Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1.3. Історія розвитку юридичної психології : Юридична психологія. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

1.3. Історія розвитку юридичної психології


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 

Загрузка...

Незважаючи на те, що юридична психологія — одна з порівняно молодих галузей психології, застосування психологічного знання з метою забезпечення правосуддя й інших напрямків правоохоронної діяльності бере початок у далекій давнині. В античному і середньо-вічному процесі основним доказом було особисте визнання підо-зрюваного. Це визнання, як основний доказ, добувалося будь-якими шляхами, у тому числі з використанням катувань, в основі яких лежали узагальнені емпіричні дані, побутова психологія. Щоб змусити людину давати показання, спеціально створювалася шоко-ва ситуація, яка провокувала до вираження певних почуттів та пев-ного відношення до розслідуваної події.

На зміну феодальному середньовічному пошуковому процесу приходить буржуазний процес із властивою йому гласністю. Важ-ливого значення набувають показання свідків і дані про особистос-ті підсудного, потерпілого позивача й відповідача. Безумовно, і тут для правильної оцінки зацікавлених осіб з'являється потреба у ви-користанні психологічного знання.

Про необхідність враховувати психологію злочинців у XVIII ст. висловлювався І.Т. Посошков, який пропонував різні способи до-питу обвинувачуваних і свідків. Він пояснював, як деталізувати по-казання лжесвідків, щоб одержати певний матеріал для їхнього викриття, рекомендував класифікувати злочинців. М.М. Щербатов, історик і філософ, вказував на необхідність знання законодавцем «людського серця» і створення законів з урахуванням психології народу. Він одним з перших підняв питання про можливості дост-рокового звільнення злочинця і необхідність залучати осіб позбав-лення волі до робіт.

В.Ф. Ушаков розкривав психологічні умови впливу покаран-ня на злочинця. Головним він вважав приведення злочинця до каяття.

Поширення ідеї виправлення й перевиховання злочинця призвело до застосування права у психології як наукового обґрунтування цих проблем, над якими на початку XIX ст. в Росії працювали Т. Д. Лодій, В.К. Елпатьєвський, Г.С. Гордієнко, Х.Р. Штельцер та інші вчені.

Однак загальна психологія, яка носила в той час умоглядний ха-рактер, не могла навіть у союзі з кримінальним правом розробити наукові критерії й методи вивчення людської особистості.

Значна кількість робіт, присвячених юридичній психології, з'явилася при проведенні правової реформи останньої третини XI ст. Це роботи І.С. Баршева «Погляд на науку кримінального за-конодавства», К.Я. Яневич-Яновського «Думки про кримінальну юстицію з погляду психології й фізіології», О.У. Фрезі «Нарис су-дової психології», Л.Е. Владимирова «Психічні особливості злочи-нців по новітніх дослідженнях» і деякі інші. У зазначених роботах висловлювалися ідеї чисто прагматичного дослідження психологі-чних знань у конкретній діяльності судових і слідчих органів.

Кінець XIX і початок XX ст. пов'язані з інтенсивним розвитком психології, психіатрії й ряду юридичних дисциплін. Ряд вчених, які представляли ці науки в той період, займали передові, прогресивні позиції (I. М. Сєченов, В. М. Бехтерєв, С. С. Корсаков, В. П. Серб-ський, А. Ф. Коні та ін.).

Розвиток психіатрії й права призвели до необхідності оформ-лення юридичної психології як самостійного наукового напряму. П. I. Ковалевський у 1899 р. порушив питання про розмежування психопатології й правової психології, а також введення цих наук у курс юридичної освіти.

Приблизно в цей же період розгорнулася боротьба між антропо-логічною і соціологічною школами кримінального права. Родона-чальником антропологічної школи був Ч. Ломброзо, який обґрун-товував теорію «уродженого злочинця», що у силу своїх природних особливостей не може бути виправлений. Представники соціологі-чної школи надавали вирішального значення в поясненні причин девіантної поведінки соціальним факторам. Деякі ідеї соціологічної школи несли прогресивні для свого часу елементи.

Ha початку XX ст. у юридичній психології починають викорис-товуватися експериментальні методи дослідження. Значна кількість робіт цього періоду присвячена псих