура зерна (об’ємна маса). Це маса насіння в об’ємі 1 л. Чим вона більша, тим вища якість зерна. Натуру його визначають пуркою. Натура зерна, як і маса 1000 на-сінин, може також змінюватися залежно від природних умов району, особливостей сорту, агротехнічних прийомів вирощування тощо. Знаючи натуру, можна визначити масу певної партії зерна у складському приміщенні.

Вирівняність. Це таке насіння, максимальна кількість якого має приблизно од-наковий розмір. Високої вирівняності посівного матеріалу досягають сортуванням його на різних машинах. Щоб установити ступінь вирівняності, насіння пропускають через сита різних розмірів і форм, залежно від особливостей окремих культур.

Зараженість насіння. Найчастіше в зерні бувають комірні кліщі та довгоноси-ки. Щоб виявити їх, зразок насіння витримують 1,5-2 год при кімнатній температурі (тоді шкідники починають рухатися). Потім зразок просівають через сито з діаме-тром отворів 2,6-1,5 мм, а дрібне насіння — через сито з діаметром отворів 1 мм. На ситі разом з насінням залишаються довгоносики та інші шкідники, а у відсіві — кліщі. Через лупу визначають їхню кількість і перераховують на 1 кг насіння.

Сажку, ріжки та інші збудники хвороб виявляють, аналізуючи живе сміття. За-раженість іншими хворобами визначають у вологій камері та на поживних середови-щах.

Крім цих показників, є й інші — колір, блиск, запах тощо. Свіже насіння, яке до-бре збереглося, має специфічний колір, блиск тощо. Зміни цих властивостей насіння свідчать про погіршення його якості.