Функції педагогічного спілкування:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 

загрузка...

1.         Пізнання особистості та її формування.

2.         Обмін інформацією.

3.         Організація діяльності.

4.         Організація міжособистісної взаємодії.

5.         Співпереживання.

6.         Самоутвердження. Комунікативна діяльність людини є надзвичайно складною.

Е.Берн вважає, що в кожній людині існує три „Я”: дитина (залеж-на, підпорядкована і безвідповідальна істота); батьки (незалежна людина, та, що бере відповідальність на себе); дорослий (розуміє

Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій)

інтереси інших, враховує реальну ситуацію). Відповідно до цього, автор виділяє три позиції контакту.

Позиція “зверху” (батьки). Щодо педагогічного спілкуван-ня ця позиція вчителя може проявлятися у прагненні домінувати, переважанні дисциплінарних методів і прийомів, егоцентризмі, нетерпимості до помилок і заперечень з боку учнів.

Позиція “знизу” (дитина). Специфічними проявами цієї по-зиції спілкування вчителя може бути: поступливість, невпев-неність у собі, недостатня вимогливість, безініціативність.

Позиція “поруч” (дорослий). Найчастіше така позиція вчи-теля проявляється у високій ефективності спілкування, поєднанні доброзичливості з довірою до самостійності школярів, природності в спілкуванні, орієнтуванні на діалог з учнями.

Вчитель упродовж своєї педагогічної діяльності може вда-ватися до різних позицій, залежно від певної ситуації. Закріплен-ня в спілкуванні вчителя певної позиції багато в чому визначають стиль взаємовідносин з учнями.

В.О.Кан-Калік трактує стиль педагогічного спілкування,

як індивідуально-типологічні особливості соціально-психо-логічної взаємодії вчителя з учнями.

В.С.Мерлін під індивідуальним стилем педагогічного спілкування розуміє цілісну систему операцій педагогічного спілкування, що забезпечує ефективну взаємодію вчителя з учня-ми, опосередковану цілями, завданнями педагогічної діяльності та властивостями різних рівнів індивідуальності педагога.

У стилі педагогічного спілкування виявляються:

—        особливості комунікативних можливостей учителя;

—        характер стосунків, що склалися між учителем і учнями;

—        творча особистість педагога;

—        особливість учнівського класу. Виділяють такі стилі педагогічного спілкування:

 

1.         Спілкування на основі захоплення загальною спільною творчою діяльністю. Цей стиль поєднує високий про-фесіоналізм та гуманізм учителя.

2.         Спілкування на засадах дружніх стосунків. Спілкування – діалог. Розвиваються продуктивні стосунки вчителя з учнями.

Розділ 2. Педагогічна психологія

3.         Спілкування-дистанція. Дистанція є обмежувальним чинником у стосунках педагога з учнями, базується на ав-торитеті ролі, а не особистості вчителя.

4.         Спілкування-залякування. Цей стиль виникає в резуль-таті небажання вчителя здійснювати індивідуальний підхід до дитини, наявності специфічних рис характеру вчителя, ворожого ставлення до дітей.

5.         Спілкування-загравання. Цей стиль виникає у результаті нерозуміння вчителем завдань, які стоять перед ним; не володіння навичками спілкування; наявності страху пе-ред спілкуванням з класом і одночасного бажання встано-вити контакт з ним.

Педагогічний такт – це міра педагогічного цілеспрямовано-го впливу вчителя на учня, вміння встановити продуктивний стиль спілкування.


загрузка...