4.5.2. Обробіток ґрунту під просапні культури


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

Основний (зяблевий) обробіток. На підставі багатьох тривалих комплексних до-сліджень в усіх зонах України доведено високу ефективність застосування поверх-невого або мілкого безполицевого обробітків ґрунту під озимі, ярі зернові та зер-нобобові культури (Ю. В. Будьонний, 2004). Але відносно цукрових буряків такої одностайної думки немає. М. К. Шикула, Ф. Т. Моргун (1982, 1998), Г. В. Назаренко (1986) — переконані прихильники повного виключення оранки під усі культури по-льових сівозмін, в той час як більшість дослідників (С. С. Сдобников, 1968; Ф. А. По-пов, 1972; В. Ф. Зубенко, 1974; В. Н. Якименко, 1985; Ю. В. Буденный, 1966, 2003, 2004; В. П. Гудзь 1995, 1996, 2004, 2007 та ін.) доводять необхідність застосування глибокої оранки під цукрові буряки і кукурудзу на зерно.

Багаторічні дослідження відділу рільництва інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’є ва, кафедри землеробства ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (табл. 33) доводять, що застосування безполицевого обробітку призводить до підвищення щільності ґрун ту, диференціації орного шару за вмістом рухомих поживних речовин, значного збільшення забур’яненості посіву, а внаслідок цього — істотного зниження продук-тивності цукрових буряків (Ю. В. Будьонний, 2002, 2003, 2004). Таким чином, бага-торічні дослідження свідчать, що в умовах Лісостепу найбільш доцільним під посів цукрових буряків є застосування глибокої полицевої оранки від 25–27 до 32 см на фоні комбінованої системи основного обробітку ґрунту під інші культури польових сівозмін.

Систему основного обробітку ґрунту обирають залежно від строків збирання, ха-рактеру та рівня забур’яненості попередника.

На відносно чистих полях після озимої пшениці під цукрові буряки і кукурудзу на зерно доцільно застосовувати звичайний зяблевий обробіток, який включає після-жнивне лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 або дискування важкими дисковими боронами на глибину від 6–8 до 10–12 см. Після появи масових сходів бур’янів і внесення органічних та мінеральних добрив проводять глибоку по-лицеву оранку на 25–27 см.

Зяблева оранка створює сприятливі умови для нагромадження і збереження во-логи, боротьби з бур’янами, шкідниками і збудниками хвороб. Важливе значення ма-ють строки виконання зяблевої оранки. Чим раніше її провели, тим на 25–35% одер-жують вищі урожаї.

На полях, засмічених багаторічними коренепаростковими бур’янами, застосову-ють поліпшений зяблевий обробіток, який починається з післязбирального лущен-ня дисковими лущильниками на 6–8 см. Через 1,5–2 тижні після появи проростків коренепаросткових бур’янів проводиться мілкий на 12–14 см обробіток лемішними лущильниками ППЛ-10-25, плоскорізами (КПШ-5, КПШ-9, КПУ-400, КПП-2,2) або протиерозійними культиваторами (КПЭ-3,8, КПЄ-6М, КРГ-5) з одночасним коткуванням кільчасто-шпоровими котками. У подальшому, наприкінці вересня —

to

Таблиця 33 Вплив різних способів основного обробітку ґрунту на забур'яненість і продуктивність цукрових буряків

у середньому за 1983 1989 pp.

 

№ варі-анта   Зміст варіантів           Кількість бур'янів

перед збиранням

урожаю, шт/м2          Надземна маса бур'янів, г/м2           Винесеннях) поживних речовин з надземною масою бур'янів, кг/га Урожай-

ність

корене-

плодів,

ц/га     Цукрис-тість коре-неплодів,

%         Вихід

цукру,

ц/га

 

           

            Усього            У т.ч. коренепа-росткових  Усього            У т.ч. коренепа-росткових  N         РА       к2о           

           

           

 

1          Оранка (28-30 см) + гній 40 т/га + N120P120K120 (контроль)   10        4          378      143      12,6     4,0            21,8     391      17,8     69,6

