4.6.3. Обробіток ґрунту в сівозміні на окультурених торфоболотних ґрунтах


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

Головним завданням обробітку ґрунту в сівозміні на окультурених торфоболот-них ґрунтах є регулювання процесу нагромадження і перетворення органічної речо-вини торфу, запобігання або зведення до мінімуму непродуктивних втрат продуктів мінералізації. Встановлено, що обсяг перетворення органічної речовини торфу пере-буває в певному зв’язку з інтенсивністю розпушування.

На торфових ґрунтах будь-який механічний обробіток, особливо після оранки, призводить до підсушування поверхні ґрунту, посилює дію вітрової ерозії, особливо восени, в безсніжні зими та навесні. За цих умов вітер щороку може видувати з ви-ораного поля до 9 т/га ґрунту. Якщо після ранньовесняного дискування виораного восени торфового ґрунту бувають приморозки, а швидкість вітру перевищує 15 м/с, тоді за добу видувається весь оброблений шар (до 15 см).

Дослідженнями, проведеними на Поліссі, встановлено, що рекомендований рані-ше глибокий обробіток торфових ґрунтів у багатьох випадках можна замінювати міл4. Механічний обробіток ґрунту

кою оранкою або поверхневим обробітком дисковими знаряддями, що знижує темпи мінералізації торфу.

Інститутом землеробства УААН на інтенсивно розкладених торфоболотних ґрун тах з відрегульованим водним режимом рекомендується скибу багаторічних трав обробляти болотними плугами на глибину 20–25 см з попереднім дискуванням або фрезеруванням на 8–10 см, а в наступні роки під однорічні культури застосовува-ти дискування на глибину 8–10 см у поєднанні з внесенням гербіцидів.

На середньорозкладених торфоболотних ґрунтах скибу багаторічних трав краще орати болотними плугами на глибину 25–30 см під просапні та 20–22 см під зернові з попереднім розробленням скиби дисковими або фрезерними знаряддями на глибину 8–10 см за умов глибокої дернини. Під наступні культури зяблевий обробіток про-водять звичайними плугами. Під коренеплоди, капусту й однорічні трави орють на глибину 22–25 см, а під багаторічні трави і зернові на 18–20 см. Під кукурудзу оранку замінюють поверхневим обробітком дисковими знаряддями на 8–10 см. Передпосів-ний обробіток ґрунту в цьому випадку складається із дискування, передпосівного і післяпосівного коткування, а під пізні ярі культури — двох дискувань і коткувань площі після кожного обробітку дисковими знаряддями.

При одному й тому самому чергуванні культур у сівозміні застосовують диферен-ційований обробіток торфового ґрунту. Залежно від ступеня розкладу торфу у вось-мипільній сівозміні оранку проводять під чотири культури на слабкорозкладених, під дві — на середньорозкладених та під одну (картоплю) — на сильнорозкладених ґрунтах (табл. 35). Передпосівний обробіток складається з дискування та боронуван-ня під ранні, повторно — під пізні (кукурудзу) культури та застосування гербіцидів.

Осушені мінеральні ґрунти обробляють плугами ПНД-4-30, ПТН-3-40А, а тор-фові — ПБН-3-50 та звичайними плугами, призначеними для обробітку неполивних земель.

На осушених торфових площах навесні ґрунт дискують важкими дисковими бо-ронами: до сівби ранніх ярих культур один-два, а під пізні культури — два-три рази. Це дає можливість знищити значну кількість бур’янів.

Треба пам’ятати, що на середньо- та інтенсивно осушених торфовищах після кожного дискування ґрунт необхідно коткувати важкими болотними котками. При-чому період між дискуванням та коткуванням має бути якнайменший, щоб не до-пустити розвитку вітрової ерозії. Такі ґрунти коткують не тільки перед сівбою, а й після неї. На недостатнього осушених ґрунтах треба уникати застосування важких болотних котків. Тут допускається коткування ґрунту до і після сівби лише легкими котками.

