Основні напрями роботи вчителя з важкими підлітками:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 

Загрузка...

1. Профілактика – зняття причин, що викликають відхилен-ня в розвитку особистості. Є такі групи методів профілактики:

—        стимулювання і мотивування учбово-пізнавальної діяль-ності;

—        організація життя і діяльності учнівського колективу;

—        спілкування і взаємодія вчителя з підлітком;

—        стимулювання активності підлітка;

Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій)

- психолого-педагогічна пропаганда.

2.         Діагностика: а) педагогічно запущених підлітків (вияв-

лення характеру прояву порушення розвитку особистості, пізна-

вальної, емоційної-вольової сфери, поведінки і спілкування; вияв-

лення шкільних причин);

б) сім’ї.

3.         Корекційна робота. Основою корекції є активне залучен-

ня підлітків до різних видів діяльності, де вони могли б зареко-

мендувати себе з найкращого боку. На початковій стадії корекції

слід залучати важких підлітків до таких видів діяльності, які їм

легко даються. З часом завдання повинні ускладнюватися.

Потрібно дотримуватися принципів помірного дозування, по-

етапного ускладнення, систематичного контролю.

Вчитель повинен опиратися на тих людей, які мають вплив на підлітка; знати міру свого впливу на особистість; враховувати по-зицію учня в класному колективі; працювати з важким підлітком че-рез колектив; створити для цього належну обстановку. Він повинен не розділяти навчання і виховання; узгоджувати різні виховні впли-ви; організовувати спільне дозвілля, яке сприятиме накопиченню спільних емоцій, пошуку спільних переживань; опиратися на пози-тивне в особистості дитини; врахувати її вікові та індивідуальні особ-ливості; поєднувати психологічні й педагогічні методи впливу.

Ефективність роботи з важкими підлітками залежить від раціонального добору методів та засобів виховного впливу на кожну особистість. Індивідуальний підхід передбачає:

1.         Глибоке вивчення особистості важкого підлітка. Вчитель повинен знати рівень розвитку підлітка, життєву позицію, його позитивні можливості.

2.         Розробку індивідуальної програми виховання учня, добір найефективніших засобів і методів впливу. Вчитель пови-нен знати механізми переконання, формування адекват-ної самооцінки, особливості впливу на розвиток пізна-вальної і моральної сфери особистості, комунікативних і поведінкових навичок підлітка; сприяти розвитку нави-чок самопізнання і самовиховання.

3.         Залучення до певного виду діяльності, в якому важкому підлітку гарантований успіх. Створення умов спільної

Розділ 1. Вікова психологія

діяльності, де можна блокувати агресивність та інші нега-тивні прояви поведінки підлітка. 4. Тісна взаємодія з сім’єю. Задачі роботи з батьками: ознай-омлення батьків з віковими особливостями, допомога у розв’язанні конфліктних ситуацій, розробка спільних дій.

Спеціальні форми роботи:

—        з учнями:

індивідуальні консультації; тренінги спілкування, які перед-бачають взаємне обговорення якостей особистості підлітка; вияв-лення негативних якостей.

—        з батьками: консиліуми; школа для батьків.

—        з вчителями:

розвиток комунікативних якостей вчителя, його ем-патійності; особистісний ріст вчителя.

Запитання для самоконтролю