2          Оранка (28-30 см)+ гній 40 т/га      11        2          302      76        12,3     4,7       23,1     353      18,5     65,3

3          Безполицевий плоскорізний обробіток (28-30 см) + гній 40 т/га + N120P120K120    20        4          563            208      40,4     13,1     54,9     360      17,9     64,4

4          Безполицевий плоскорізний обробіток (28-30 см) + гній 40 т/га           19        6          504      220      24,9            5,7       33,0     311      18,6     57,8

5          Безполицевий плоскорізний обробіток (28-30 см)+гній 40 т/га+ N120P120K120       21        5          581            292      49,7     18,7     53,6     346      17,9     61,9

6          Мілкий безполицевий обробіток (10-12 см)+гній 40 т/га + N120P120K120     25        6          578      216            42,6     15,2     58,8     340      17,6     59,8

7          Оранка (28-30 см) на фоні комбінованого плоскорізного обробітку + гній 40 т/га + + N Р К

420 120 120    10        2          386      153      16,2     5,7       22,8     396      17,7     70,1

8          Оранка (28-30 см) на фоні комбінованого дискового обробітку + гній 40 т/га + + N Р К

420 120 120    9          2          345      140      13,7     5,4       15,3     395      17,6     69,5

х) Дані винесення поживних речовин наведені в середньому за 1984-1985 pp.

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

на початку жовтня, після внесення добрив орють плугами з передплужниками, краще двоярусними плугами ПЯ-3-35, ПНЯ-4-40, ПНЯ-4-35, ПНЯ-5-35, ПНЯ-6-42 на гли-бину 25–27 до 32 см. За такої оранки верхній (0–15 см) шар ґрунту заробляється на дно борозни, а нижній (15–30 см) піднімається на поверхню. При двоярусній оранці краще загортаються післяжнивні рештки, а найбільша кількість добрив і органічної маси заробляється в шари 10–20 і 20–30 см, де вони краще використовуються росли-нами. Двоярусну зяблеву оранку найкраще застосовувати на полях з великою кіль-кістю післяжнивних решток, при внесенні органічних добрив, а також там, де верхній шар ґрунту сильно засмічений насінням бур’янів.

В умовах задовільного зволоження в літньо-осінній період та високій забур’я-неності поля малорічними бур’янами під цукрові і кормові буряки та кукурудзу кра-щий результат дає напівпаровий обробіток, який складається з післязбирального лу-щення дисковими лущильниками та оранки на 25–27 см не пізніше від першої декади серпня. Після цього за літньо-осінній період у міру появи сходів бур’янів проводять 2–3 культивації паровими культиваторами КПС-4, КПС-4М, КПС-4М-01 на глиби-ну від 8–10 до 12 см. У кінці жовтня слід провести глибше (на 16–18 см) безполицеве розпушування, краще всього протиерозійними культиваторами КПЭ-3,8, КПЭ-6М, КРГ-5. Цей захід забезпечує добрий фізичний стан ґрунту, краще нагромадження зимово-весняних опадів і прискорення прогрівання ґрунту навесні. Численні дослі-дження свідчать, що напівпаровий обробіток зменшує забур’яненість посівів цукро-вих буряків і кукурудзи на 50–70%.

При високій забур’яненості поля кореневищними бур’янами (пирієм повзучим та ін.) одразу після збирання попередника з метою кращого подрібнення кореневищ слід провести дворазове дискування важкими дисковими боронами у двох взаємно пер-пендикулярних напрямках на глибину залягання кореневищ (12–14 см). У посушли-вих районах високий ефект дає обробіток запирієних полів спочатку лемішними лу-щильниками, а потім важкими дисковими боронами з наступною оранкою на 25–27 см після появи сходів пирію (метод «висушування», «перегару»). Для провокації пророс-тання насіння і підземних органів розмноження бур’янів лемішні лущильники і важ-кі дискові борони агрегатують з кільчасто-шпоровими котками. Передплужники на плугах установлюють так, щоб вони підрізували ґрунт на 1–2 см глибше лущення. За такого обробітку відрізки кореневищ бур’янів заробляються на дно борозни і гинуть.