Обробіток ґрунтів з неглибоким (10–30 см) шаром торфу спрямовують на збіль-шення органогенного шару, що поліпшує їх водний режим. Цього досягають засто-суванням безполицевого обробітку на різну глибину. Так, у восьмипільній сівозмі-ні (1 — озимі на зелений корм, післяукісні капустяні; 2–однорічні трави на зелений корм, багаторічні трави літньої безпокривної сівби; 3–8 — багаторічні трави) обро-біток скиби під озимину включає фрезерування дернини на 8–10 см, безполицевий обробіток на 25–30 см; під післяукісні капустяні — дискування на 8–10 см з котку-ванням ґрунту; під однорічні трави — безполицевий обробіток у жовтні на 30–40 см; під багаторічні трави — дискування та вирівнювання поверхні ґрунту в липні.

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

Таблиця 35

Система основного обробітку торфового ґрунту у восьмипільній сівозміні

(Артеменко В. І., 1987)

 

Но-мер поля  Культура        Попередник   Обробіток ґрунту

 

           

           

            слаборозкладе-ного  середеньороз-кладеного      сильнорозкладе-ного

1          Картопля       Багаторічні трави      Фрезерування дернини, зяблева оранка на гли-бину 30–35 см у вересні           Фрезерування дернини, зяблева оранка на гли-бину 25–30 см у жовтні         Веснооранка на глибину 20–25 см

2          Коренеплідні Картопля       Зяблева оранка у вересні на глиби-ну 20–25 см   Зяблева оранка у вересні на глиби-ну 18–20 см          Передпосівне дискування з боронуванням у травні

3          Кукурудза на силос   Коренеплоди Зяблева оранка на 18–20 см у жовтні        Передпосівне дискування з борону-ванням у травні

4          Однорічні трави        Кукурудза       Дискування ґрунту на глибину 8–10 см наприкінці жовтня з боронуванням

5          Багаторічні трави літньої безпокривної сівби       Однорічні трави        Оранка на 14–18 см у липні            Передпосівне дискування на глиби-ну 8–10 см з боронуванням

6          Багаторічні трави      —        —        —        —

У зв’язку із сильною забур’яненістю торфових ґрунтів важливим заходом є за-стосування гербіцидів.

Гербіциди контактної дії тут застосовують у загальноприйнятих нормах, а ґрун-тової дії — у вищих нормах, ніж на мінеральних ґрунтах. Це пов’язано з високою вбирною здатністю торфових ґрунтів і наявністю великої кількості органічної речо-вини. З цієї ж причини і післядія гербіцидів на торфових ґрунтах буває меншою, ніж на мінеральних. За відсутності гербіцидів боротьбу з бур’янами ведуть шляхом три-чотириразового обробітку міжрядь, а також своєчасним збиранням урожаю, особли-во однорічних та багаторічних трав першого року використання.

Обробіток торфоболотних ґрунтів після осушення, як уже зазначалося, спрямо-вують на посилення їх мінералізації. Згідно з рекомендаціями наукових установ, для цього осушені площі без чагарників та купин під просапні оброблюють болотними плугами на глибину 25–27 см, під зернові — на 18–20 см, з купинами перед оран-кою — фрезами. На перезволожених ґрунтах глибину оранки під усі культури збіль-шують на 3–5 см, застосовуючи болотні плуги. Чагарник заввишки до 2 м приорюють чагарниковими плугами на глибину до 35, вищий — до 45 см. У наступні три-чотири роки замість оранки такі площі дискують. На площах без чагарників із шаром торфу до 15–20 см замість оранки застосовують безполицевий обробіток на глибину 22–25 см для перемішування торфу з підстилаючою породою. Для подрібнення та приско-рення окультурення ґрунтів з великою кількістю прісноводних черепашок, крім гли-бокої оранки (30–35 см) здійснюють три-чотириразове дискування.

4. Механічний обробіток ґрунту

Перелічені заходи обробітку застосовують протягом трьох-п’яти років після осу-шення. У наступні роки обробіток торфоболотних ґрунтів спрямовують на створення рівноваги між розкладом і нагромадженням органічної речовини, обмежуючи оран-ку. Для цього скибу багаторічних трав з міцною дерниною обробляють у два при-йоми: фрезерування або дискування дернини на глибину 8–10 см і наступна оранка болотними плугами (під просапні 25–30, під зернові 20–22 см). Ґрунти зі слабкою дерниною оброблюють також болотними плугами, але без попереднього фрезеруван-ня. Поля під наступні культури (коренеплоди, капусту та однорічні трави) орють на глибину 22–25 см, під багаторічні трави — на 18–20 см. Під кукурудзу оранку замі-нюють дискуванням на глибину 8–10 см. Передпосівний обробіток ґрунту при цьому під ранні культури включає дискування, передпосівне та післяпосівне коткування, під пізні — два дискування та коткування.

