Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_d3549d3a5b77145c0dbd4bdb0a5eea28, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
3.1. Наукові основи сівозмін : Землеробство. Підручник : Бібліотека для студентів

3.1. Наукові основи сівозмін


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

Агрономічна роль сівозміни на різних етапах розвитку землеробства і особливо за умов його інтенсифікації випливає із загального завдання наукового землеробства. За визначенням К. А. Тімірязєва і Д. М. Прянішнікова, це завдання — в узгодженні ви-мог культурних рослин з умовами вирощування. За відповідних кліматичних умов і природних властивостей ґрунту оцінка сівозміни залежить від того, як впливають по-передні культури і заходи їх вирощування (обробіток ґрунту, удобрення та ін.). Відо-мо, що цей вплив неоднаковий. Отже, створюються деякі відмінності у властивостях ґрунту і його родючості залежно від попередніх культур. Їх необхідно враховувати

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

при розміщенні сільськогосподарських культур на полях. Інакше кажучи, встановлю-вати науково обґрунтоване чергування культур.

Властивості ґрунтів, навіть найродючіших, таких як чорноземи, не завжди від-повідають потребам культурних рослин, особливо їх високоврожайних сортів. Тому створення необхідних умов для росту сільськогосподарських культур, раціональне використання і захист ґрунтів, збереження та підвищення їхньої родючості є осно-вним завданням на всіх етапах розвитку землеробства.

У системі агротехнічних заходів найбільш цілеспрямовано на ґрунт впливає сі-возміна.

Враховуючи біологічні особливості й здатність польових культур не тільки вико-ристовувати, a й активно відновлювати родючість ґрунту, сівозміна істотно впливає на такі фактори родючості, як забезпеченість поживними речовинами і вологою, вміст гумусу, біологічний режим, фізичні властивості та швидкість детоксикації шкідли-вих речовин, що надходять у ґрунт при його сільськогосподарському використанні.

Крім того, сівозміна зумовлює агрономічну стратегію підвищення продуктивнос-ті ґрунту і врожайності сільськогосподарських культур, визначає та взаємопов’язує в єдиний комплекс усі ланки системи землеробства. Від спеціалізації сівозмін, складу і чергування культур залежать системи удобрення, механічного обробітку ґрунту та інших агротехнічних і меліоративних заходів.

З поглибленням спеціалізації сівозмін (насиченням їх провідними культурами, впровадженням нових високоврожайних сортів і гібридів, зростанням масштабів за-стосування добрив і хімічних засобів захисту рослин та енергомістких технологій вирощування) ускладнюється система управління родючістю, підвищуються ви-моги до ґрунтів. Вони повинні забезпечувати посіви не тільки сприятливим водно-повітряним і поживним режимами, а й мати помітну фітосанітарну функцію, здат-ність запобігати утворенню високої концентрації внесених хімічних сполук тощо.

Для досягнення такого якісно нового рівня родючості необхідно, щоб у зональних науково обґрунтованих системах землеробства провідними положеннями агротех-нічного комплексу щодо родючості ґрунту були оптимізація гумусового та фізико-хімічного стану ґрунтового покриву, регулювання балансу поживних речовин і во-логи та запобігання явищам ґрунтовтоми. Регулювання балансу поживних речовин, а при зрошенні — й водного режиму багато в чому уже тепер може здійснюватися технічними засобами. Щодо біологічних факторів (таких як діяльність ґрунтової біо-ти, гумусовий і фітотоксичний режими ґрунту), то з поглибленням спеціалізації вони важче піддаються управлінню, тому багато в чому лімітують продуктивність землі. В оптимізації цих факторів провідна роль належить сівозмінам.

Сівозміна — це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських куль-тур і парів у часі й на території або тільки в часі. Чергування в часі — це щорічна або періодична зміна культур і чистого пару на конкретно взятому полі. Чергування на території означає, що земельний масив сівозміни поділений на поля, де щороку (по-чергово) вирощуються культури. На кожному полі вони чергуються в часі.

В основі сівозміни лежить науково обґрунтована структура посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражене у відсотках до загальної площі сівозміни. Вона розробляєть-ся відповідно до спеціалізації господарства.

Сільськогосподарські культури і заходи щодо їх вирощування неоднаково впли-вають на фізичні, хімічні й біологічні властивості ґрунту не тільки в період їх ви3. Сівозміни в землеробстві україни

рощування, а й у наступні роки. Саме тому при розміщенні культур у сівозміні слід дотримуватися певного порядку їх чергування, який ґрунтується на неоднаковому відношенні різних сільськогосподарських рослин до родючості ґрунту, тобто необ-хідно кожну культуру забезпечити добрим попередником.

