2 1. Соціальний механізм. Існує суспільна мораль, на якій базуються соціальні установки, заборони, заохочення. Велику роль


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 

Загрузка...

Розділ 2. Педагогічна психологія

відіграють засоби масової інформації. Тут дуже важливим є ме-ханізм усвідомлення, що проявляється в соціальній пам’яті та соціальному мисленні.

Соціальна пам’ять – це вид пам’яті, який спрямований на запам’ятовування, збереження і відтворення змісту і характеру людських відносин, власного життєвого шляху, способів по-ведінки і санкцій власної совісті у ситуації виконання (невико-нання) обов’язку тощо.

Соціальне мислення – це мислення, предметом якого є взаємини людей, соціальні процеси і життєвий шлях особистості.

2.         Педагогічний механізм базується на взаємодії вихователя і вихованця. Цей механізм використовує міжособистісні ме-ханізми. Істотними є поступовість, послідовність, систематичність у вихованні. Важливими є якості особистості вихователя.

3.         Психологічні механізми:

—        Горизонтальний механізм включає систему взаємопов’яза-

них послідовних компонентів, які мають прямий і зворотній

зв’язок: знання – розуміння – переживання – регулятивний

механізм – поведінка – здібності – діяльність –ставлення і

спрямованість – світогляд. На основі розуміння знання і йо-

го переживання виникає мотив, якій діє через психічну са-

морегуляцію, що призводить до певної поведінки. Поведінка

пов’язана зі ставленнями, здібностями і діяльністю.

Світогляд – це інтеграція всього досвіду, всіх форм актив-ності людини.

—        Вертикальний механізм – основа впливу рівнів психіки

один на одного і їх усіх на фізіологічні механізми.

Найбільше значення має програмований вплив рівня

свідомості на рівні психіки і на фізіологію. Свідомі уста-

новки трансформуються через конкретні знання, звички і

навички, емоції, відчуття, дії. Існує і зворотна дія

інстинктів: через емоції на образи уяви і почуття – гальму-

вання свідомості та волі, створення шкідливих установок.

Зазначені вище взаємовпливи відбуваються на основі ме-

ханізмів психічної саморегуляції. Одним із них є саморе-

гуляція мотивації – це процес вибору між різними можли-

вими діями, позиціями, смислами з урахуванням поєднанКутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій)

ня потреб, ціннісних орієнтацій, інтересів, подолання си-туативної амбівалентності спонукальної сфери, з’єднання потенційної та актуальної мотивацій. Вона здійснюється у двох формах: як вольова поведінка, що спрямована на по-долання внутрішніх перешкод на шляху досягнення мети; як один із чинників процесу переживання, функція якого полягає в гуманізації мотиваційної сфери, подоланні внутрішніх конфліктів і протиріч на основі свідомого по-родження нових смислів виконуваного обов’язку.

—        Психодинамічний механізм включає три ланки: потреба – зусилля – задоволення. В процесі здійснення зусилля лю-дина здобуває новий досвід.

—        Міжособистісний груповий механізм включає такі взаємозв’язані механізми: психічне зараження, насліду-вання, механізм ідентифікації, груповий тиск, змагання, суперництво.

Психічне зараження – це процес безпосередньої передачі емоційного стану від одного індивіда до іншого на рівні пси-хофізіологічного контакту та поза власним осмисленням, або як доповнення до нього.

Наслідування – відтворення суб’єктом у перетвореному ви-гляді певних зовнішніх рис, зразків поведінки, манер, вчинків тощо.

Механізм ідентифікації полягає в постановці суб’єктом себе на місце іншої людини через заглиблення у її внутрішній світ. Це процес, у результаті якого людина завдяки емоційним зв’язкам свідомо або несвідомо поводиться так (або це собі уявляє), ніби вона сама є тією особистістю. У гуманістичній психології цей фе-номен розглядається як один із центральних.

4. Фізіологічні механізми – мозкова система кодування і управління психічними явищами: тимчасові нервові зв’язки, ди-намічні стереотипи, умовні та безумовні рефлекси, перша і друга сигнальні системи.

3 Рівні виховання, як і рівні психіки, послідовно розвивають-ся і функціонують в дитячому віці. Кожен наступний рівень включає в себе попередній (К.К.Сергеєв).

Розділ 2. Педагогічна психологія

Перший рівень розвитку психіки – рівень існування (не-мовлята). Основна програма поведінки – інстинктивна. Рівень виховання – сенсорно-емоційний. Дієвими стимулами є заохо-чення і покарання. Вони на цьому рівні повинні базуватися на пе-дагогічному такті. Заохочувати і наказувати потрібно в міру, не захвалюючи, не задобрюючи, не принижуючи. Важливо залиша-тися на рівні об’єктивних відносин.

Другий рівень розвитку – предметно-образний (раннє дитин-ство, дошкільний і молодший шкільний вік). Рівень виховання – наслідувально-стереотипний. Головне у вихованні – тренування дій з утворенням навичок і звичок. Їх потрібно виховувати поступово, систематично, поєднуючи розвиток автоматизмів з нестандартною творчістю. На цьому етапі розвитку формуються моральні звички.

Третій рівень – конкретно-логічний (підлітки). Рівень ви-ховання – інтелектуальний.

Основа всіх видів активності цього рівня – знання, ро-зуміння, переконання. Необхідно, щоб знання володіли моти-ваційною силою.

Четвертий рівень – свідомості (юність). Рівень виховання – морально-вольовий. Характеризується цілеспрямованістю, про-грамуванням, плануванням, свідомо-вольовою, моральною регу-ляцією внутрішніх і зовнішніх зв’язків і відносин. На основі свідомості і самосвідомості формується світогляд.

При виборі методів і окремих прийомів виховання не-обхідно орієнтуватися на позитивні якості та особливості учня, дотримуватися поваги до його особистості, спиратися на основні потреби дитини, передбачати активність дитини, врахувати її індивідуальність та соціальні умови життя.

Методи виховання залежать від мети виховання, індивіду-альних особливостей дитини, шляхів та механізмів її розвитку.

4