Оптимальними строками зяблевої оранки після дворазового лущення слід вва-жати для Полісся перші дві декади вересня, Лісостепу — другу половину вересня, для Степу — першу декаду жовтня.

За результатами численних досліджень, проведених у Харківській області, со-няшник після стерньових попередників позитивно реагує на заміну оранки безпо-лицевим обробітком. За даними кафедри землеробства ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, найефективнішим серед інших способів основного обробітку є чизельне рихлення на 25–27 см. Чизельне рихлення покращує умови накопичення та збереження вологи, не утворює ущільненої „плужної підошви» під обробленим шаром, сприяє поліпшен-ню фізичних властивостей ґрунту (структурності, оптимальної щільності, вологоєм-кості). Крім того, воно сприяє активнішому розпушенню орного шару і підвищенню мікробіологічної активності ґрунту порівняно з іншими способами основного обро-бітку. При цьому на поверхні ґрунту залишається 40–60% післяжнивних решток, що запобігає розвитку ерозійним процесам.

4. Механічний обробіток ґрунту

Застосування чизельного обробітку під кукурудзу порівняно з оранкою дає змогу на 37% скоротити витрати пального за умов отримання однакової урожайності, а в більшості випадків підвищити її на 10–15 ц/га.

При повторному посіві кукурудзи одразу після збирання урожаю проводять дис-кування важкими дисковими боронами у двох напрямках на глибину 10–12 см, а потім, після внесення основного добрива, — глибоку оранку ярусними плугами на 25–27 см. Завдяки такому обробітку ретельно подрібнюються післяжнивні рештки і кореневища та якісно заробляються в ґрунт полицевою оранкою.

За відсутності ярусних плугів перед оранкою доцільний додатковий обробіток важкими дисковими боронами для повнішого подрібнення післязбиральних решток.

Для кращого нагромадження вологи в ґрунті ефективним заходом є пізньоосіннє щілювання. Застосувавши цей прийом, можна додатково нагромадити до 250–300 м3/га вологи в ґрунті та отримати прибавку урожаю зерна на 2,5–3,5 ц/га. Виконують цей захід щілювачами ЩРП-3-70, ПЩН-2,5, ПЩ-3, ПЩ-5, ЩН-2-140, ЩП-000 або чизельними плугами ПЧ-2,5, АПЧ-4,5, АЧП-2,5 з долотоподібними робочими органами.

Передпосівний обробіток. Система передпосівного обробітку ґрунту під просапні культури повинна забезпечувати максимальне збереження ґрунтової вологи та ефек-тивну боротьбу з бур’янами.

Під посів цукрових і кормових буряків навесні в період досягнення ґрунтом фі-зичної стиглості проводять його розпушування («закриття вологи») широкозахват-ними агрегатами на тязі гусеничних тракторів. Залежно від типу ґрунту і щільності верхнього шару в першому ряду зчіпки застосовують важкі або середні зубові борони (БЗТС-1,0, БЗСС-1,0), у другому — посівні (ЗБП-0,6,) або райборінки (ЗОР-0,7).

Якщо під цукрові буряки з осені не вирівнено поверхні ґрунту, то його прово-дять відразу після першого весняного боронування вирівнювачами ВП-8 або шлейф-боронами ШБ-2,5 в агрегаті з райборінками ЗОР-0,7. При вирощуванні цукрових буряків за інтенсивною технологією передбачається поєднання ранньовесняного розпушування та вирівнювання ґрунту в одну технологічну операцію, застосовуючи для цього агрегат АРВ-8,1-01, до складу якого входить пристрій для одночасного вне-сення гербіцидів.

