Основні потреби підліткового віку:


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 

Загрузка...

1)         потреба у самовираженні;

2)         потреба уміти щось робити;

3)         потреба щось значити для інших;

4)         потреба рівноправного спілкування з дорослими;

5)         посилення статевої ідентифікації. Підлітковий період – це період інтенсивного формування

самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як осо-бистість. На межі молодшого шкільного віку і підліткового відбу-вається криза самооцінки. Помічено різкий зріст незадоволеності собою. Було встановлено, що в підлітковий період формується уміння оцінювати себе не тільки через вимоги авторитетних до-рослих, але і через власні вимоги.

До кінця підліткового періоду самооцінка може стати знач-ним регулятором поведінки індивіда. Змінюється, порівняно з мо-лодшим шкільним віком, значущість різних якостей особистості. У молодших підлітків ще зберігається орієнтація на якості, які проявляються в учбовій діяльності, але основним критерієм

Розділ 1. Вікова психологія

оцінки себе та іншого стають морально-психологічні особливості особистості, що проявляються у взаєминах з іншими. Основним критерієм оцінки себе стають морально-психологічні аспекти взаємовідносин. Зміст і характер уявлення про себе безпосеред-ньо залежить від міри включеності школяра в різні види діяль-ності та від досвіду спілкування з ровесниками і дорослими.

Д.І.Фельдштейн виділяє такі стадії розвитку самооцінки підлітка:

1          стадія (10-11років): підлітки підкреслюють свої недоліки, вони глибоко переживають невміння оцінити себе, переважає критичне ставлення до себе.

2          стадія (12-13 років): актуалізується потреба в самоповазі, загальному позитивному ставленні до себе як до особистості.

3стадія (14-15 років): виникає „оперативна самооцінка”, яка визначає ставлення підлітка до себе в теперішній час, підліток зіставляє свої властивості з нормами.

Стадії розвитку особистісної рефлексії:

1          стадія – предметом рефлексивного очікування виступа-ють окремі вчинки дітей.

2          стадія – головним стає аналіз рис свого характеру і особ-ливостей взаємин з іншими людьми.

3          стадія – зростає критичне ставлення підлітків до себе.

Для підліткового періоду характерний пошук ідентичності,

що означає усвідомлення підлітком самого себе, безперервності у часі власної особистості та виникнення, у зв’язку з цим, відчуття, що інші також це визнають. Підліток вперше прагне пізнати влас-ну індивідуальність, зрозуміти, яким він є і яким він хотів би бу-ти. Образи „Я” різноманітні, вони відображають різноманіття життя підлітка. Зрозуміти себе допомагають друзі. Після пошуків себе, особистісної нестабільності, у дитини до кінця підліткового віку уявлення про себе стабілізуються і утворюють цілісну систе-му внутрішньоузгоджених уявлень про себе – „Я – концепцію”.

Цей етап соціалізації відрізняється не тільки найбільш ви-раженою індивідуалізацією, але і самодетермінацією, само-управлінням особистості. Підлітковий період пов’язаний з виник-ненням самосвідомості як усвідомлення себе в системі суспільних відносин, розвитком соціальної активності і соціальної

Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій)

відповідальності. Важливою стороною самосвідомості виступає потреба у самовираженні, що виявляється в спрямованості його особистості на виділення і реалізацію своєї унікальності в системі соціальних зв’язків. Для цього періоду характерним є прагнення до самоствердження, самореалізації та самовиховання. Самовихо-вання стає можливим завдяки тому, що у підлітків розвивається саморегуляція.

Становлення „Я” підлітка це:

– Досягнення значної вольової саморегуляції, засвоєння но-вих значущих цінностей, безвідносно до поглядів референтних осіб, зростання довіри до групи однолітків, потреба впливати на інших, зростання стійкості до фрустрацій.

– Потреба в самостійності, підвищення вимог до самого се-бе, поглиблення самооцінки, прийняття на себе відповідальності.

– Заміна гедоністичних мотивів, більш віддаленими цілями, які спрямовані на досягнення в майбутньому певного соціального статусу.

Підліток – ще не цільна зріла особистість. Особистісна не-стабільність проявляється у боротьбі протилежних рис, прагнень. Для підлітків характерні: реакція емансипації (тип поведінки, за допомогою якої підліток хоче вийти з-під опіки дорослих), ре-акція захоплення (захоплення в цей період дуже різноманітні: інтелектуально-естетичні; тілесно-мануальні; накопичення; азартні; лідерські), реакція групування з ровесниками (бажання належати до певної групи), реакція відмови (пасивно-оборонний тип реакції опозиції).