На осушених торфовищах краще вирощувати кукурудзу протягом трьох-чотирьох років (урожайність зеленої маси щорічно становить 500–600 ц/га). Скибу багаторіч-них трав у цьому випадку розорюють на глибину 22–25 см із застосуванням перед сівбою гербіцидів тривалої дії. Наступні два-три роки ґрунт оброблюють дисковими знаряддями на 8–10 см з внесенням гербіцидів. Під однорічні трави ґрунт орють во-сени на глибину 20–22 см, а під багаторічні — у липні на 18–20 см.

Інтенсивно розкладені торфоболотні ґрунти з регульованим водним режимом під картоплю, яку розміщують по скибі трав, фрезерують або дискують на глибину 8–10 см у поєднанні з внесенням гербіцидів.

За відсутності в сівозміні картоплі обробіток староорних торфовищ під будь-яку культуру складається з фрезерування скиби на глибину 10–12 см із застосуванням у наступні роки дискування на 8–10 см і внесення гербіцидів. Такий обробіток приско-рює знищення бур’янів, шкідників порівняно з оранкою, істотно послаблює дію еро-зії, дає можливість на 5–10 днів раніше сіяти всі культури. Обов’язковий агрозахід на осушених торфовищах — передпосівне коткування ґрунту.

Для боротьби з бур’янами і шкідниками сільськогосподарських культур, особли-во із злісним шкідником на торфоболотних ґрунтах — дротяником, велику увагу при-діляють лущенню стерні і своєчасній оранці скиби багаторічних трав, щоб встигнути провести декілька обробітків дисковими знаряддями до сівби озимих.

Під озимі зернові скибу орють після першого укосу багаторічних трав з попере-днім обробітком важкими дисковими боронами в два сліди. Глибина оранки стано-вить 25–27 см. У липні-серпні зорану скибу розроблюють дисковими знаряддями на глибину 10–15 см, що призводить до знищення шкідників. Після збирання культур звичайної рядкової сівби (зернові та ін.) дуже засмічені ділянки лущать двічі: після збирання попередника на глибину 8–10 см і в міру появи масових сходів бур’янів. На чистих від бур’янів полях після однорічних і силосних культур під озимі зерно-ві оранку можна замінювати поверхневим обробітком дисковими боронами в два-чотири сліди залежно від стану ґрунту. Обов’язковий захід на торфовищах при ви-рощуванні озимих — коткування поля до сівби і після неї. При цьому перед сівбою коткують упоперек напрямку їхніх рядків, після сівби — вздовж її.

Передпосівний обробіток ґрунту. Під овес, ячмінь, багаторічні трави розробку скиби і коткування проводять восени. Внаслідок ущільнення ґрунту зменшується аерація і послаблюється мінералізація органічних речовин в орному шарі і, як ре-зультат, нагромаджується менше нітратів, зернові культури менше вилягають і дають

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

вищі врожаї. Крім того, передпосівний обробіток восени дає змогу проводити сівбу в ранні строки, навіть при відтаванні ґрунту на 10–12 см.

Під пізні культури передпосівний обробіток зябу проводять рано навесні борону-ванням зубовими боронами у два сліди. Через 7–10 днів поле дискують на глибину 10–12 см. При цьому загортають внесені мінеральні добрива і знищують пророслі бур’яни. Ґрунт коткують для кращого його прогрівання й енергійнішого проростання бур’янів. Останній раз бур’яни знищують перед сівбою пізніх культур дисковими або зубовими боронами.

У системі передпосівного обробітку торфових ґрунтів особливу увагу приділя-ють коткуванню, оскільки в таких ґрунтах при обробітку підвищується пористість, відбувається розрив капілярних зв’язків орного шару з підорним, посилюються мі-нералізація торфу, висушення й розпорошення внаслідок надмірного розпушення орного шару. Після стерньових і багаторічних трав передпосівне коткування прово-дять важкими водоналивними котками. Роль цього заходу особливо важлива на гли-бокоосушених торфових ґрунтах за посушливої погоди. На перезволожених ділянках під усі культури скибу розробляють навесні, а коткування з метою запобігання під-йому капілярної вологи і погіршення аерації не застосовують.