Передпосівний обробіток ґрунту на глибину 3–5 см необхідно здійснювати без будь-якого розриву в часі з посівом цукрових буряків. Для передпосівної культивації ґрунту із середньою щільністю та недостатньою вологістю доцільно використовувати культиватор УСМК-5,4Б(В). Високоякісне розпушування ґрунту на задану глибину і загортання насіння на 3–4 см без перемішування шарів забезпечує агрегат АРВ-8,1-0,2. Одночасне виконання ранньовесняного і передпосівного обробітку ґрунту як єдиний технологічний процес досягається при використанні багатоопераційного вітчизняного агрегату «Україна» — АПК-6. За один прохід агрегат розпушує і вирівнює поверхню поля, подрібнює і ущільнює ґрунт, розпушує слід тракторних колій.

Передпосівний обробіток ґрунту під кукурудзу включає ранньовесняне боро-нування зубовими боронами (БЗТС-1,0; БЗСС-1,0) або вирівнювання шлейф-боронами (ШБ-2,5), вирівнювачами ВП-8, ВПН-6,6, а також одну-дві культивації на глибину 8–10 см культиваторами КПС-4, КПС-4М, КПС-4М-01, УСМК-5,4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-02, АПБ-6, АГ-6, ККП-6 та ін. Застосування ви-сокотоксичних гербіцидів дає можливість виключити ці культивації і обмежитися тільки однією — передпосівною. Для передпосівної культивації краще застосовувати

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

культиватори УСМК-5,4, КРШ-8,1, які менше змішують вологий та сухий шари ґрунту, краще зберігають на поверхні мульчуючий шар.

Система передпосівного обробітку ґрунту під соняшник складається з ранньо-весняного боронування важкими зубовими боронами БЗТС-1,0 і передпосівної куль-тивації на глибину заробки насіння культиваторами КПС-4, КПСП-4, УСМК-5,4. Останніми роками все більшого поширення набувають обробітки комбінованими знаряддями АРВ-8,1-02, РВК-5,4, АПБ-6, АКП-5, АПК-6, ККП-6 та ін., які за один прохід виконують декілька технологічних операцій.

Під картоплю на важких запливаючих ґрунтах слід проводити глибокий передпо-сівний обробіток. Якщо органічні добрива під цю культуру внесли восени, то навесні ґрунт обробляють на глибину 12 — 14 см лемішними лущильниками без полиць або протиерозійними культиваторами КПЭ-3,8, щоб не вивернути на поверхню глибинні шари ґрунту та внесені добрива.

На дуже ущільнених вологих ґрунтах проводять глибоке розпушування на 16– 18 см чизель-культиваторами (ЧКУ-4). Це прискорює прогрівання ґрунту, сприяє уникненню зайвої вологості, підсилює мікробіологічні процеси в ґрунті й поліпшує умови живлення рослин.

У Лісостепу площі під картоплю, де не були нарізані гребені, обробляють фреза-ми КФГ-3,6 на глибину 14–15 см.

Якщо з осені нарізані гребені, тоді до садіння картоплі поле обробляють куль-тиваторами КОН-2,8ЛМ, КРН-4,2Г, обладнаними ротаційними боронами БРУ-0,4 і дисковими робочими органами.

Післяпосівний обробіток. За українською інтенсивною технологією вирощування цукрових буряків система догляду за посівами включає: суцільний обробіток ґрунту до появи сходів культури, розпушування ґрунту в міжряддях і в зоні рядків (шару-вання), суцільне розпушування ґрунту після появи сходів, формування густоти рос-лин, розпушування ґрунту в міжряддях.

Суцільний до сходовий обробіток виконують на 4–5 день після сівби, коли про-ростки бур’янів перебувають у фазі «білої ниточки» і легко знищуються.

