Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Основними чинниками формування особистості учня є: : Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій) : Бібліотека для студентів

Основними чинниками формування особистості учня є:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 

Загрузка...

1.         Суспільне буття і свідомість.

2.         Специфічні особливості виробництва, побуту, культури, природи населеного пункту і географічного регіону, в яко-му живе особистість.

Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій)

3.         Сім’я.

4.         Середовище неформального спілкування: сусіди, друзі тощо.

5.         Громадське виховання в різних позашкільних закладах (станції юних техніків тощо.)

6.         Школа.

Ці чинники здійснюють на учня свій вплив не прямо, а пе-реломлюються через внутрішні умови самої особистості.

Школа здійснює вплив за допомогою виховання. Вчитель, приступаючи до виховного процесу, повинен враховувати всі йо-го компоненти, зокрема:

1.         Знати психологічну основу особистості учня: чого хоче

дитина (потреби, мотиви); що вона може (здібності); хто

вона є (характер). Для цього вчитель має скласти

індивідуальну карту учня, яка може включати:

– особливості сім’ї школяра;

– фізичний розвиток і здоров’я;

– особливості темпераменту і характеру;

– розвиток психічних процесів;

– самооцінка і рівень домагань;

– інтереси і нахили, професійна спрямованість;

– особливості поведінки;

– ставлення до товаришів;

– ставлення до навчання, успіхи в навчанні;

– інші особливості учня.

2.         Усвідомити, що вчитель хоче виховати (чітко поставити ціль, знати зразок, критерії вихованості).

3.         Розуміти механізми виховання та володіти його методами (відібрати для учня конкретні методи виховання).

Ефективність виховної роботи залежатиме від дотримуван-ня таких психологічних рекомендацій:

1. Основою виховної роботи повинно бути формування в учнів потрібної мотивації. Існують такі шляхи формуван-ня у учнів потрібної мотивації: Перший шлях („знизу вверх”). Він полягає в створенні та-ких об’єктивних умов, такої організації діяльності учнів, які ве-дуть до формування потрібної мотивації. Цей шлях означає, що вчитель, спираючись на потреби, які вже є в учня, так організовує

Розділ 2. Педагогічна психологія

певну діяльність, щоб вона викликала у нього позитивні емоції за-доволення і радості.

Другий шлях – засвоєння вихованцем, запропонованих йо-му в готовій формі, спонукань, цілей, ідеалів. Цей шлях пов’яза-ний з методами переконання, пояснення, навіювання, інформу-вання, прикладу.

2.         Формування в учнів позитивних звичок поведінки і бо-ротьба проти негативних звичок, які у них є. Основний шлях формування звичок – багаторазове повторення дій упродовж тривалого часу. Важливо створити в класі пра-вильну громадську думку і ставлення до звичок учнів. Чинниками, які впливають на формування звичок є: влас-на діяльність дітей, їх прагнення, бажання виробити в се-бе корисні звички. Вчителю варто частіше використову-вати позитивне підкріплення: похвалу, заохочення, схва-лення. Велику роль відіграє власний приклад вчителя.

3.         Виховання якостей особистості можливе лише в процесі її власної діяльності.

4.         Учитель повинен адресувати виховні впливи не тільки до розуму учнів, але і до їх почуттів.

5.         Виховання має відбуватися через колектив, з опорою на потреби дитини.

6.         Вихователь повинен відповідати таким вимогам:

а)         моральна досконалість;

б)         бачення перспективи розвитку дитини;

в)         збереження прихованої позицію;

г)         здійснення безперервного виховання через бачення

всього життя дитини.

7.         Важливою психологічною вимогою до організації вихов-

ного процесу школярів є виховання в учнів адекватної са-

мооцінки особистості.

5 Однією зі складних проблем виховання залишається пробле-ма критеріїв вихованості. У різні часи прогресивні діячі намагали-ся сформулювати ідеал вихованої людини. Так, наприклад, А.П.Че-хов вважав, що виховані люди повинні відповідати таким вимогам:

Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій)

1.         Поважати людську особистість, а тому завжди мають бу-ти м’якими, ввічливими, поступливими.

2.         Співчувати не тільки котам і жебракам, а й тому, що не помітиш простим оком.

3.         Поважати чужу власність, а тому віддавати борги.

4.         Бути чистосердечними і боятися брехні.

5.         Не принижувати себе з метою викликати в іншого співчуття.

6.         Поважати свій талант.

7.         Виховувати в собі естетичні погляди.

Сучасна психологічна наука пропонує такі критерії вихова-ності:

1.         Відповідність поведінки, ставлень, установок людини мо-ральним вимогам суспільства.

2.         Гармонійне поєднання усіх видів виховання в поведінці, ставленнях, діяльності.

3.         Ступінь практичного прояву в особистості почуття відповідальності, самостійності, активності.

4.         Співвідношення в установках і поведінці людини колек-тивізму-індивідуалізму, альтруїзму-егоїзму.

5.         Співвідношення внутрішнього гуманізму і зовнішньої ви-хованості.

6.         Особливості поведінки в ситуації безкарності та поза при-мусом і контролем.

7.         Поведінка в ситуації емоційної напруги, стресових, екст-ремальних ситуацій.

8.         Ступінь самоволодіння, орієнтація, ясність мислення.

9.         Здатність творчо змінювати поведінку в нестандартних умовах.

6 Самовиховання – це самостійна, цілеспрямована, система-тична робота людини, спрямована на формування і розвиток своїх кращих, соціально цінних якостей і усунення недоліків, яка здійснюється з ціллю максимальної самореалізації. Це вищий тип виховання на основі розвитку вищих психічних функцій. До цих функцій можна віднести: свідомість, волю, увагу, мислення, уяву.

Розділ 2. Педагогічна психологія

Для процесу самовиховання важливими є всі властивості свідо-мості. Особливе значення має рефлексія як здатність виділити своє „Я” , критична оцінка своїх якостей. Успіх самовиховання за-лежить від зосередження, стійкості, концентрації, розподілу і пе-реключення уваги. Мислення важливе для складання програми, визначення етапів самовиховання, пошуку засобів для рішення задач, контролю і аналізу результатів. Рівень розвитку уяви зу-мовлює успіх самонавіювання, вольового управління. Сила волі залежить від її тренування, від зовнішньої і внутрішньої де-термінації.

Завдання самовиховання: досягнення гармонійної, всесто-ронньої досконалості: фізичної, моральної, розумової, світоглядної.