Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
5.6.2. Протиерозійні заходи під час передпосівного обробітку ґрунту і сівби : Землеробство. Підручник : Бібліотека для студентів

5.6.2. Протиерозійні заходи під час передпосівного обробітку ґрунту і сівби


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

Навесні найбільше ерозії піддаються поля, зорані плугами з полицями, поверхня яких вирівняна скребковими волокушами і закоткована котками з гладенькою по-верхнею. Тут внаслідок підвищеного розпорошення і вирівняності поверхні ґрунт

5. Захист ґрунтів від ерозії і дефляції

може видуватися і змиватися при швидкості вітру та інтенсивності дощу відповідно 4,5 м/с і 0,4 мм/хв, що нижче від порогових величин в 1,5-2 рази.

Крім того, за такого обробітку ущільнений верхній шар посилює надходження вологи по капілярах, висушує верхній шар і призводить до утворення тріщин та ґрун-тової кірки. Щоб уникнути цього, вирівнювання і коткування слід поєднувати з роз-пушуванням поверхні на 2-3 см. Для цього краще застосовувати волокуші ВП-5,6 та кільчасто-зубові котки КЗК-10.

На зябі ґрунт швидше висихає при грудочкувато-брилистій будові, а при обробіт-ку без обертання скиби, коли післяжнивні рештки змішані в шарі 0-12 см, і довше — при дрібногрудочкуватому складі, якщо його поверхня вкрита післяжнивними решт-ками. В першому випадку переважає конвекційно-дифузний механізм втрати вологи, в другому — капілярний. Останній особливо сильний на фоні нульового обробітку, де без закриття вологи вода по капілярах буде підніматися до поверхні й випаровувати-ся доти, поки вологість ґрунту не знизиться до вологості розриву капілярів, при якій припиняється надходження вологи знизу.

Зменшити надходження вологи через капілярний механізм руху води можна розпушуванням верхнього шару ґрунту, а при дифузно-конвекційному його ущіль-ненням або вичісуванням післяжнивних решток з обробленого шару на поверхню. При цьому чим товщий шар мульчі, тим менше випаровування і краще зберігається волога в нижніх шарах ґрунту. Якщо випаровування вологи без розпушеного шару на поверхні взяти за 100%, то вже 2-3-сантиметровий шар зменшує його на 74,5, а 4-6-сантиметровий — на 89%.

Дія пухкого ізолювального шару на зменшення випаровування краща, якщо він складається з агрегатів розміром 0,25-3 мм. Без суттєвого зниження ефективності в ньому допускається наявність пилу до 5% і стільки ж малих грудочок і брил. Опти-мальна щільність ізолювального шару становить 0,7-0,8 г/см3.

На практиці кращих результатів досягають, коли поверхня поля на 60-80% по-крита післяжнивними рештками, а мульчувальний шар ґрунту складається з грудо-чок розміром 1-10 мм. При цьому втрати вологи на 20-25% менші, ніж тоді, коли післяжнивні рештки відсутні, а пухкий ізолювальний шар навіть більш структурний. Вища стійкість такого ґрунту і проти водної та вітрової ерозії (І. А. Пабат).

При безполицевому обробітку для збереження ґрунтозахисного фону навесні для закриття вологи використовують голчасті борони БИГ-3А і БМШ-15. Створений мульчувальний шар забезпечує краще збереження вологи і не перешкоджує наступ-ним обробіткам, сівбі та догляду за посівами звичайними знаряддями. При розмі-щенні ранніх ярих культур після великостеблових (кукурудзи та ін.) для поліпшення якості сівби передпосівна культивація повинна збігатися з напрямком майбутнього посіву.

Дослідами Інституту зерна УААН встановлено, що післяжнивні рештки, змішані в посівному шарі на 50-80%, виносяться з нього при застосуванні замість плоско-різів діагональних розпушувачів ПРН-31000 і плугів, обладнаних мальцевськими корпусами з поширювачами лемешів і чверть полицею по стояках. Не змішують піс-ляжнивних решток з ґрунтом у посівному шарі культиватори, обладнанні лапами з плоскими лезами, стерньові сівалки СЗС-2,1 та звичайні, обладнані долотоподібни-ми й анкерними сошниками. Добре виносить післяжнивні рештки на поверхню і гол-часта борона БИГ-3А в активному режимі роботи та куті атаки батарей 8-12°.

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

Навесні, там де зяблевий обробіток ґрунту проводили мальцевськими плугами або обладнаними пристроями ПРН-31000, завдяки вирівняності поверхні й рівно-мірному мульчуванню, з технології вирощування кукурудзи можна виключити боронування, вирівнювання поверхні і проміжну культивацію, а горох сіяти, вико-ристовуючи для цього сівалку з долотоподібними сошниками конструкції Інститу-ту механізації та електрифікації сільського господарства УААН. Сошники сівалки завдяки входженню наральника в ґрунт з від’ємним кутом не забиваються після-жнивними рештками, не залипають при підвищенній вологості ґрунту (до 30-32%) і забезпечують повне й рівномірне загортання насіння на задану (6-8 см) глибину навіть без попередньої передпосівної культивації. Ці переваги дають змогу висіяти горох зразу ж після початку польових робіт і на 3-5 днів раніше, ніж при звичайній технології. Це підвищує використання рухомої весняної вологи в орному шарі, по-зитивно впливає на повноту сходів і формування високої продуктивності гороху в посушливих умовах.

Важливим елементом ґрунтозахисної технології вирощування зернових колосо-вих є правильний вибір сівалок. Стерньові сівалки СЗС-2,1 за один прохід викону-ють чотири технологічні операції: культивацію, внесення добрив, сівбу і коткування. Дослідження і узагальнення практики показали, що їх доцільніше застосувати на схилах крутістю до 2°. При крутості 3° та встановленні сівалки на середню глибину 5 см крайній сошник знизу схилу загортає насіння в ґрунт на 2-3 см, а той, що рухаєть-ся вгору по схилу — на 8 см. Із збільшенням крутості схилу до 5° сошник, що працює знизу, висіває насіння на поверхню, а зверху схилу — на глибину 10 см. Суттєвим недоліком сівалок СЗС-2,1 є те, що вони на схилах погано копіюють рельєф. У них залипають прикочувальні котки при сівбі в ґрунт з підвищеною вологістю.

При сівбі озимих найдоцільніше використовувати сівалки-культиватори СЗС-2,1 після пізно зібраних культур, коли строки збирання попередника й сівби озимої пше-ниці збігаються. При доброму догляді за попередньою культурою сівалки СЗС-2,1 забезпечують якісну сівбу і без обробітку ґрунту.

Ефективне застосування сівалки-культиватора СЗС-2,1 і при сівбі озимих, якщо на поверхні багато післяжнивних решток або коли необхідна культивація, а вологість ґрунту перебуває на рівні критичної. Проведення сівби з одночасною культивацією дає змогу уникнути висушування ґрунту і забезпечити дружні сходи.

Досить ефективним протиерозійним заходом влітку при зливах є сівба сільсько-господарських культур упоперек схилу. Розташовані перпендикулярно або по діаго-налі до схилу рядки рослин — добрий бар’єр для розпилення стоку. Вони збільшують час проходження водяного потоку по схилу, завдяки чому вода краще вбирається ґрунтом і використовується культурами.

Щоб уникнути просівів, зернові колосові на схилах треба починати сіяти з ниж-ньої частини, кукурудзу і соняшник — з верхньої. При цьому збільшуються стикові міжряддя і полегшується обробіток ґрунту в міжряддях.