Передпосівний обробіток під ячмінь і овес на торфових ґрунтах розпочинають при відтаванні ґрунту на глибину 6–8 см. Проводять дискування, вирівнювання, передпосівне дискування і коткування. Якщо площі підготовлені восени, достатньо лише двох-трьох боронувань у міру проростання бур’янів і передпосівного коткуван-ня. Важливий захід — передпосівне і післяпосівне коткування, яке застосовують з урахуванням вологості ґрунту. Якщо торф сухий, то коткування повинно бути інтен-сивнішим; на перезволожених площах післяпосівне коткування недоцільне.

Підготовка скиби під льон включає фрезерування або повторне (у 3–4 сліди) дискування дернини у вересні, наступну зяблеву оранку в жовтні на глибину 25–30 см, осіннє вирівнювання зябу дисковими знаряддями та зубовими боронами в 3–5 слідів, а за потреби — повторне дискування наприкінці осені й обов’язкове вирівню-вання поверхні ріллі перед осіннім замерзанням ґрунту брусками-вирівнювачами та коткування важкими водоналивними котками, що посилює промерзання орного шару, а в зв’язку з цим створює умови для надранньої сівби по мерзлоталому ґрун-ту, коли в ньому ще не почалося весняне нагромадження вологи. Весняне перед-посівне боронування проводять після танення снігу та відразу ж починають сівбу. Якщо мерзлі ґрунти забивають сошники, тоді сіють без них. Одночасно із сівбою поле боронують середніми зубовими боронами і відразу ж коткують водоналивними котками.

Передпосівний обробіток під картоплю на торфоболотних ґрунтах полягає в дис-куванні зябу на глибину 10–12 см при першій можливості виїзду в поле і коткуванні важкими водоналивними котками. У міру проростання бур’янів площу дискують по-вторно. Перед садінням проводять дискування з шлейфуванням і коткуванням.

Основний і передпосівний обробіток ґрунту під кукурудзу на силос спрямований на максимальне очищення орного шару від бур’янів і вирівнювання площі. На торфо-вищах проводять дискування на глибину 8–10 см, а через 12–14 днів — на 10–12 см. Навесні ґрунт обробляють дисковими знаряддями на глибину 10–12 см з одночасним вирівнюванням поверхні поля (дискова борона в агрегаті із зубовими боронами або шлейф-балкою). Коткують водоналивними болотними котками. При масовій появі

4. Механічний обробіток ґрунту

сходів бур’янів площу передисковують і знову коткують, що дає змогу добре очисти-ти верхній шар ґрунту від бур’янів.

Обов’язковий захід після сівби кукурудзи на торфовищах –коткування важкими водоналивними котками, яке створює оптимальний водно-повітряний і тепловий ре-жими ґрунту на період проростання насіння та забезпечує дружні сходи.

Передпосівний обробіток під кормові буряки на торфовищах полягає у дворазо-вому дискуванні навесні на 10–12 см з одночасним боронуванням або шлейфуван-ням, після чого коткують важкими водоналивними котками. Глибина передпосівної культивації становить 3–4 см. Потім проводять коткування. Після сівби кормових буряків ґрунт коткують водоналивними котками. Сходи боронують лише на добре розкладених торфових ґрунтах.

Під культури літньої сівби (багаторічні трави і післяжнивні), які висівають піс-ля збирання однорічних трав або зернових, проводять мілкий обробіток дисковими знаряддями. Після проростання бур’янів поле обробляють дисковими боронами на глибину 15–18 см, добре ущільнюють котком і сіють.

Обробіток ґрунту на недостатньо осушених ділянках розпочинають з оранки не-залежно від глибини скиби і сільськогосподарської культури на 30–35 см. Глибока оранка сприяє збільшенню некапілярної пористості, внаслідок чого в орний шар упо-вільнюється надходження води з нижніх перезволожених шарів, ґрунт навесні швид-ше прогрівається, просихає, що дає можливість, застосувавши з невеликим інтер-валом дискування, підготовити ґрунт до сівби в більш ранні строки. Скибу зораних перезволожених ділянок розробляють тільки навесні, а коткування з метою запобі-гання підйому капілярної вологи і погіршення аерації не проводять. На недостатньо осушених площах високоефективний кротовий аераційний дренаж, який закладують навесні перед сівбою.