Після появи сходів, коли чітко позначаться рядки сходів (у фазі розвинутої ви-лочки), проводять перше розпушування (шарування) ґрунту в міжряддях і в зоні рядків культиваторами УСМК-5,4Б(В), обладнаними захисними дисками однобіч-ними плоскорізальними лапами з шириною захвату 150 мм і шестидисковими рота-ційними батареями. Плоскорізальні лапи й захисні диски встановлюють на глибину обробки 3–4 см, ротаційні батареї — у міжрядді на 4–5 і в рядку на 2–4 см. Більш якісне розпушування ґрунту з мінімальними захисними зонами рядків (не більше ніж 8 см) досягається при використанні культиваторів КОЗР-5,4-01 та КОЗР-8,1-01.

На дуже ущільнених, засмічених бур’янами (особливо кореневищними), а також на торфових ґрунтах при підвищенні вологості цей захід краще проводити культи-ваторами КФ-5,4 з активними робочими органами фрезерного типу. В зоні її дії зни-щення бур’янів досягає 100%.

На полях, засмічених малорічними бур’янами, за наявності не менше 10 рослин буряків на один погонний метр рядка у фазі першої пари справжніх листків ефектив-но застосовувати суцільне післясходове розпушування ґрунту легкими посівними боронами ЗБП-0,6 або райборінками ЗОР-0,7, а на ущільнених ґрунтах — середні-ми зубовими боронами БЗСС-1,0 або культиваторними агрегатами на базі УСМК-5,4Б(В), обладнаними ротаційними робочими органами РБ-5,4.

4. Механічний обробіток ґрунту

Невід’ємною складовою частиною в технології вирощування цукрових буряків є формування оптимальної густоти рослин, яка на період збирання врожаю має ста-новити 115-120 тис/га для зони достатнього зволоження, 100-110 — нестійкого і 95-100 тис/га для зони недостатнього зволоження. Високоефективна робота авто-матичних проріджувачів ПСА-2,7, ПСА-5,4 можлива при дотриманні таких умов їх використання: початкова густота посіву буряків становить 8-12 сходів на 1 м рядка з інтервалом між рослинами більше ніж 5 см; фаза розвитку буряків у період прорі-джування — 2-4 пари справжніх листків; відсутність бур’янів, що досягають висоти або вищі від культурних рослин на період формування густоти (кількість бур’янів у зоні проходу датчика не повинна перевищувати 2-3 шт. на 1 м рядка); на посівах не допускається гребенів і колій заввишки та глибиною понад понад 4-5 см, а також гру-док у зоні датчика проріджувача, діаметр яких досягає розмірів культурних рослин.

Застосування культиваторів УСМК-5,4Б для проріджування посівів цукрових бу-ряків доцільне, якщо початкова кількість сходів становить 12 і більше рослин на 1 м рядка. Ефективнішими є схеми поперечного букетування у фазі вилочки буряків, роз-раховані на розміщення однієї рослини в букеті 8,5 х 9,5; 8,5 х 6,5 або двох — 8,5 х 14 см.

Після закінчення формування густоти рослин проводять розпушування ґрунту в міжряддях культиваторами КОЗР-5,4-01, КОЗР-8,1-01, КОЗР-5,4-02, КОЗР-8,1-02 або УСМК-5,4 на глибину 5-6 см. До змикання рядків у міру появи сходів бур’янів та випадання дощів проводиться 2-3 рихлення ґрунту в міжряддях з одночасним приси-панням бур’янів. Обробіток здійснюється культиваторами КОЗР-5,4-02, КОЗР-8,1-02 або УСМК-5,4 на глибину 8-10, 10-12 та 6-8 см.

За 10-15 днів до збирання коренеплодів доцільно провести додаткове розпушу-вання ґрунту в міжряддях на глибину 10-12 см, що значно покращує роботу бурякоз-биральних комбайнів.

При вирощуванні кукурудзи за безгербіцидної технології на полях, дуже засмі-чених малорічними бур’янами, високий ефект контролювання забур’яненості забез-печує досходове боронування, яке застосовується через 3-4 дні після сівби, коли проростки кукурудзи знаходяться в ґрунті на глибині, не ближче 3-4 см від поверх-ні. Боронування частіше проводиться середніми, а на ґрунтах важкого механічного складу — важкими зубовими боронами по діагоналі або впоперек посіву зі швидкістю руху агрегату не більше ніж 5-6 км/год. Після появи сходів у фазі 2-3 листків куку-рудзи застосовується післясходове боронування середніми зубовими боронами після полудня, коли тургор рослин ослаблений, в наслідок чого вони менше травмуються. Швидкість руху агрегата повинна бути не більшою ніж 4-4,5 км/год.

