2.5.3. Визначення фактичної забур’яненості посівів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 

Загрузка...

Існує кілька способів визначення фактичної забур’яненості посівів сільськогос-подарських культур: окомірний, візуально-кількісний, кількісно-видовий і кількісно-ваговий.

За візуально-кількісним методом А. Г. Мальцева забур’яненість посівів оцінюють у балах, проходять поля по двох діагоналях і оглядають посіви. При цьому визнача-ють бал забур’яненості всіма видами бур’янів загалом, а також окремими їх видами.

Балом 1 (слабка забур’яненість) оцінюють забур’яненість посівів, якщо в них тра-пляються поодинокі екземпляри бур’янів.

Балом 2 (середня) — трапляються в незначній кількості і губляться в травостої культурних рослин.

Балом 3 (сильна) — бур’янів багато, але переважають культурні види.

Балом 4 (дуже сильна) — бур’яни переважають над культурними рослинами і за-глушують їх.

Окомірний облік забур’яненості застосовують у виробничих умовах на великих масивах, де інші методи обліку бур’янів застосовувати не можна. Він також часто пе-редує застосуванню інших методів на невеликих ділянках та в польових дослідах.

Повні відомості про видовий склад бур’янів на полі можна одержати лише при постійному спостереженні протягом вегетації. Навесні видовий склад рослин зміню-ється дуже швидко. В кінці літа проростання насіння уповільнюється і склад бур’янів змінюється. Восени знову посилюється проростання насіння і відбуваються зміни в складі бур’янів. Влітку закінчують вегетацію і зникають деякі ранні ярі і зимуючі бур’яни. Восени з’являються сходи зимуючих і озимих бур’янів, закінчують вегета-цію пізні ярі бур’яни.

Облік може бути приурочений до фаз росту культури, наприклад до кущіння зер-нових, цвітіння, початку воскової стиглості.

Щоб оцінити ефективність заходів боротьби з бур’янами в дослідній роботі, по-трібно визначити фактичну забур’яненість посівів, дотримуючись певних строків об-ліку бур’янів. Так, ефективність ґрунтових гербіцидів оцінюють у три етапи: перший (кількісний) — через 20–30 днів після їх внесення, другий (теж кількісний) — через 40–60 днів і третій (кількісно-ваговий) — перед збиранням урожаю культур.

При визначенні ефективності післясходових гербіцидів теж роблять три обліки бур’янів: перший (кількісний) — до внесення гербіцидів, другий (кількісний) — через

2. Бур’яни та заходи захисту сільськогосподарських культур від них

20-30 днів після внесення системних препаратів або через 7-10 днів — для контак-тних і третій раз — перед збиранням урожаю кількісно-ваговим способом.

3 огляду на вимоги сучасного виробництва, слід щорічно проводити основне су-цільне обстеження забур’яненості полів у строки, на які припадає поява всіх осно-вних видів бур’янів. Наприклад, у посівах зернових культур основне обстеження проводять у фазу колосіння, у просапних — у середині їхньої вегетації. Крім того, оперативні дані про фактичну забур’яненість полів збирають до застосування за-хисних заходів. Наприклад, на посівах зернових культур — у фазі кущення, на по-сівах льону — у фазі «ялинки», кукурудзи — у фазі 2-3 листків тощо. Потреба обліку бур’янів в умовах виробництва може виникнути також при оцінюванні ефективності застосованих заходів захисту посівів. Тоді цей облік проводять в строки, описані для умов окремої дослідної роботи.

При кількісних обліках вказують кількість рослин бур’янів по кожному їх виду. Кількісно-ваговий облік включає і кількість бур’янів за видами, і їх сиру надземну масу. Зважені бур’яни вміщують у марлеві мішечки, висушують до повітряно-сухого стану і повторно зважують. Якщо важко підрахувати кількість бур’янів, то визнача-ють лише їхню масу.

При обліку кореневищних і коренепарасткових бур’янів враховують лише їхні стебла чи пагони.

Важливим у методичному відношенні є визначення кількості облікових майдан-чиків (рамок), а також їх величина і форма. За умови переважання багаторічних бур’я нів у посівах користуються обліковими рамками величиною 2-3 м2, а при пере-важній кількості малорічних видів — 0,25-1 м2 залежно від ступеня забур’яненості посіву.

На вузькорядних посівах культур форма облікової рамки квадратна, а на просап-них культурах — прямокутна, з шириною, що дорівнює ширині міжрядь.

Необхідна кількість облікових рамок визначається строкатістю забур’яненості на конкретному полі і запланованою точністю спостереження.

