Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
2.2. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень : Юридична психологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

2.2. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 

Загрузка...

Розкриття правопорушення припускає встановлення особистос-ті порушника, особливостей його моральних підвалин, психологіч-ної основи, ціннісних орієнтацій, ступеня соціальної деградації. Вивчення особистості правопорушника здійснюється, як правило, двома етапами: дослідження правопорушення й пов'язаних з ним обставин із установленням в остаточному підсумку суб’єкта, який вчинив це правопорушення (ретроспективне вивчення), і вивчення особистості вже встановленого правопорушника для того, щоб пе-ревірити дійсність вчинення ним правопорушення, визначити при-чину, мету, мотиви й умови здійснення, вибрати тактику процесуа-льних дій, установити істину, можливість виправлення. Вивчення особистості правопорушника допомагає спроектувати поводження особистості, яка скоїла правопорушення, фактори, які впливали на неї, домогтися від неї визнання й каяття.

При дослідженні й аналізі правопорушення найчастіше застосо-вують метод спостереження. Це спеціально організоване спостере-ження, воно має спеціальну мету. Використання цього методу пе-редбачає наявність таких умов:

—        цілеспрямованість — визначення мети, завдання дослідження;

—        природні умови — типові умови спостереження;

—        наявність плану;

—        точне визначення об'єкта і предмета спостереження;

—        обмеження дослідником ознак, які є предметом спостере-ження;

—        вироблення дослідником однозначних критеріїв оцінки цих ознак;

—        забезпечення чіткості і тривалості спостереження.

Позитивна сторона цього методу полягає у збереженні природ-

них умов протікання психічних процесів. Але слід пам'ятати і про слабкі його сторони. Суть їх у тім, що:

по-перше, дослідник займає пасивну позицію (чекає, поки ви-никне явище);

по-друге, майже неможливий кількісний аналіз, що знижує на-дійність висновків;

по-третє, можливості виявлення причин психічних явищ обмежені;

по-четверте, застосування цього методу вимагає витрат і трива-лого часу.

Незважаючи на це, даний метод широко використовується у психології у взаємодії з іншими науковими методами.

Однак якщо при вивченні правопорушення в центрі уваги пере-буває вчинене правопорушення й пов'язані з ним обставини, то при дослідженні суб'єкта правопорушення — особа, яка вчинила пра-вопорушення. Об’єктом уваги при цьому є не тільки те, що безпо-середньо відноситься до правопорушення, але й емоційно-вольові особливості особи правопорушника, їх зовнішній прояв (міміка, жести, тембр і модуляція голосу), манери, одяг, житло, захоплення, умови життя, сімейні відносини, місця частого знаходження тощо. При цьому спостереження необхідно здійснювати в декількох ас-пектах, у контакті суб’єкта спостереження з іншими людьми, у зви-чній або новій для нього обстановці, у період процесуальних дій і поза ними.

Спостереження може проводитися як самим юристом, і тоді йо-го результати використаються також для вдосконалювання діяль-ності по розкриттю правопорушення (безпосереднє спостережен-ня), так й іншими особами роздільно або паралельно з особою, яка займається розкриттям правопорушення. У цьому випадку резуль-тати спостереження фіксуються, як правило, у процесуальних до-кументах (протоколах, висновках) і мають доказове значення.

Аналізуючи спостереження як метод вивчення особи правопору-шника, можливо виділити два види спостереження — безпосереднє й опосередковане. Безпосереднє спостереження здійснює особа, яка формулює висновки за результатами цього спостереження. Таке спо-стереження здійснюють при проведенні слідчих і судових дій слід-чий і суддя. Опосередковане спостереження має місце в тих випад-ках, коли ці посадові особи одержують відомості про спостереження чого-небудь іншими особами. Результати цього спостереження по-винні бути закріплені в письмових документах. Результати безпосе-реднього спостереження не завжди