У подальшому виконуються дві-три міжрядні культивації в період утворення 3-5, 6-8 і 10-11 листків у кукурудзи. При малорічному типі забур’яненості глибина першого обробітку повинна становити 8-10, другого 6-8 см. На полях, засмічених багаторічними бур’янами, глибину рихлення збільшують на 2-3 см. У посушливих районах перший обробіток ґрунту в міжряддях проводять на глибину 10-12 см, дру-гий — на 8-10 і третій — на 6-8 см.

Для знищення бур’янів у зоні рядка при першому розпушуванні культивато-ри КРН-4,2, КРН-5,6 обладнують борінками КЛТ-38, при другому — підгортачами КЛТ-52-53. За інтенсивної технології із застосуванням високоефективних гербіцидів високі врожаї кукурудзи на відносно чистих полях одержують при значному скоро-чені або повному виключенні механічних заходів догляду за посівами.

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

Система догляду за посівами соняшнику передбачає проведення досходового та післясходового боронування і один-два міжрядних обробітки.

Щоб підвищити ефективність боронування в знищенні бур’янів, слід добре ви-рівняти поверхню поля системою основного та передпосівного обробітків ґрунту. До-сходове боронування проводиться через 3–4 дні після сівби, післясходове — у фазі 2–4 листків соняшнику. Установлено, що проростки бур’янів, які перебувають у фазі «білої ниточки», знищуються боронами на 91–93% при досходовому боронуванні, на 81–87% — у фазу двох листків і на 61–68% — у фазу чотирьох листків соняшнику. За наявності великої кількості післяжнивних решток боронування посівів виключається.

Кількість і глибина міжрядних культивацій залежить від чисельності та видового складу бур’янів, умов зволоження та фізичного стану ґрунту. Частіше всього обмеж-уються двома культиваціями, перша з яких більш глибока (на 10–12, 8–10 см), друга на 6–8 см у поєднанні з підгортанням ґрунту у рядки. Для їх виконання використо-вують культиватори КРН-4,2, КРН-5,6, які обладнуються борінками КЛТ-38 та під-гортачами полицевого типу. Робочі органи культиваторів вибираються залежно від ступеня та типу забур’яненості посівів: ножеподібні у поєднанні зі стрілчастими ро-бочими органами — для підрізання бур’янів та розпушування ґрунту, долотоподібні — при підвищеній забур’яненості для їх «вичісування».

Культивацію міжрядь слід розглядати не тільки як засіб боротьби з бур’янами, а й для поліпшення фізичного стану ґрунту, його повітре- й водопроникненості. У зв’язку з цим міжрядні обробітки — обов’язкова умова сучасних технологій навіть при незначній забур’яненості та внесення ґрунтових гербіцидів, за винятком випад-ків утворення захисного екрана деякими сучасними їхніми видами.

На важких за механічним складом, безструктурних, запливаючих ґрунтах неза-лежно від ступеня забур’яненості посівів обов’язково проводиться одна-дві культи-вації міжрядь на глибину 6–8 см.

На Поліссі і в Лісостепу міжряддя гребеневих посадок картоплі розпушують на 7–8-й день після садіння культиваторами КОН-2,8П або КРН-4,2, обладнаними стрілчастими лапами і лапами-бритвами, які підрізують вершини гребенів на 3–5 см. В агрегаті з культиваторами посередині рядків пускають сітчасті або профільні боро-ни. Другий раз розпушують на 12–14-й день після садіння, коли проростки картоплі мають довжину 3–4 см. При цьому глибину обробітку встановлюють не менше ніж 12 см. Якщо випадають дощі, ґрунт ущільнюється і з’являються сходи бур’янів, через 7–8 днів після другого розпушування проводять третій обробіток, підрізуючи гребені.