Попередником називається культура або пар, які займали дане поле в попере-дньому році.

Паром називається поле, на якому протягом певного періоду не вирощують сіль-ськогосподарських культур і утримують його в чистому від бур’янів стані.

Чистий пар — це поле, вільне від сільськогосподарських куль тур протягом веге-таційного періоду і утримується в чистому від бур’янів стані. За строками основного обробітку ґрунту чисті па ри поділяють на чорні та ранні.

Чорний пар — це чистий пар, обробіток якого починають влітку або восени після збирання попередника.

Ранній пар — це чистий пар, основний обробіток якого починають навесні на-ступного року після зібраного влітку чи восени попередника.

Чорний пар ефективніший, ніж ранній. Як правило, поле під ранній пар залиша-ють тоді, коли з певних організаційних причин його не вдається виорати восени.

Якщо на поверхні ґрунту необхідно залишити рослинні рештки для захисту його від ерозії й затримання снігу, поле відводять під ранній пар. Оранку на такому полі проводять навесні, коли мине загроза пилових бур.

До чистого пару належить і кулісний пар, тобто поле, на якому висівають високос-теблі рослини (кукурудзу, сорго, соняшник, гірчи цю тощо) для затримання снігу і за-побігання ерозії ґрунту. Кулісні рослини висівають стрічками або окремими рядками на відстані 10–20 м один від одного.

Чисті й кулісні пари використовують лише в посушливих південних і південно-східних районах, де основною їх функцією є нагромадження вологи. Крім того, вони сприяють нагромадженню елемен тів живлення в ґрунті та ефективній боротьбі з бур’янами, особливо з таким досить поширеним, як гірчак рожевий. Тому ці пари в посушливому Степу є агротехнічною основою польових сівозмін.

Численні дані переконують, що чистий пар у роки з посушливим літньо-осіннім періодом є єдиним попередником, який практично гарантує своєчасні сходи озимих культур, добрий розвиток рослин до входу їх у зиму, завдяки чому вони надійно за-хищають ґрунт від водної та вітрової ерозії.

У полі чистого пару поліпшуються фізичні та хімічні властивос ті ґрунту, поси-люються мікробіологічні й біологічні процеси, ін тенсивно розкладаються токсичні речовини. Чистий пар — ефективний засіб очищення ґрунту від бур’янів, поліпшення його фітосанітарного стану.

Чистий пар, як попередник, забезпечує найбільший вихід ваговитого насіння, яке дає дружні сходи, що здатні протистояти не тільки несприятливим погодним факто-рам весни, а й ураженню хворобами та пошкодженню шкідниками.

Чорний та ранній пари в степовій зоні не можна вважати рівноцінними. Перший забезпечує вищий урожай озимої пшениці, ефективніший у сівозмінах. Різниця в урожайності озимої пшениці на користь чорного пару в дослідах становить 3–5, а у виробничих посівах — 5–8 ц/га і більше.

Наявність чорного пару в сівозмінах надає сталості структурі посівних площ та запланованих зборів продукції. Тільки завдяки впровадженню їх зменшується заги-бель та пересів пшениці, підвищується вихід зерна з одиниці сівозмінної площі.

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

Всебічний позитивний вплив парування поля полягає в тому, що ґрунт на час сівби озимої пшениці перебуває в стані вищої готовності для проростання насіння культурних рослин. Витрати на обробіток та догляд за ним окуповуються врожаями польових культур. Тому чорний пар і впроваджують у посушливих районах, де інші відомі агрономічній на уці заходи не забезпечують високих урожаїв, головним чином пшениці. В усіх зонах країни дуже поширені зайняті пари.

Зайнятим паром називають рано звільнені від культурних рослин поля, де не тільки можна обробити ґрунт, а й створити сприятливі умови для вирощування на-ступних культур. Цей пар має таку різновидність, як сидеральний пар, який засівають бобовими та іншими рослинами (люпином, сераделою, буркуном білим, гірчицею тощо) для заорювання на зелене добриво.

Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чер гування в сівоз-міні називається схемою сівозміни. Вона відображає загальні риси ряду подібних сівозмін з різним складом культур, але з однаковим співвідношенням і чергуванням груп культур. Наприклад, двом сівозмінам із таким чергуванням культур: I — 1 — еспарцет; 2 — озима пшениця; 3 — цукрові буряки; 4 — ячмінь з підсівом еспарцету; II — 1 — конюшина; 2 — озиме жито; 3 — картопля; 4 — овес із підсівом конюшини відповідає одна схема: 1 — багаторічні бобові трави; 2 — озимі зернові; 3 — просапні культури; 4 — ярі зернові з підсівом багаторічних трав. Незважаючи на те, що в другій сівозміні порівняно з першою замінені всі культури, обидві вони складені за однією схемою, оскільки чергування груп культур відбувається в одному порядку. В обох сівозмінах зернові займають два поля, а просапні й бобові трави — по одному.

В одному полі можна розміщувати дві культури і більше, якщо вони належать до однієї й тієї самої групи. Наприклад, у просапному полі можна розмістити картоплю і цукрові буряки, у полі ярих зернових — ячмінь, овес та ін. Поля, в яких окремо ви-рощуються дві і більше сільськогосподарських культур, називаються збірними.

Припустимо, що на певній площі ріллі необхідно розмістити конюшину, ячмінь, картоплю, озиму пшеницю, причому кожна з них має зайняти майже однакову пло-щу. Тоді ріллю ділять на чотири рівні частини (поля), кожну з яких засівають однією з названих культур. Якщо ці культури вирощуватимуться на одному й тому самому полі понад 2 роки підряд, то їх називають повторними.

Беззмінна культура — це сільськогосподарська культура, яку тривалий час ви-рощують на одному полі поза сівозміною.

Монокультура — це єдина сільськогосподарська культура, яку вирощують у гос-подарстві.

Термінами беззмінна культура і монокультура іноді користуються як синоніма-ми, тому що монокультура призводить до беззмінності посівів. Якщо в монокультуру ввести чистий пар, то беззмінність порушиться і єдина культура буде вирощуватися вже у сівозміні, наприклад, чистий пар — озима пшениця — озима пшениця.

Найкращий порядок чергування вказаних вище чотирьох польових культур у перший рік такий: 1 — конюшина, 2 — озима пшениця, 3 — картопля, 4 — ячмінь з під-сівом конюшини. На п’ятий рік у першому полі знову буде конюшина, за якою будуть розміщуватися решта культур у тій самій послідовності.

Період, протягом якого сільськогосподарські культури і пар проходять через кожне поле послідовно, за передбаченою схемою, називається ротацією сівозміни. Ротацію, як правило, зображають у вигляді переліку культур у порядку послідовної

3. Сівозміни в землеробстві україни

їх зміни в часі на одному й тому самому полі. Зміну культур на всіх полях показують у виг ляді таблиці, яку називають ротаційною. Вона являє собою план роз міщення культур і чистого пару по полях та роках на період ротації сівозміни. Тривалість ро-тації, як правило, дорівнює кількості полів у сівозміні.

Припустимо, що на рік освоєння сівозміни в першому полі розміщують картоплю, другому — конюшину, третьому — ячмінь з підсівом конюшини, четвертому — озиму пшеницю. Ротаційна таблиця матиме вигляд, показаний у табл. 13. Розміщення куль-тур на полях може бути довільним, лише б усі вони щорічно займали по одному полю. За роками ж необхідно суворо дотримуватися встановленого порядку чергування.

Таблиця 13

Ротаційна таблиця чотирипільної сівозміни

 

Рік ротації       Поля сівозміни

 

            I           II         III        IV

2006    Картопля       Конюшина     Ячмінь з підсівом конюшини          Озима пшениця

2007    Ячмінь з підсівом конюшини          Озима пшениця        Конюшина     Картопля

2008    Конюшина     Картопля       Озима пшениця        Ячмінь з підсівом конюшини

2009    Озима пшениця        Ячмінь з підсівом конюшини          Картопля       Конюшина

2010    Картопля       Конюшина     Ячмінь з підсівом конюшини          Озима пшениця

Із ротаційної таблиці видно, що на п’ятий (2010 р.) культури будуть розміщені по полях так само, як і в перший (2006) рік. Це означає, що в 2009 р. закінчилася перша ротація сівозміни, а в 2010 р. почалася друга. Проте це не рух по замкнутому колу.

Методологічне повторення ротації можна представити як розвиток по висхідній спіралі, в процесі якого відбуваються зміни в самій ротації як щодо складу і чергуван-ня культур, так і її тривалості. Ці зміни зумовлюються новими досягненнями науки та досвідом виробництва і не порушують основ сівозміни.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_d3549d3a5b77145c0dbd4bdb0a5eea28, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0