її розраховують за моделлю:

\2 '•0,05 Х V

 °х ) де п — кількість облікових рамок;

v, % — коефіцієнт варіації ознаки (при незначній строкатості забур’яненості ця величина дорівнює 10, при середній — 20, при значній — 30);

S, % — запланована точність обліку бур’янів (бажаною точністю обліку слід вва-жати 5%, задовільною — 10%);

t005 — коефіцієнт, що свідчить про вірогідність досягнення запланованої точності спостереження. При рівні вірогідності 95% цей коефіцієнт дорівнює 2.

Наприклад, для досягнення 10% точності обліку при 15% варіабельності забур’я-неності якоїсь ділянки на ній необхідно провести облік бур’янів на 9 рамках:

2^Т=9. 10 )

У виробничих умовах при визначенні фактичної забур’яненості на кожному полі сівозміни чи його частині площею до 50 га виділяють у середньому не менше 10

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

облікових рамок, від 50 до 100 га — 15, а на полях понад 100 га — 20 рамок. Ці рамки накладають через рівні інтервали, проходячи по полю в двох діагоналях.

Забур’яненість посівів за кількістю бур’янів оцінюють за шкалою (табл. 7).

Таблиця 7

Шкала оцінювання фактичної забур’яненості посівів за кількістю сходів бур’янів, шт./м2

 

Бали    Ступінь забур’яненості        Інтервали значень для агробіологічних підтипів бур’янів

 

           

            Малорічні види         Багаторічні види

1          Низький         10        1

2          Середній        10-50  1-5

3          Високий         > 50     > 5

При проведенні обліку фактичної забур’яненості полів зручно користуватися фор мою запису спостережень, що подається нижче.

Відомість обліку забур’яненості поля №     сівозміни

№         площею          га, культура    , дата обліку  ,

фаза розвитку культури         .

 

Види бур’янів            Кількість бур’янів, шт. на 0,25 м2 (чи їх проекційне покриття %, або надземна маса на пробних рамках)       Сума   Середнє значення

 

            1          2          3          4          5          і т.д.   

            шт./м2 г/м2

1                                                                                                       

2                                                                                                       

3                                                                                                       

і т.д.                                                                                                 

Для контролю за змінами забур’яненості полів у часі та ефективності вжитих за-ходів дані обліку бур’янів заносять на карту. Важливо, щоб на цій карті було схе-матично показано за роками кількісну забур’яненість та її агробіологічну чи видову структуру. Для прикладу нижче показано техніку картування забур’яненості поля за цією методикою (рис. 12).

Карта забур’яненості полів сівозміни є підставою для вироблення ефективної системи захисту посівів від бур’янів, зокрема для виробу системи обробітку ґрунту та придбання потрібних гербіцидів. Вона може служити також для прогнозування очікуваних сходів бур’янів у полях наступного року.

На карті зображають структуру забур’яненості полів, показуючи частку біо-логічних груп бур’янів або окремих їх видів. Можна для стиглості вказувати лише тип забур’яненості. Типи забур’яненості за її біологічною структурою наводяться в табл. 8.

2. Бур’яни та заходи захисту сільськогосподарських культур від них

 

15

50_

40

Рік

2004 2005

2006

і т.д.

Кількість

бур'янів,

Культура

шт./м^іступінь

забур'яненості          

137 Щ Конюшмнл |15|

■5        й Оз. пшениця

Цукрові буряки

Агробіологічна струкіура забур'яненості, %

 

30\

10 10

40

10\

Умовні позначення:

Ступінь забур’яненості

Високий

            Середній

Низький

Полеі

Агробіологічні типи і групи бур’янів

Коренепаросткові

Кореневищні

Однорічні ярі

Однорічні зимуючі

Озимі

Дворічні

Карантинні

Рис. 12. Схема багаторічного ведення карти забур’яненості полів

Таблиця 8

Ключ для визначення типів забур’яненості полів за її біологічною структурою

 

Назва типу забур’яненості   Частка окремих біологічних груп у загальній кількості бур’янів, %

 

            Малорічні       Кореневищні Коренепаросткові

1. Малорічний           80-90  5-10    5-10

2. Кореневищний     5-10    80-90  5-10

3. Коренепаростковий         5-10    5-10    80-90

4. Малорічно-кореневищ ний         25-30  70-75  —

5. Малорічно-корене парост-ковий           25-30  —        70-75

6. Кореневищно-малорічний          70-75  23-30  —

7. Коренепаростково-мало-річний            70-75  —        25-30

8. Кореневищно-корене-паростковий       —        25-30  70-75

9. Коренепаростково-корене-вищний       —        70-75  25-30

10. Кореневищно-корене-паростково-малорічний         50-75  10-25  13-25

В. П. Гудзь, І. Д. Примак, Ю. В. Будьонний, С. П. Танчик «Землеробство»

Продовження табл. 8

11. Малорічно-кореневищно-коренепаростковий           12-25  13-25  50-75

12. Малорічно-корене-паростково-кореневищний         12-25  50-75  13-25

13. Повний біологічно зрівно-важений тип         30-33  30-33  30-33