Після появи сходів перший раз обробляють міжряддя картоплі при висоті рослин 10–12 см. Глибина обробітку — 16–18 см за умов достатнього зволоження і 12–14 см — при недостатньому зволоженні. Другий післясходовий обробіток картоплі ви-конують підгортачами. При цьому на гребінь нагортають 3–4-сантиметровий шар ґрунту, що запобігає ураженню бульб фітофторозом. При третьому післясходовому обробітку підгортання здійснюють на 8–10 і 10–12 см від дна борозни. Якщо ґрунт ущільнився, то перед кожним підгортачем установлюють долотоподібні лапи на гли-бину 10–12 см. При нестачі вологи в ґрунті замість підгортання проводять мілке (4–6 см) розпушування міжрядь.

У районах надмірного зволоження підгортанням рослин можна регулювати водно-повітряний і тепловий режими ґрунту. Поверхня ґрунту залишається після цього гребенистою, краще обігрівається теплим повітрям і більше випаровує вологи.

4. Механічний обробіток ґрунту

Влітку, незважаючи на підвищену тепловіддачу в нічні години, в ґрунті складаєть-ся позитивний тепловий баланс, оскільки тривалість нагрівання в 2,5–3 рази більша від охолодження. Збільшення випаровувальної поверхні після підгортання сприяє усуненню надлишків вологи в ґрунті, що в кінцевому результаті поліпшує його по-живний режим.

Кількість культивацій міжрядь олійних культур (сої, рицини, ріпака, гірчиці) за-лежить від забур’яненості посівів. На чистих від бур’янів полях можна обмежитися проведенням однієї культивації міжрядь на глибину 8–10 см, на забур’янених пло-щах слід своєчасно провести повторні обробітки міжрядь. Незалежно від засміченос-ті посіву культивації міжрядь проводять на середніх і важких за гранулометричним складом ґрунтах. Перші обробітки міжрядь повинні бути глибшими порівняно з на-ступними.

Перший міжрядний обробіток посівів рицини і соняшнику в південних районах проводять на глибину 10–12 см. Глибину наступних обробітків зменшують, щоб не пошкодити коренів, які залягають близько до поверхні ґрунту. Глибина другого між-рядного обробітку становить не більше ніж 8 см, а третього і наступних (якщо їх бу-дуть проводити) — 4–6 см.

Першу культивацію міжрядь сої необхідно починати при утворенні рядків, але не пізніше від розгортання першого трійчастого листка. Її здійснюють культиваторами з набором полільних однобічних і стрілчастих лап. Другу культивацію міжрядь прово-дять через 8–10 днів після першої на глибину 5–6 см полільними однобічними лапа-ми з установкою просапних борінок. Міжряддя посівів ріпака та гірчиці обробляють на глибину 4–5 та 6–7 см.

Бур’яни в захисних зонах рядків олійних культур знищують при першій культи-вації прополювальними борінками КРН-38. Для того щоб мати можливість кілька ра-зів боронувати посіви незалежно від розмірів рослин, використовують спеціальні про-полювальні борінки, які мають високі (35–40 см) зуби, виготовлені з пружинної сталі, і відповідно високо розміщену над рівнем ґрунту раму. Для розпушування ґрунту на глибину до 7 см включно слід застосовувати стрілчасті лапи та лапи-бритви, а при об-робітку на глибину понад 7 см — долота, з відповідними захисними зонами в рядках.

Підгортають рослини просапних культур з одночасним розпушуванням верхньо-го шару ґрунту. При підгортанні картоплі нижня частина стебел з усіх боків приси-пається ґрунтом, що за наявності достатньої кількості вологи сприяє утворенню сто-лонів. У посушливі роки багаторазове підгортання картоплі шкідливе, оскільки воно призводить до збільшення випаровування вологи із розпушеного ґрунту.